Справа № 554/1342/20
Дата документу 15.05.2020
Провадження №1кп/554/241/2020
15 травня 2020 року м.Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019170690000094 від 26.09.2019 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Василівка Криничанського району Дніпропетровської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.407 КК України,-
ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем строкової військової служби, у військовому званні «солдат», проходячи військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді курсанта, в умовах особливого періоду, без поважних причин, умисно, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та тимчасово ухилитися від військової служби, 19.09.2019 року незаконно не з'явився до місця розташування вказаної вище військової частини, виїхавши за місцем проживання, що по АДРЕСА_1 , де проводив час на власний розсуд.
11.02.2020 року ОСОБА_4 добровільно з'явився до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтаві.
За таких обставин дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.4 ст.407 КК України, як нез'явлення вчасно без поважних причин на службу військовослужбовцем строкової служби, вчиненого в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_4 вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав повністю та пояснив суду, що на службу до ЗСУ був призваний за призовом під час мобілізації, у військовому званні «солдат». 19.09.2019 року він не з'явився до місця розташування військової частини НОМЕР_1 з причин небажання виконувати обов'язки військової служби.11.02.2020 року він добровільно з'явився до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Полтава.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорювались, судом не досліджувались. Обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, сумнівів у їх добровільності немає та їм роз'яснено про позбавлення права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.
Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 є з'явлення із зізнанням, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, позитивні характеристики з місця проживання.
Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 , не встановлено.
Згідно висновку органу пробації, виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без позбавлення та обмеження волі, його особа не становить високої небезпеки для суспільства.
Згідно ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, а також прийняти до уваги те, що згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
У ході судового розгляду встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_4 вчинено тяжкий злочин, останній є особою раніше не судимою, не працевлаштований, не перебуває на обліку у лікаря - нарколога, - психіатра, здоровий, позитивно характеризується за місцем проживання.
За наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивовавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. (ст.69 КК України).
Таким чином, при призначенні покарання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, обставини справи, особу обвинуваченого, його молодий вік, поведінку як під час скоєння злочину, так і після, наявність кількох пом'якшуючих обставин та приходить до висновку про призначенні покарання із застосуванням ст..69 КК України, тобто перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції частини 4 статті 407 КК України - у виді штрафу, яке буде необхідним та достатнім для його виправлення, попередження вчинення нових злочинів.
Речові докази та процесуальні витрати у справі відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України та призначити йому покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді штрафу в розмірі п'ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500, 00 (вісім тисяч п'ятсот) грн.
Вирок може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, прокурору.
СуддяОСОБА_1