ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про повернення позовної заяви
18 травня 2020 року м. Київ № 640/8406/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
до Офісу Генерального прокурора (відповідач 1), Прокуратури Полтавської області (відповідач 2), Ради прокурорів України (відповідач 3)
про визнання протиправним та скасування наказу, рішення та встановлення відсутності компетенції прокурора,-
Через підсистему "Електронний суд" 14.04.2020 від ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) надійшли матеріали із назвою «Позовна заява про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії», відповідачами в якій зазначено Офіс Генерального прокурора та прокуратуру Полтавської області.
За вказаними матеріалами заявник просить:
- визнати незаконним та скасувати наказ Генерального прокурора від 11 грудня 2019 року № 507к про призначення ОСОБА_2 на посаду прокурора Полтавської області як незаконний;
- визнати незаконним та скасувати наказ прокурора Полтавської області від 26 грудня 2019 № 537к про преміювання в частині зменшення розміру премії на 20 відсотків від встановленої по категорії ОСОБА_1 - начальнику відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно - розшукової діяльності, досудового розслідування та підтриманням обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні, аналізу інформації та координації правоохоронної діяльності прокуратури Полтавської області.
Заявник не погоджується з призначенням прокурора області, зазначає, що Радою прокурорів України рекомендація щодо призначення ОСОБА_2 на посаду прокурора Полтавської області не вносилась. Зазначає також, що дії Генерального прокурора щодо призначення ОСОБА_2 на посаду прокурора Полтавської області є протиправними у зв'язку з зупиненням його відповідних владних повноважень визначених ч. 4 ст. 39 Закону України «Про прокуратуру», а також у зв'язку з відсутністю відповідної рекомендації Ради прокурорів України в порядку статей 39 та 71 Закону України «Про прокуратуру».
Крім того, заявник зазначає, що ОСОБА_2 , діючи як керівник регіональної прокуратури, виніс наказ від 26.12.2019 № 537к, яким в індивідуальному порядку зменшив позивачу - начальнику відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно - розшукової діяльності, досудового розслідування та підтриманням обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні, аналізу інформації та координації правоохоронної діяльності прокуратури Полтавської області розмір премії на 20 відсотків від встановленої по категорії у зв'язку з порушенням Правил внутрішнього службового розпорядку прокурорів органів прокуратури Полтавської області, введених в дію наказом прокурора області від 25 липня 2019 року № 105.
Зазначає у зв'язку з цим, крім іншого, що не порушував, трудової дисципліни та належним чином і в повному об'ємі виконував всі свої посадові обов'язки, визначені Посадовою інструкцією.
Крім того, зазначає, що в порушення обов'язків визначених статтею 29 Кодексу законів про працю України, його не ознайомлено з правилами внутрішнього службового розпорядку прокурорів органів прокуратури Полтавської області, введених в дію наказом прокурора області від 25 липня 2019 року № 105 (далі-Правил), що в тому числі є порушенням п.4 Розділу І. зазначених Правил оскільки вини не доведені мені під підпис.
Відповідно до протоколу від 14.04.2020 вказаний матеріал розподілений судді Кармазіну О.А. та переданий судді 15.04.2020.
Ухвалою судді від 15.04.2020 «Позовну заява про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії» залишено без руху та надано позивачу строк протягом десяти днів з дати отримання даної ухвали шляхом подання:
- позовної заяви у паперовій формі (вигляді) разом з додатками до неї (належним чином засвідчені копії додатків) - відповідно до вимог п. 15. Розділу VII "Перехідні положення" КАС України та з дотриманням вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, у т.ч. ч. 4 ст. 161 КАС України (щодо обов'язку додати до позовної заяви всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги),
- заяви про поновлення строку звернення до суду;
- уточнення змісту позовних вимог з приведенням у відповідність між собою назви матеріалів «Позовна заява про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії» та прохальної частини позову із зазначенням, якщо позивач оскаржує ще дії, чи бездіяльність органів державної чи їх посадових/службових осіб, - які саме дії/бездіяльність оскаржує заявник, яких посадови/службових осіб, у чому полягає їх протиправність. У разі збільшення кількості вимог, позивачу слід сплатити судовий збір у відповідному розмірі;
- доказів сплати судового збору (додатково) у розмірі 840,80 грн.
На виконання вимог ухвали суду від 15.04.2020 ОСОБА_1 надано документ із назвою «заява», в якій позивач просить суд:
1) визнати незаконним та скасувати наказ Генерального прокурора від 11 грудня 2019 року № 507к «Про призначення ОСОБА_2 на посаду прокурора Полтавської області з 12 грудня 2019 року, звільнивши його в порядку переведення з посади заступника прокурора Київської області»;
2) визнати дії Генерального прокурора в частині видання наказу від 11 грудня 2019 року № 507к «Про призначення ОСОБА_2 на посаду прокурора Полтавської області з 12 грудня 2019 року, звільнивши його в порядку переведення з посади заступника прокурора Київської області» протиправними та зобов'язати Генерального прокурора утриматися від прийняття аналогічних рішень за відсутності відповідних повноважень та нормативно-правових актів органів прокуратури України;
3) встановити відсутність у ОСОБА_2 компетенції (повноважень) керівника регіональної (керівника області) прокуратури у зв'язку з незаконністю його призначення.
Також надано докази сплати судового збору та заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.
Разом з тим, ухвалою від 30.04.2020 за ініціативою суду позивачу продовжено термін для усунення недоліків позовної заяви.
В ухвалі від 30.04.2020 суд звернув увагу позивача на те, що у документі із назвою «заява» ОСОБА_1 не визначено статус кожної із зазначених у вступній частині осіб як учасників справи (чи відповідач, чи третя особа).
