ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
04 травня 2020 року м. Київ № 826/16671/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (
АДРЕСА_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ,
вул. Бульварно-Кудрявська, 16)
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови ОСОБА_1 провести перерахунок його пенсії з застосуванням архівної довідки про заробітну плату за №06-06/1310.1-727 від 31 жовтня 2008 року, виданої архівним відділом м. Радянська Гавань, Хабаровський край з 15 березня 2009 року та відповідні виплати;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з застосуванням архівної довідки про заробітну плату за №06-06/1310.1-727 від 31 жовтня 2008 року, виданої архівним відділом м. Радянська Гавань, Хабаровський край з 15 березня 2009 року та відповідні виплати.
Мотивуючи заявлені вимоги представник позивача зазначив, що при розгляді заяви позивача від 05 вересня 2018 року за вх. №Н-3429/1 відповідачу було відомо, що довідка №06-06/1310.1-727 від 31 жовтня 2008 року долучена до матеріалів пенсійної справи, однак протиправно не взята до розрахунку, що є порушенням прав та законних інтересів ОСОБА_1 на отримання пенсії належного розміру.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 жовтня 2018 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У відзиві на адміністративний позов представник Головного управління Пенсійного фонду України стверджував, що оригінал довідки про заробітну плату від 31 жовтня 2008 року, виданої архівним відділом м. Радянська Гавань, Хабаровський край, наданий відповідачу разом із заявою від 15 січня 2018 року, у зв'язку з чим управлінням і було проведено перерахунок пенсії з 01 лютого 2018 року відповідно до заяви та поданої довідки.
Крім того, представник відповідача повідомив, що позивач отримуючи пенсію в період з 15 березня 2009 року знав який розмір пенсії отримує і мав усі можливості звернутися до Управління та з'ясувати на якій підставі пенсія йому виплачується в такому розмірі та звернутися до суду за відновленням порушених на його думку прав.
З огляду на викладене вище та відсутність клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів (у письмовому провадженні).
При цьому, суд враховує клопотання представника позивача про прискорення розгляду справи.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Наявними матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 з 15 березня 2009 року призначено пенсію за віком та останній перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві.
Як стверджує представник позивача, при призначенні ОСОБА_1 пенсії ним до пенсійного органу подано архівну довідку про заробітну плату за №06-06/1310.1-727 від 31 жовтня 2008 року, видану архівним відділом м. Радянська Гавань Хабаровський край, однак відомості даної довідки не були взяті до уваги при визначенні розміру пенсії, про що ОСОБА_1 дізнався на початку 2018 року при ознайомленні з пенсійною справою.
Наявними матеріалами справи підтверджується, що 05 вересня 2018 року представник ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про здійснення перерахунку його пенсії із застосуванням архівної довідки про заробітку плату №06-06/1310.1-727 від 31 жовтня 2008 року, виданої архівним відділом м. Радянська Гавань, Хабаровський край з 15 березня 2009 року.
За результатами розгляду вказаної заяви Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві листом від 19 вересня 2018 року №79754/02/Н-3429/1 повідомило, що до управління по пошті надійшла зава від 15 січня 2018 року та оригінал довідки про заробітну плату від 31 жовтня 2008 року №06-06/1310.1-727, видана архівним відділом м. Радянська Гавань, Хабаровський край за період роботи з 1987 року по 1991 роки щодо проведення перерахунку пенсії з урахуванням зазначеної довідки. При цьому, Управлінням проведено з 01 лютого 2018 року перерахунок пенсії, а пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу 50 років 4 місяці 16 днів та заробітної плати за період з 01 квітня 1986 року по 31 березня 1991 року та з 02 лютого 2000 року по 27 лютого 2009 року.
Додатково повідомлено, що довідка про заробітну плату від 31 жовтня 2018 року №06-06/1310.1-727 додана до заяви від 15 січня 2018 року, а тому провести перерахунок пенсії з більш ранньої дати відсутні законні підстави.
Незгода позивача із відмовою відповідача зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Вимогами частини 1 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Відповідно до пункту 44 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1, в редакції станом на дату призначення пенсії позивача) заява про призначення пенсії з усіма поданими документами та рішенням про призначення пенсії зберігаються в окремій пенсійній справі на кожного пенсіонера.
Згідно підпункту «в» пункту 7 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату особи (додаток 1) за період страхового стажу, а починаючи з 01.07.2000 індивідуальні відомості про застраховану особу надаються відділом персоніфікованого обліку за формою згідно із додатком 2.
Наявними матеріалами пенсійної справи підтверджується, що ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком здійснено розрахунок стажу з 01 січня 2004 року, а загальний стаж (з 2004 р.) складає 42 роки 11 місяців 6 днів.
Також, копією матеріалів пенсійної справи підтверджується, що 25 березня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення йому пенсії за віком, в додаток до якої додано: трудову книжку (1), довідку про заробіток (2), довідку про трудовий стаж (1), військовий квиток (1), копію договору (1), копію паспорта (1), довідка (1), а також вказано про необхідність подання до 08 квітня 2009 року індивідуальної відомості та коду.
Тобто, матеріали пенсійної справи не містять відомостей щодо подання позивачем при його зверненні із заявою про призначенні пенсії архівної довідки від 31 жовтня 2008 року №06-06/1310.1-727, видана архівним відділом м. Радянська Гавань, Хабаровський край.
При цьому, суд враховує, що заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.
Вимогами частини 1 статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Аналіз наведеної норми свідчить, що підставою для здійснення перерахунку є подання/одержання органом Пенсійного фонду додаткових документів.
Відповідно до наявних матеріалів справи, архівна довідка від 31 жовтня 2008 року №06-06/1310.1-727 надійшла відповідачу із заявою від 15 січня 2018 року про здійснення перерахунку пенсії на її підставі.
Також, згідно розпорядження №894476 від 26 лютого 2018 року ОСОБА_1 здійснено з 17 січня 2018 року перерахунок пенсії на підставі нових додаткових матеріалів, що узгоджується з вимогами статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та 01 лютого 2018 року пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу 50 років 4 місяці 16 днів.
Факт виплати пенсії за період з 01 лютого 2018 року по 31 травня 2018 року у сумі 5 538,96 грн. позивачем не заперечується.
З урахуванням того, що архівна довідка про заробітну плату від 31 жовтня 2008 року №06-06/1310.1-727 до 15 січня 2018 року була відсутня в матеріалах пенсійної справи ОСОБА_1 , суд приходить до висновку, що підстави для визнання оскаржуваних дій відповідача протиправними відсутні.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, матеріалами справи не підтверджується протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо проведення перерахунку пенсії позивача, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на вимоги статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для здійснення розподілу судових витрат - відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя А.Б. Федорчук