Дата документу 15.05.2020 Справа № 554/3895/20
Провадження № 1-кс/554/6320/2020
іменем України
15 травня 2020 року м.Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м.Полтави ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника заявника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, яка полягає у нерозгляді клопотання в порядку ст.220 КПК України, зобов'язання вчинити певні дії у кримінальному провадженні №62019170000001136 від 18 листопада 2019 року,-
07 травня 2020 року до Октябрського районного суду м.Полтави надійшла скарга ОСОБА_3 , в порядку ст.303 КПК України, у якій він просить зобов'язати слідчого СУ ТУ ДБР у м.Полтаві або іншу уповноважену особу на проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні ЄРДР №62019170000001136 вчинити певну дію: розглянути клопотання від 17.03.2020 року та прийняти процесуальне рішення про залучення потерпілим у кримінальному провадженні ЄРДР №62019170000001136 відповідно до вимог ст.220 КПК України.
Ухвалою слідчого судді від 07 травня 2020 року за клопотанням заявника призначено розгляд даної скарги у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с.35).
У судовому засіданні заявник ОСОБА_3 по суті просив змінити вимоги скарги, і скасувати постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання про визнання потерпілим, задовольнивши уточнену скаргу.
Слідчий ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, направивши на електронну адресу суду копії процесуальних рішень слідчого - постанов, винесених у кримінальному провадженні №62019170000001136, на підставі чого просив проводити розгляду за його відсутності та відмовити у задоволенні скарги (а.с.42).
Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали скарги та надані документи, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні скарги потрібно відмовити з таких підстав.
Згідно з ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч.1 ст.303 КПК України.
Так, згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Отже, законодавцем визначена наявність зв'язку між обов'язком слідчого чи прокурора вчинити визначені КПК України дії та строком, у межах якого зазначені особи зобов'язані їх вчинити.
Таким чином, в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України може бути оскаржена бездіяльність слідчого чи прокурора щодо нездійснення певної процесуальної дії, за наявності трьох обов'язкових ознак: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Тому наведена норма дозволяє звернутися до слідчого судді зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством.
Судом установлено, що в провадженні Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, перебуває кримінальне провадження №62019170000001136 від 18 листопада 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.396 КК України.
Предметом розгляду даної скарги є бездіяльність слідчого щодо нерозгляду клопотання від 17 березня 2020 року, поданого в порядку ст.220 КПК України.
Як вбачається з наявних матеріалів, 25 березня 2020 року постановою слідчого Територіального управління ДБР, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_4 відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про визнання його потерпілим у кримінальному провадженні №62019170000001136, та копію цієї постанови направлено заявнику за вих.№М-3211/15-02-2-20 (а.с.43-44, 45).
Разом із тим, згідно з постановою слідчого від 28 квітня 2020 року кримінальне провадження №62019170000001136 від 18.11.2019 року, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.396 КК України, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з відсутністю в діянні прокурора Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області, процесуального керівника та слідчих СВ Павлограського ВП ГУНП в Дніпропетровській області складу кримінального правопорушення (а.с.49-52).
Отже, станом на час розгляду даної скарги судом установлено і це вбачається з представлених суду документів за матеріалами провадження, що 28 квітня 2020 року постановою слідчого кримінальне провадження №62019170000001136 закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, і ці дані відповідно до прийнятого рішення внесені до ЄРДР.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що зазначені у скарзі представника НППО «Павлоградвугілля» питання, які стосуються оскарження бездіяльності слідчого, можуть вирішуватись лише в межах відкритого кримінального провадження, оскільки вчинення слідчим відповідних процесуальних дій можливе лише на стадії досудового провадження (розслідування), яке, як встановлено вище, є закритим, а тому правові підстави для задоволення цієї скарги відсутні.
Інші вимоги скарги та посилання заявника щодо їх зміни на оскарження процесуального рішення слідчого про відмову у задоволенні клопотання задоволенню також не підлягають, оскільки є безпідставними, та їх вирішення за обставин, наведених вище, суперечить вимогам КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, слідчий суддя дійшов до висновку про відмову у задоволенні вимог скарги.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 26, 303-307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві, яка полягає у нерозгляді клопотання в порядку ст.220 КПК України, зобов'язання вчинити певні дії у кримінальному провадженні №62019170000001136 від 18 листопада 2019 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1