Справа № 297/874/20
19 травня 2020 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , перекладача ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , його захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020070060000150 від 24.02.2020 року, яке поступило з обвинувальним актом, по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, без освіти, неодруженого, непрацюючого, інваліда ІІІ групи, судимого 19.03.2010 року Берегівським районним судом за ч. 1 ст. 186 КК України до 240 годин громадських робіт; 18.01.2011 року Берегівським районним судом за ч. 2 ст. 389, ч. 3 ст. 185, ст.ст. 70, 71 КК України до остаточного покарання три роки 22 дні позбавлення волі; 26.06.2014 року Берегівським районним судом за ч. 3 ст. 185 КК України до чотирьох років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого з іспитовим строком на два роки; 02.06.2016 року Берегівським районним судом за ч. 2 ст. 289 - ч. 2 ст. 15, ст. 71 КК України до остаточного покарання шість років позбавлення волі; 04.07.2018 року Виноградівським районним судом за ч. 2 ст. 156, ч. 4 ст. 70 КК України до шести років позбавлення волі; 18.04.2019 року звільненого з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання,
за ч. 2 ст. 185 та ч. 3 ст. 185 КК України,
встановив:
23 лютого 2020 року приблизно в 11 годин 50 хвилин по вул. Церковній, 1, в с. Гать, Берегівського району, ОСОБА_5 , будучи раніше судимий за крадіжки, повторно викрав велосипед «FORT-ДОРОЖНИК», синього кольору, який знаходився біля паркану церкви та належить ОСОБА_7 , завдав потерпілому матеріальної шкоди на суму 812 гривень.
Крім цього, 17.03.2020 року близько 21:30 години ОСОБА_5 умисно, повторно проник через огорожу до господарської частини дворогосподарства, яке розташоване по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_8 , звідки з кліток для утримання свійських тварин таємно викрав кролика породи «Велікан» вагою близько 5 кг, вартістю 300 гривень та з викраденим зник. Далі, повернувшись на вищевказане місце таємно викрав курку породи «Фоксічік», вагою близько 2 кг, вартістю 130 гривень. Вказаними діями ОСОБА_5 завдано матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_8 на загальну суму 430 грн..
На думку суду обвинуваченого ОСОБА_5 слід визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, та за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище.
Доказами на підтвердження встановлених обставин є наступне.
Так, обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину визнав повністю і показав, що в лютому 2020 року знаходився біля церкви в с. Гать, Берегівського району, де побачив біля паркану велосипед, який викрав. Також підтвердив, що десь через місяць зайшов через калитку до господарської частини дворогосподарства в с. Гать, звідки викрав кролика та курку, які потім з'їв.
Відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники процесу не оспорюють обставини справи та судом з'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, тому суд за їх згодою відповідно до частин 3 і 4 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, та дослідженням обставин, які характеризують обвинуваченого.
Отже, доказами вини у вчиненні обвинуваченим злочинів, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 185 КК України є наступне.
Згідно протоколу огляду місця події від 23.02.2020 року з фототаблицями до нього встановлено, що на подвір'ї дворогосподарства за адресою АДРЕСА_2 , знаходиться велосипед марки «FORT-ДОРОЖНИК», синього кольору, який було вилучено та поміщено на штраф майданчик Берегівського ВП (а.с. 64-66).
Згідно висновку експерта про вартість об'єкта оцінки від 23.02.2020 року з фото фіксацією до нього встановлено, що вартість станом на 23.02.2020 року бувшого у користуванні велосипеду марки «FORT-ДОРОЖНИК», синього кольору, з урахуванням зносу становить 812 гривень (а.с. 70).
Згідно протоколу огляду та перегляду відеозапису від 27.02.2020 року встановлено, що на оптичному носії інформації - диску формату DVD-R, на якому розміщено чотири відеофайли, зафіксовано події, які відбувались по вул. Церковній, в с. Гать, Берегівського району з 08:14 години по 14:10 години. Так, 23.02.2020 року об 11:58 годині особа чоловічої статі, яка одягнута в чорну курточку та сині штани їде на велосипеді синього кольору в с. Гать, по вул. Церковній. Вказану особу чоловічої статі по ознакам тіло будови та верхнього одягу впізнав свідок ОСОБА_9 , та встановлено, що цією особою є ОСОБА_5 (а.с. 73-76).
