Справа № 304/569/20 Провадження № 1-кс/304/202/2020
18 травня 2020 року м. Перечин
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Перечинського відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене начальником Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070130000206 від 10 травня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, про арешт майна, -
Слідчий СВ Перечинського відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12020070130000206 від 10 травня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України про накладення арешту на грошові кошти - одну купюри 200 (двісті) гривень серії УМ №6955912. Клопотання мотивує тим, що слідчим відділом Перечинського відділення поліції Ужгородського відділу поліції Г'УМП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070130000206 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України. Так, 09 травня 2020 року о 18.00 год надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що цього ж дня о 17.56 год за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець смт. Великий Березний, намагався надати неправомірну вигоду працівнику поліції за не притягнення до адміністративної відповідальності у сумі 200 гривень, яку в ході проведення огляду місця події вилучено та упаковано в спец пакет з надписом НПУ ГСУ № 4303689 в присутності понятих. Вищевказана грошова купюра є предметом вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку з чим 10 травня 2020 року таку визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, про що винесено відповідну постанову. Отже, враховуючи вищенаведене та те, що органу досудового розслідування для проведення слідчих дій та експертиз для встановлення обставин справи необхідно накласти арешт на вищевказану грошову купюру, а також те, що така купюра має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, слідчий просить клопотання задовольнити.
Слідчий СВ Перечинського ВП. ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, однак подав клопотання, у якому просить у зв'язку із проведенням досудового розслідування по іншому кримінальному провадженні розглянути клопотання про арешт майна у його відсутності, клопотання підтримує у повному обсязі та просить задовольнити, відповідно до ч. 6 ст. 107 КПК України не заперечує щодо незастосування технічних засобів фіксування та не заперечує проти визнання таких дій та результатів їх здійснення чинними.
У судове засідання ОСОБА_5 не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового засідання.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснювалося.
Слідчий суддя, вивчивши надані слідчим матеріали, зваживши доводи викладені у клопотанні, приходить до такого висновку.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Відповідно до ч. 5 вказаної статті у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Як убачається з наданих слідчим матеріалів, 09 травня 2020 року о 18.00 год надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що цього ж дня о 17.56 год за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець смт. Великий Березний, намагався надати неправомірну вигоду працівнику поліції за не притягнення до адміністративної відповідальності у сумі 200 гривень, яку в ході проведення огляду місця події вилучено та упаковано в спец пакет з надписом НПУ ГСУ № 4303689 в присутності понятих.
Також із даних матеріалів вбачається, що 10 травня 2020 року дану подію було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно номер 12020070130000206 з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 369 КК України, що підтверджується витягом з кримінального провадження № 12020070130000206 від 10 травня 2020 року (а. с. 3).
Крім цього, з протоколу огляду місця події від 09 травня 2020 року вбачається, що грошові кошти - одну купюру 200 (двісті) гривень після огляду вилучено (а. с. 8-10).
Вказані грошові кошти - одну купюру 200 (двісті) гривень серії УМ №6955912, яку упаковано в спец пакет з надписом НПУ ГСУ № 4303689 в присутності понятих постановою слідчого СВ Перечинського ВП про визнання речових доказів визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №120200701300000206 (а. с. 6-7).
Зі змісту ч. 2 ст. 173 КПК України передбачається, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчим доведено, що вилучені в ході огляду грошові кошти, мають значення речових доказів у кримінальному проваджені № 12020070130000206 та відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України старший слідчий довів слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речових доказів, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
Приймаючи до уваги те, що для повного, об'єктивного та всебічного досудового розслідування даного кримінального провадження мають значення грошові кошти - одна купюра 200 (двісті) гривень серії УМ №6955912, тому слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого про арешт такої слід задовольнити.
Керуючись статтями 40, 131, 132, 168, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Перечинського відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене начальником Перечинського відділу Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070130000206 від 10 травня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, про арешт майна, - задовольнити повністю.
Накласти арешт на грошові кошти - одну купюру 200 (двісті) гривень серії УМ №6955912, яку в присутності понятих упаковано в спец пакет з надписом НПУ ГСУ № 4303689.
Виконання ухвали покласти на слідчого СВ Перечинського відділення поліції Ужгородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 .
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1