Справа 565/347/17
Номер провадження 2/556/61/2020
іменем України
про закриття провадження у справі
15.05.2020 .
Володимирецький районний суд Рівненської області
в складі головуючої судді Іванків О.В.,
при секретарі Кньовець Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Фортуна-Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання боргу, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Фортуна-Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання боргу.
18.04.2017 року вказана справа надійшла на розгляд Володимирецького районного суду після задоволення самовідводів суддями Кузнецовського міського суду Рівненської області (т.1 а.с.30-31).
19.07.2017 року позовну заяву ОСОБА_1 у вказаній справі судом прийнято до розгляду та відкрито провадження (т.1 а.с.79).
15.08.2017 року до суду надійшли заперечення відповідача - ПАТ «Фортуна банк» (т.1 а.с.89-94).
22.08.2017 року відповідач - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - направив до суду письмові пояснення на позов (т.1 а.с.95-101).
03.11.2017 року ухвалою Володимирецького районного суду позов ОСОБА_1 було залишено без розгляду з підстав, передбачених п.3) ч.1 ст.207 ЦПК України (в редакції Цивільного процесуального Кодексу України, яка діяла на час постановлення судового рішення), а саме внаслідок повторної неявки позивача в судове засідання (т.1 а.с.161).
15.01.2019 року вказану ухвалу було скасовано постановою Рівненського апеляційного суду і справу направлено для продовження судового розгляду (т.1 а.с.259-260).
В період з січня 2019 року по лютий 2019 року судові засідання у справі неодноразово відкладались у зв'язку з неявкою позивача, участь якого була визнана судом обов'язковою (т.2)
24 лютого 2020 року внаслідок повторного авторозподілу дану цивільну справу передано для розгляду під моїм головуванням (т.3 а.с.1, 2).
Позивач ОСОБА_1 неодноразово викликався в судові засідання в порядку, встановленому ст.128 ЦПК України, однак до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про перенесення часу судового засідання, а також про розгляд справи у його відсутності не клопотав.
Зокрема, судові повістки позивачу ОСОБА_1 та його представникам - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - в судове засідання, призначене на 19.03.2020 року, не вручені та повернуті поштою з відміткою «За відсутністю адресата» (т.3 а.с.7-14). Разом з тим, вказана в поштових відправленнях адреса - АДРЕСА_1 - є єдиною відомою суду адресою, яка повідомлена позивачем. Аналогічно, судові повістки направлялись представникам ОСОБА_4 за адресами, вказаними в позові та довіреності.
Як вбачається зі ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
З урахуванням викладеного, враховуючи, що позивач та його представники не повідомляли суд про зміну адреси або місця перебування, суд вважає ОСОБА_5 належно повідомленим про судове засідання 19.03.2020 року.
Аналогічно, у відповідності до положень ч.9 ст.130 ЦПК України, суд вважає ОСОБА_1 належно повідомленим про судове засідання, призначене на 16.04.2020 року, оскільки судова повістка не вручена через відмову адресата від отримання (т.3 а.с.20).
У відповідності до ухвали Володимирецького районного суду від 16.04.2020 року (т.3 а.с.30) ОСОБА_1 повідомлено про судове засідання, призначене на 15.05.2020 року електронною поштою (т.3 а.с. 32-33), шляхом направлення повістки рекомендованим листом через підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» (т.3 а.с.37-39) та кур'єром служби доставки «Нова пошта» (т.3 а.с.40-41). При цьому, поштове відправлення не вручено позивачу через відсутність адресата, а повістка, яка відправлялась кур'єром, завчасно вручена ОСОБА_6 особисто.
З огляду на викладене, враховуючи наведені вище норми процесуального законодавства, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_7 своєчасно і належним чином повідомлений про всі судові засідання, які призначались у даній справі, в т.ч. і про судове засідання, призначене на 15.05.2020 року, у зв'язку з чим вважає можливим судовий розгляд за його відсутності, на підставі наявних у справі доказів, як це передбачено ч.1 та ч.3 ст.223 ЦПК України.
З приводу позовних вимог ОСОБА_1 судом встановлено наступне.
З позову та письмових доповнень до нього (т.1 а.с.2, 55) вбачається, що ОСОБА_7 звернувся із вимогами про визнання боргу ПАТ «Фортуна Банк» перед позивачем, який складається з відсотків, що підлягають нарахуванню внаслідок несвоєчасного повернення коштів, розміщених на депозитному рахунку, пені, а також з моральної шкоди, яка, на думку позивача, заподіяна йому банком.