Відповідно протоколу огляду місця події від 18.03.2020 року з фототаблицями до нього встановлено наступне: на огородженій дерев'яною огорожею та металевою сіткою земельній ділянці, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_8 , заходиться дерев'яна споруда. З пояснень ОСОБА_8 , відібраних під час вказаного огляду, встановлено, що в ніч з 17.03.2020 року на 18.03.2020 року з вищенаведеної споруди для зайців зник один заєць біло-сірого кольору та з огородженого місця (курника) зникли три курки оранжевого кольору (а.с. 86-89).
Відповідно протоколу огляду місця події від 18.03.2020 року з фототаблицями до нього встановлено, що в кухонній кімнаті будинку, який розташований за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 , який є власником даного будинку, показав на дерев'яний стіл, на якому знаходився поліетиленовий пакет, в середині якого знаходились рештки кісток та одна куряча ніжка. Так, ОСОБА_5 пояснив, що вказані рештки кісток залишились від зайця та одна ніжка з курки, яких він викрав 17.03.2020 року з дворогосподарства за адресою АДРЕСА_3 . Крім того, ОСОБА_5 вказав на поліетиленовий мішок білого кольору, який знаходився на підлозі вищевказаної кімнати, та пояснив, що в даному мішку він переносив викрадену 17.03.2020 року курку (а.с. 91-95).
Згідно висновку експерта про вартість об'єкта оцінки від 17.03.2020 року встановлено, що вартість станом на 17.03.2020 року кролика породи «Великан», вагою не менше 5 кг становить 300 грн., а курки «Фоксічік», вагою не менше 2 кг становить 130 грн. (а.с. 98-99).
Згідно протоколу огляду та перегляду відеозапису від 23.03.2020 року встановлено, що на оптичному носії інформації - диску формату DVD-R, на якому розміщено один відеофайл, зафіксовано події, які відбувались по вул. Церковній, 4, в с. Гать, Берегівського району з 18:15 години по 23:17 години. Так, 17.03.2020 року о 21:50 годині особа чоловічої статі ромської народності, яка одягнута в сірий светр та чорні штани тримає в руках свійську тварину, зовні схожу на зайця (а.с. 100-102).
Отже, суд обираючи покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив злочини, які відносяться до категорії злочину середньої тяжкості та тяжкого злочину.
Обвинувачений ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується негативно (а.с. 114), раніше неодноразово судимий (а.с. 115-117), інвалід ІІІ групи (а.с. 111), неодружений, непрацюючий, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, з 20.04.2019 року звертався за медичною допомогою до лікаря-психіатра поліклінічного відділення з приводу ендогенного захворювання (а.с. 110, 118).
Згідно висновків судово-психіатричного експерта №35 від 12 березня 2020 року та № 50 від 25.03.2020 року ОСОБА_5 виявляє ознаки параноїдної шизофренії у стані нестійкої ремісії, яка позбавляла його здатності в період часу, який відноситься до інкримінованого йому діяння, і позбавляє його здатності в теперішній час розуміти значення своїх дій та керувати ними. ОСОБА_5 потребує застосування примусових заходів медичного характеру, тобто амбулаторного примусового лікування (а.с. 77-81, 104-108).
Згідно статті 20 КК України підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення злочину, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними. Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне на підставі ст. 20 КК України визнати ОСОБА_5 обмежено осудним, і врахувати цю обставину при призначенні йому покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, згідно п. 1 ч.1 ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, що ОСОБА_5 є інвалідом ІІІ групи (а.с. 111).
За місцем проживання обвинувачений ОСОБА_5 характеризується негативно (а.с. 114), неодноразово судимий за майнові злочини (а.с. 115-117).
Згідно досудової доповіді, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, «високий» рівень ризику вчинення повторного правопорушення та «високий» рівень ризику небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 без позбавлення або обмеження волі на певний строк не можливе, адже останній становить високу небезпеку для суспільства (а.с. 56-61).
