Справа №949/350/20
19 травня 2020 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Отупор К.М.,
за участю секретаря судового засідання Катюха К.В.,
представника заявника - адвоката Полейка С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Миляцька сільська рада Дубровицького району Рівненської області про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини,
Заявниця ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Починаючи з листопада місяця 2018 року до дня смерті батька вона проживала без реєстрації разом із ним в квартирі АДРЕСА_1 . Після смерті батька відкрилася спадщина на спадкове майно для спадкоємців першої черги за законом.
Коли вона звернувся до нотаріуса за отриманням свідоцтва про право на спадщину, при ознайомленні із документами, нотаріус відмовив йому у видачі такого свідоцтва у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
У судовому засідання заявниця та її представник заявлені вимоги підтримали.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника, заперечень не має.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що дійсно ОСОБА_1 проживала разом із своїм батьком ОСОБА_2 в квартирі останнього до дня його смерті, вела з ним спільне господарство та доглядала його, а згодом поховала.
Заслухавши пояснення заявника, його представника, допитавши свідка, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи та встановивши, що вимоги заявниці не зачіпають інтереси третіх осіб, а прийняте рішення суду не суперечить вимогам чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заяву слід задовольнити з таких підстав.
Згідно частини 2 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України, в судовому порядку можуть бути встановленні також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько заявниці ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.4).
Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, а саме: квартира АДРЕСА_1 .
Згідно акту обстеження матеріально-побутових умов від 17 вересня 2018 року вбачається, що під час обстеження будинку АДРЕСА_2 встановлено, що за вказаною адресою на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , його син ОСОБА_5 постійно проживав та допомагав по господарству, хоча зареєстрований був за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.18).
Відповідно до вимог частини 3 статті 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Статтею 1296 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно із статтею 1261 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Отже, ознакою проживання спадкоємця однією сім'єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім'ї. При цьому, важливою ознакою є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем.
Місцем проживання фізичної особи згідно з частиною 1 статті 29 Цивільного кодексу України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Наявні у матеріалах справи докази, підтверджують в повному обсязі той факт, що заявник ОСОБА_5 проживав із спадкодавцем ОСОБА_4 , який був його батьком, в одному будинку за адресою: АДРЕСА_2 та вів з ним спільне господарство.
Згідно пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту, в тому числі і постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Таким чином, оскільки встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини для заявника має юридичні наслідки, з урахуванням всіх встановлених обставин справи, в суду наявні законні підстави встановити факт постійного проживання ОСОБА_5 на момент відкриття спадщини зі спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 13, 81, 89, 259, 263-265, 294, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Заяву задовольнити.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт постійного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 із ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
У відповідності до підпункту 15.5) пункту 15 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя Дубровицького
районного суду К.М. Отупор