При цьому, на час подачі позову ОСОБА_1 було відомо про запровадження тимчасової адміністрації ПАТ «Фортуна Банк», оскільки одним з відповідачів у позові вказано Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Дана обставина підтверджується публічними рішеннями офіційних органів - рішенням Правління Національного банку України №55-рш/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Фортуна Банк» до категорії неплатоспроможних», рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27 січня 2017 року № 320 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Фортуна-банк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» (ІНФОРМАЦІЯ_1 ), а також письмовими доказами - рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №665 від 11.02.2017 року про припинення тимчасової адміністрації та початок процедури ліквідації ПАТ «Фортуна Банк» (т.1 а.с.107).
Також встановлено, що 21 лютого 2017 року рішенням Правління Національного банку України №89-рш відкликано банківську ліцензію ПАТ «Фортуна Банк» (т.1 а.с.106).
Суд констатує, що за змістом Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в період дії тимчасової адміністрації та на час ліквідації банківської установи стягнути кошти (депозит) з банку, а також врегулювати будь-які інші майнові питання в загальному порядку неможливо; такі спори вирішуються виключно за процедурою, визначеною вказаним законом. Подібну правову позицію висловив Верховний Суд України у справі № 6-1809цс16, постанова від 07 червня 2017 р.
В своїх письмових поясненнях представник Фонду вказував, що спір між Позивачем та Фондом гарантування виник у зв'язку із здійсненням Фондом гарантування, який є суб'єктом владних повноважень, владних управлінських функцій (щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку). Таким чином, спори, які виникають за участю Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб.
Вказані пояснення представника відповідача ґрунтуються на Законі та підтверджуються практикою його застосування.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду в своєму правовому висновку, викладеному у справі №826/19427/16 (постанова від 16.10.2019 року) вказувала, що спір стосовно права на відшкодування коштів за вкладами фізичних осіб за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, гарантованого державою, є публічно-правовим, має особливий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами (пункт 4 частини другої статті 4 Закону № 4452-VI), тому його не можна вважати спором у зв'язку з процесом ліквідації банку.Фонд як юридична особа публічного права виконує спеціальну функцію у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду в цьому випадку виконує від імені Фонду делеговані ним повноваження щодо гарантування вкладів фізичних осіб, а тому спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, та затвердження реєстру відшкодувань вкладникам за рахунок коштів Фонду є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів. Під дію гарантій відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду на підставі статті 26 Закону № 4452-VI підпадають особи, які є вкладниками в розумінні приписів статті 2 цього Закону, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження в ньому тимчасової адміністрації.
В постанові від 13.11.2019 року у справі №761/2987/18 Велика Палата Верховного Суду відступила від правових висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 9 листопада 2016 року у справі № 6-2309цс16 та від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2735цс16, щодо визначення цивільної юрисдикції спорів про стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишку коштів гарантованого відшкодування за вкладами у неплатоспроможному банку; трьох процентів річних з урахуванням індексу інфляції відповідно до розрахунку станом на день ухвалення рішення у справі; упущеної вигоди та моральної шкоди, та зазначила, що спір щодо права фізичної особи на відшкодування за вкладом за рахунок коштів Фонду є публічно-правовим і пов'язаний з виконанням Фондом владної управлінської функції з організації виплати цього відшкодування. А тому такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства. Такі висновки Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала у постановах від 18 квітня 2018 року у справі № 813/921/16, від 23 травня 2018 року у справі № 820/3770/16, від 23 січня 2019 року у справі № 285/489/18-ц та інших, і підстав для відступу від нього не вбачається. Позовні вимоги у справі, що розглядається, випливають із дій Фонду з виплати гарантованого відшкодування, відтак цей спір є публічно-правовим. Аналогічні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 761/10730/18 (провадження № 14-116цс19) та Об'єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 5 вересня 2019 року у справі № 761/11256/17 (провадження № 61-31354сво18).
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також 06.03.2017 року звернувся до уповноваженої особи Фонду із заявою про задоволення вимог кредитора (т.1 а.с.131-132), суд приходить до висновку, що вказаний спір є публічно-правовим і не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Пунктом 1) частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.255, 256 ЦПК України, суд -
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Фортуна-Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання боргу. на підставі п.1) ч.1 ст.255 ЦПК України, як таку, що не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Роз'яснити позивачу, що даний спір є публічно-правовим і підлягає розгляду в судах адміністративної юрисдикції за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
На ухвалу може бути подана апеляція до Рівненського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Володимирецький районний суд Рівненської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
У відповідності до пп.3) р.12 Закону України №540 - 1Х від 30.03.2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя: О.Іванків
Сторони:
Позивач - ОСОБА_1 , прож. АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Публічне акціонерне товариство "Фортуна Банк", ліквідовано з 17.03.2020 року (інформація з сайту fg.gov.ua).
Відповідач - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, вул.Січових Стрільців, 17, м.Київ, 04053.