За таких обставин, суд проаналізував наведене вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій, передбачених відповідними статтями Особливої частини КК України, згідно ч. 1 ст. 70 КК України визначив остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, та відповідно до ст. 75 КК України звільнив його від відбування покарання з випробуванням, поклав на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Водночас згідно висновків судово-психіатричного експерта №35 від 12 березня 2020 року та № 50 від 25.03.2020 року ОСОБА_5 підпадає під дію ст. 20 КК України (обмежена осудність), тому суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 потребує амбулаторної психіатричної допомоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 504 КПК України суд, ухвалюючи вирок, може врахувати стан обмеженої осудності як підставу для застосування примусових заходів медичного характеру.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили злочини у стані обмеженої осудності.
Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе та інших суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Згідно до ч. 2 ст. 94 КК України надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги.
Відповідно до висловленої Пленумом Верховного Суду України позиції в абзаці другому пункту 6 та у пункті 7 Постанови від 03.06.2005 року №7 "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування" - визнати правильною практику тих судів, які, отримавши на розгляд кримінальну справу з обвинувальним висновком та визнавши під час судового розгляду, що злочин вчинено в стані обмеженої осудності особою, яка внаслідок загострення наявного у неї психічного розладу потребує застосування примусових заходів медичного характеру, постановлюють обвинувальний вирок і при призначенні засудженому покарання враховують його психічний стан як пом'якшуючу покарання обставину з одночасним застосуванням примусового заходу медичного характеру у виді амбулаторної психіатричної допомоги за місцем відбування покарання. З огляду на те, що надання в примусовому порядку амбулаторної психіатричної допомоги застосовується щодо осіб, які мають психічні розлади, наявність яких саме і є критерієм обмеженої осудності (ч. 1 ст. 20, ч. 2 ст. 94 КК), судам слід враховувати, що до осіб, визнаних обмежено осудними, у разі потреби може застосовуватися лише цей вид примусових заходів медичного характеру. Своєрідність зазначеної психіатричної допомоги полягає в тому, що вона надається обмежено осудним особам у примусовому порядку одночасно з відбуванням покарання, призначеного за вироком суду.
Відтак, суд доходить висновку про необхідність врахувати стан обмеженої осудності ОСОБА_5 як підставу застосування до нього примусових заходів медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем відбування покарання обвинуваченого.
Речові докази: велосипед «FORT-ДОРОЖНИК» синього кольору, який передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_7 , слід повернути потерпілому ОСОБА_7 як власнику (а.с. 67, 69); один поліетиленовий мішок з рештками кісток (свійської тварини), який передано на відповідальне зберігання в кімнату зберігання речових доказів Берегівського ВП, слід знищити (а.с. 96-97); оптичний носій інформації диск формату DVD-R з відео файлами, які поміщено до паперового конверту з написом «Речовий доказ у кримінальному провадженні №1202007006000208», та оптичний носій інформації диск формату DVD-R з відео файлами які поміщено до паперового конверту з написом «Речовий доказ у кримінальному провадженні №1202007006000150», які приєднані до матеріалів кримінального провадження органу досудового розслідування, слід зберігати при матеріалах кримінального провадження органу досудового розслідування (а.с. 68, 103).
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України,
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст.185 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі , за ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину, поклавши на нього обов'язки відповідно до п. п. 1 і 2 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи.
У відповідності до ст.ст. 20, 93, 94 КК України застосувати до ОСОБА_5 примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку за місцем відбування покарання.
Речові докази: велосипед «FORT-ДОРОЖНИК» синього кольору, який передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_7 - повернути потерпілому ОСОБА_7 як власнику (а.с. 67, 69); один поліетиленовий мішок з рештками кісток (свійської тварини), який передано на відповідальне зберігання в кімнату зберігання речових доказів Берегівського ВП - знищити (а.с. 96-97); оптичний носій інформації диск формату DVD-R з відео файлами, які поміщено до паперового конверту з написом «Речовий доказ у кримінальному провадженні №1202007006000208», та оптичний носій інформації диск формату DVD-R з відео файлами які поміщено до паперового конверту з написом «Речовий доказ у кримінальному провадженні №1202007006000150», які приєднані до матеріалів кримінального провадження органу досудового розслідування - зберігати при матеріалах кримінального провадження органу досудового розслідування (а.с. 68, 103).
Запобіжний захід у виді поміщення до закладу з наданням психіатричної допомоги в умовах, що виключають небезпечну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 залишити до набрання вироком суду законної сили.
На вирок може бути подана апеляція через цей суд до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його оголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1