Також була звернута увага позивача на п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, який передбачає що в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Тобто, суддею було акцентовано увагу позивача на те, що у разі визначення позивачем у позовній заяві декількох відповідачів, позивач зобов'язаний зазначити зміст позовних вимог щодо кожного з них і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо кожного з відповідачів.
Також, ухвалою від 30.04.2020 судом було зорієнтовано позивача на те, що у разі визначення позивачем у позовній заяві учасника справи в якості третьої особи, то, в силу вимог ч.ч. 2 та 4 ст. 49 КАС України, позивач зобов'язаний надати разом з позовною заявою клопотання/заяву про залучення третьої особи до участі у справі із зазначенням на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі та на які права, свободи, інтереси або обов'язки цієї особи може вплинути рішення у справі.
14.05.2020 від ОСОБА_1 надійшла позовна заява, в якій позивачем в якості відповідачів визначено:
Офіс Генерального прокурора (відповідач 1);
Прокуратуру Полтавської області (відповідач 2);
Раду прокурорів України (відповідач 3).
У позовній заяві від 14.05.2020 ОСОБА_1 просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора від 11 грудня 2019 року № 507к «Про призначення ОСОБА_2 на посаду прокурора Полтавської області з 12 грудня 2019 року, звільнивши його в порядку переведення з посади заступника прокурора Київської області»;
2) визнати протиправними і скасувати рішення Ради прокурорів України про розгляд питання щодо можливості призначення прокурорів на адміністративні посади, прийнятих після 19.09.2019;
3) встановити відсутність у ОСОБА_2 компетенції (повноважень) прокурора.
Тобто, у вступній частині позову міститься перелік відповідачів, але не зазначено вимог до прокуратури Полтавської області. З іншого боку, заявляючи вимогу про встановлення відсутності у ОСОБА_2 відсутності компетенції, ця особа не визначається відповідачем у справі.
Втім, ОСОБА_2 заявлений в якості третьої особи.
При цьому, у позовній заяві від 14.05.2020 обґрунтовуючи зміст позовних вимог до Прокуратури Полтавської області позивачем зазначив, що дії ОСОБА_2 , який вручив позивачу повідомлення від 07.05.2020 № 11-138вн-20, яким позивача попереджено про звільнення із займаної посади згідно з п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» не відповідають вимогам п/п 1, 3, 4, 5, 6 ,7 та 8 ч. 2 ст. 2 КАС України, з огляду на що необхідно встановити відсутність у ОСОБА_2 компетенції (повноважень) керівника регіональної (обласної) прокуратури, а його права поновити.
Відтак, на виконання вимог ухвали суду від 30.04.2020 позивачем надано уточнену позовну заяву, в якій в якості відповідача визначено, зокрема, Прокуратуру Полтавської області, до якої, в порушення п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, не заявлено позовних вимог та заявлено вимоги до ОСОБА_2 , який не визначено в якості відповідача.
Крім того, позивачем в якості третьої особи визначено ОСОБА_2 , однак в порушення вимог ч.ч. 2 та 4 ст. 49 КАС України, позивачем не надано заяви про залучення до участі у справі третьої особи - ОСОБА_2 та не зазначенням на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі та на які права, свободи, інтереси або обов'язки ОСОБА_2 саме як третьої особи може вплинути рішення у справі, зважаючи на те, що до такої особи звернуті позовні вимоги - про встановлення відсутності у ОСОБА_2 компетенції (повноважень) прокурора.
Відтак суд приходить до висновку, що позивачем не усунуто вимоги ухвали суду.
По суті подані заяви є сумішшю думок та тверджень, що однак, не охоплюється визначенням «позовна заява» та не відповідає вимогам для позовних заяв.
При цьому, суд за власною ініціативою продовжував строк на усунення недоліків, детально звертав увагу заявника на конкретні питання щодо невідповідності поданих заяв вимогам КАС України, встановлених для позовної заяви.
При цьому, суд враховує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо захисту його прав та обов'язків. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за адміністративним позовом, однак це право не є абсолютним та може бути реалізовано лише у тому випадку, коли особою, яка звертається до суду, дотримано певні норма національного законодавства в частині вимог, передбачених для подання позовної заяви, у разі недотримання яких та не усунення недоліків такої позовної заяви, суд вправі повернути таку позовну заяву заявнику.
Допущення заявником суттєвих помилок в оформленні позовної заяви, а також їх не усунення після залишення позовної заяви без руху, є створенням для адміністративного суду перепон, які унеможливлюють відкриття провадження в адміністративній справі та відправлення належного правосуддя.
Варто зазначити, що вимоги суду щодо зазначення позивачем у позовній заяві змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів не є надмірним формалізмом, оскільки. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України покладає на позивача обов'язок щодо зазначення змісту позовних вимог відносно кожного з відповідачів.
Тобто, при формуванні позовної заяви та доданих до неї матеріалів до суду, на позивача не покладено жодних додаткових обов'язків та тягаря відносно зазначення у позовній заяві змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів, як того вимагають норми КАС України.
Відтак, зважаючи на викладене, суддя дійшов висновку, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, оскільки не виконано вимоги ухвали суду.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно ч. 5 ст. 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду із позовом в порядку, встановленому законом, тобто після виконання вимог щодо позовної заяви, визначених ст. 160 КАС України.
Керуючись ст. 160, 169, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. Позовну заяву повернути позивачу.
2. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.
3. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
4. Примірник позовної заяви з доданими до неї документами залишити суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання.
Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвала може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII) та положень п. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України (в редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX).
Суддя О.А. Кармазін