Справа 303/7357/17
1-кп/303/303/20
Номер стат. звіту 11
19 травня 2020 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
у складі колегії: головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретар судового засідання ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мукачеві клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого в у кримінальному провадженні №12017070120001161 внесеному до ЄРДР 26 жовтня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця Полтавської області, Решетилівського району, с. Плоске, мешканця АДРЕСА_1 , раніше судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15 - п.п.1 і 13 ч.2 ст.115 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_6
- обвинуваченого ОСОБА_5
сторони захисту - захисника адвоката ОСОБА_7
У провадженні Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням: ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15 - п.п.1 і 13 ч.2 ст.115 КК України.
У судовому засіданні, прокурор подав суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_5 ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 23 березня 2020 року.
Клопотання прокурора мотивовано тим, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого: ч.2 ст.15 - п.1 і 13 ч.2 ст.115 КК України - тобто замах на умисне вбивство двох або більше осіб, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 цього Кодексу, який відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжкого злочину. Пред'явлене обвинувачення ОСОБА_5 за ч.2 ст.15 - п.1 і 13 ч.2 ст.115 КК України, обґрунтовується сукупністю здобутих в ході досудового розслідування доказів у межах даного кримінального провадження. ОСОБА_5 вчинив особливо тяжкий злочин, будучи раніше судимим за аналогічні злочини, а саме: востаннє 04.02.2002 апеляційним судом Полтавської області за умисне вбивство при обтяжуючих обставинах - з корисливих мотивів по п. «а» ст. 93 КК України (в редакції 1960 року) до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, характеризується негативно, як особа схильна вчиняти нові злочини, постійного джерела доходів не має, майна у власності не має, всі ці дані дають стороні обвинувачення підстави стверджувати, що обвинувачений ОСОБА_5 перебуваючи на волі може продовжити злочинну діяльність, що вказує на наявність ризику передбаченого п. 1, 2, 3, та 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Усвідомлення тяжкості покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у випадку визнання його винним, може спонукати обвинуваченого до вчинення дій, спрямованих на перешкоджання повному і об'єктивному судовому провадженню, що вказує на наявність, ризиків, передбачених: п.1), 2), п.3), та п.5) ст.1 77 КПК України, а саме: ОСОБА_5 , перебуваючи на волі може: - переховуватися від органу досудового слідства, оскільки вчинив особливо тяжкий злочин, за який передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі; - незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні. Зокрема, ОСОБА_5 може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню судового розгляду схиляючи свідків, потерпілого змінити покази, чинити на них психологічний або фізичний вплив, про зміну або відмову від своїх показів, що в сукупності унеможливить повноту, всебічність та неупередженість при розгляді цього кримінального провадження; - вчинити інше кримінальне правопорушення, які не втратили своєї актуальності на даний час, оскільки судовий розгляд триває, свідки, потерпілі та обвинувачений не допитані, дає підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечив проти задоволення клопотання.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні, залишив вирішення питання про продовження строку тримання його підзахисного на розсуд суду.
Потерпілі в судове засідання не з'явилися, повідомлялися належним чином про час та місце розгляду справи, але не повідомили суд про причини неявки.
Заслухавши позицію прокурора з приводу заявленого клопотання, думку обвинуваченого, його захисника, дослідивши клопотання, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав:
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 23 березня 2020 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15 - п.п.1 і 13 ч.2 ст.115 КК України.
Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до абзацу другого частини 3 статті 331 КПК України, до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України (ч.2 ст.331 КПК України).
Судом встановлено, що в даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку тримання під вартою суддя виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи перешкоджати встановленню істини у справі іншим чином.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, також судом не отримано відомостей, щодо міцних соціальних зв'язків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені ст.177 КПК України.
Згідно правової позиції Європейського суду у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.
Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів щодо обвинуваченого, суд бере до уваги п.2 ч.4 ст.183 КПК України та враховує те, що згідно обвинувального акту, ОСОБА_5 інкриміновано особливо тяжкий злочин, за який передбачена відповідальність виключно у виді позбавлення волі, а отже він усвідомлює неминучість покарання, що може спонукати його впливати на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні з метою зміни ними показів та переховуватись від суду, перешкоджати судовому провадженню. Суд приходить до переконання, що жоден із інших - альтернативних запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не в змозі забезпечити уникненню ризиків, передбачених ст.177 КПК України, належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 та виконання ними процесуальних рішень суду.
Наведені прокурором ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченому на більш м'який, крім цього обвинувачений не заперечив проти задоволення клопотання, захисник обвинуваченого залишив вирішення питання на розсуд суду.
Суддя вважає, що продовження строку утримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Відтак, є достатні підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому строк тримання під вартою на строк, що не перевищує 60 днів.
Керуючись: ст. ст. 331, 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , задоволити.
Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15 - п.п.1 і 13 ч.2 ст.115 КК України, по 17 липня 2020 року включно.
Ухвала може бути оскаржена згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року N 4-р/2019.
Копію ухвали направити учасникам судового провадження для відому.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3