18 березня 2010 року справа № 2а-276/10/2370
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Чубар Т.М.,
при секретарі - Дуженко С.А.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 Грищенка Г.В. - за довіреністю від 05.01.2010р.,
представника відповідача Військової частини НОМЕР_1 Забари Р.М. - за довіреністю № 160 від 16.02.2010р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової прокуратури Черкаського гарнізону, Військової частини НОМЕР_1 про визнання нечинним припису, визнання протиправним наказу та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась ОСОБА_1 , в якому просить:
визнати нечинним припис Військового прокурору Черкаського гарнізону № 2407 від 05.11.2009р.;
визнати протиправним наказ командира Військової частини НОМЕР_1 № 448 від 19.11.2009р.;
зобов'язати командира Військової частини НОМЕР_1 утриматись від дій, пов'язаних з утриманням з позивача частини грошового забезпечення;
зобов'язати командира Військової частини НОМЕР_1 виплатити позивачу частину грошового забезпечення, утриманого за наказом командира Військової частини НОМЕР_1 ;
а також стягнути з Військової прокуратури Черкаського гарнізону та Військової частини НОМЕР_1 судові витрати та витрати на правову допомогу.
10 березня 2010 року на адресу Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача від 09.03.2010р. про уточнення позовних вимог, згідно якої останній у зв'язку з відкликанням припису Військового прокурору Черкаського гарнізону № 2407 від 05.11.2009р. та скасуванням наказу командира Військової частини НОМЕР_1 № 448 від 19.11.2009р., а також поверненням ОСОБА_1 утриманого за наказом командира Військової частини НОМЕР_1 грошового забезпечення, уточнює позовні вимоги в адміністративній справі № 2а-276/10/2370 та просить суд визнати нечинним рішення командира Військової частини НОМЕР_1 про відмову у виплаті ОСОБА_1 вихідної винагороди за 10-й календарний рік служби в Збройних Силах України та зобов'язати командира Військової частини НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 вихідну винагороду при звільненні за повні 10 календарних років служби в Збройних Силах України.
Необхідність уточнення позовних вимог представник позивача обґрунтовує тим, що після порушення провадження в даній адміністративній справі між позивачем та керівництвом Військової частини НОМЕР_1 виникла правова ситуація, за якої відповідачем при визначенні розміру вихідної винагороди в порушення діючого на час призначення ОСОБА_1 на посаду Тимчасового положення про проходження служби особами офіцерського складу, прапорщиками, мічманами Збройних Сил України, кількість років служби, розраховано не з дня призначення позивача на посаду, а з дня зарахування ОСОБА_1 до списків Військової частини НОМЕР_1 .
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлену останнім заяву про уточнення позовних вимог та просить суд продовжувати розгляд справи згідно уточнених вимог.
Представник Військової частини НОМЕР_1 заперечує проти заявленої представником позивача заяви про уточнення позовних вимог, мотивуючи це тим, що нові вимоги позивача не стосуються первинних вимог, що становлять предмет даної адміністративної справи.
Розглянувши подану заяву про уточнення позовних вимог, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається з поданої представником позивача заяви про уточнення позовних вимог, останнім фактично змінено розмір вимог шляхом визнання нечинним рішення командира Військової частини НОМЕР_1 про відмову у виплаті ОСОБА_1 вихідної винагороди за 10-й календарний рік служби в Збройних Силах України та зобов'язання командира Військової частини НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 вихідну винагороду при звільненні за повні 10 календарних років служби в Збройних Силах України.
При цьому як наголошувалось самим представником позивача уточнені вимоги на час подачі адміністративного позову не мали місце, так як є наслідком звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас вже 27 листопада 2009 року.
Відповідно до статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може змінити позовні вимоги протягом всього часу судового розгляду, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи.
Статтею 51 цього кодексу серед прав та обов'язків позивача також визначено право позивача змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду.
При цьому підставою адміністративного позову - є обставини (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи. Необхідність у зміні підстав позову настає тоді, коли в процесі розгляду справи встановлюється невідповідність між обставинами чи нормами права, якими обґрунтовано позов, і обставинами чи нормами, за якими вимога може бути задоволена.
Предметом позову, в свою чергу, - є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не дають йому можливості задовольнити своїх інтересів.
Разом з тим, суд вважає за необхідне наголосити, що одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.
В той же час, суд звертає увагу представника позивача на те, що останній не позбавлений права звернутися з окремим адміністративним позовом в загальному порядку.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 51, 137, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової прокуратури Черкаського гарнізону, Військової частини НОМЕР_1 про визнання нечинним припису, визнання протиправним наказу та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в рамках оскарження постанови, винесеної за результатами розгляду адміністративного позову.
Суддя Т.М. Чубар