Справа № 560/1931/20
іменем України
19 травня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П.
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо призначення пенсії за віком з 18.02.2020, а не з дня звернення з 09.07.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з дня звернення з 09.07.2019.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та, маючи більше 26 років страхового стажу, набув право на призначення пенсії за віком. 09 липня 2019 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо призначення пенсії за віком. Вказує, що на підставі заяви було сформовано реєстр форми ОК-5 по заробітній платі за 2007 - 2019 рік, подано трудову книжку, про що свідчить штамп управління від 22.07.2019 на копії трудової книжки, інші архівні довідки були додані 06.08.2019. Зазначає, що на підставі поданих документів було видано довідку №113136 від 22.07.2019 про те, що позивач отримує пенсію за віком і перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Хмельницькій області. Однак, листом від 15.10.2019 відповідачем повідомлено позивача про те, що останньому відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно ст. 26 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки відсутній необхідний страховий стаж 26 років. Трудова книжка виписана на особу з прізвищем ОСОБА_1 , що не відповідає прізвищу зазначеному у свідоцтві про народження - ОСОБА_1 , а також організація, яка вперше заповнювала трудову книжку (Хмельницька фабрика "Індодяг") змін щодо невідповідності прізвища не внесла. У зв'язку із цим, рішенням відповідача від 08.10.2019 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі відсутності необхідного страхового стажу 26 років. Позивач звернувся до Хмельницького міськрайонного суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просив встановити факт належності йому трудової книжки і архівних довідок ОСОБА_1 . 16 січня 2020 року Хмельницьким міськрайонним судом було прийнято рішення про встановлення факту належності трудової книжки і архівних довідок ОСОБА_1 . Позивачем подано відповідачу вказане рішення суду від 16.01.2020, яке не набрало законної сили. Зазначає, що пенсію призначено з 18.02.2020, після семи місяців з дня звернення за призначенням. Не погоджуючись з таким рішенням управління ПФУ в Хмельницькій області позивач звернувся за роз'ясненням до відповідача із заявою від 21.02.2020. На звернення отримав відповідь управління ПФУ в Хмельницькій області від 20.03.2020 про те, що 18.02.2020 позивач звернувся із заявою та рішенням суду від 16.01.2020, яке набрало законної сили 18.02.2020, виходячи з чого пенсія призначена з 18.02.2020.
Позивач не погоджується із таким рішенням відповідача та вважає його протиправним, внаслідок чого звернувся з позовом до суду.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.04.2020 відкрито провадження в цій справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження.
До суду 14.05.2020 надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовної заяви.
Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Встановлено, що позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 .
22 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо призначення пенсії за віком.
На підставі поданих документів видано довідку №113136 від 22.07.2019 про те, що позивач отримує пенсію за віком і перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Хмельницькій області.
Листом від 15.10.2019 №33347/03 відповідачем повідомлено позивача про те, що останньому відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно ст. 26 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки відсутній необхідний страховий стаж 26 років. Трудова книжка виписана на особу з прізвищем ОСОБА_1 , що не відповідає прізвищу зазначеному у свідоцтві про народження - ОСОБА_1 . Організація, яка вперше заповнювала трудову книжку (Хмельницька фабрика "Індодяг") змін щодо невідповідності прізвища не внесла. У зв'язку із цим, рішенням відповідача від 08.10.2019 №222030004899 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі відсутності необхідного страхового стажу 26 років.
ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького міськрайонного суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просила встановити факт належності трудової книжки і архівних довідок ОСОБА_1 .
16 січня 2020 року Хмельницьким міськрайонним судом прийнято рішення в якому встановлено юридичний факт, що трудова книжка НОМЕР_2 видана на ім'я ОСОБА_1 належить ОСОБА_1 . Встановлено юридичний факт, що архівна довідка юридичного відділу Хмельницької міської ради від 16.08.2019 №Є-01-31-35941-19-1 видана на ОСОБА_1 належить ОСОБА_1 . Встановлено юридичний факт, що архівна довідка видана архівним відділом Хмельницької міської ради від 06.08.2019 №Є-01-31-35941-19 на ім'я ОСОБА_1 належить ОСОБА_1 .
Позивачем подано відповідачу вказане рішення суду від 16.01.2020, однак пенсію призначено з 18.02.2020, після семи місяців з дня звернення за призначенням.
Не погоджуючись з таким рішенням управління ПФУ в Хмельницькій області позивач звернувся із заявою від 21.02.2020 за роз'ясненням до відповідача. На звернення отримав відповідь управління ПФУ в Хмельницькій області від 20.03.2020 про те, що 18.02.2020 позивач звернувся із заявою та рішенням суду від 16.01.2020, яке набрало законної сили 18.02.2020, виходячи з чого пенсія призначена з 18.02.2020.
Позивач не погодившись із таким рішенням відповідача звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає та враховує наступне.
Відповідно до статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 цього ж закону право на отримання пенсії мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Стаття 26 закону визначає умови призначення пенсії за віком, зокрема, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років. Після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу у період з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року не менше 26 років.
Жінки, які народилися в період з 01.04.1960 року по 30.09.1960 року мають право на призначення пенсії за віком при досягненні віку 59 років та за наявності страхового стажу 26 років.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 2.11 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993, передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Відтак, працівник не може відповідати за неправильність і неналежний порядок ведення (заповнення) трудової книжки та іншої документації, якщо це сталось не з його вини, а тому це не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань призначення пенсії за віком.
Як зазначалося вище та встановлено судом в ході розгляду справи позивач ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 і 08.07.2019 їй виповнилось 59 років, у зв'язку з чим 22 липня 2019 року вона звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, подавши трудову книжку та інші необхідні документи.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 08.10.2019 №222030004899 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на підставі відсутності необхідного страхового стажу 26 років.
Відповідно до розрахунків пенсійного органу страховий стаж позивача становив 12 років 3 місяці 22 дні.
Окремі періоди стажу не були враховані через те, що відповідачем встановлені розбіжності у документах, зокрема, трудова книжка виписана на особу з прізвищем ОСОБА_1 , що не відповідає прізвищу, зазначеному у свідоцтві про народження - ОСОБА_1 .
Зокрема, до страхового стажу не враховано період роботи з 16.03.1976 року по 24.10.1992 року - на Хмельницькій фабриці "Індодяг" та з 24.10.1992 року по 01.09.1998 року - на колективному підприємстві "Проскурів".
У той же час, як видно з відповіді відповідача від 15.10.2019 №33347/03, відповідач зарахував позивачу страховий стаж 12 років 3 місяці 22 дні на підставі даних трудової книжки, індивідуальних відомостей про застраховану особу.
Позивач звертався до суду з позовом про встановлення юридичного факту, який був задоволений рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 16.01.2020.
Судовим рішенням встановлено юридичний факт, що трудова книжка НОМЕР_2 видана на ім'я ОСОБА_1 належить ОСОБА_1 . Встановлено юридичний факт, що архівна довідка юридичного відділу Хмельницької міської ради від 16.08.2019 №Є-01-31-35941-19-1 видана на ОСОБА_1 належить ОСОБА_1 . Встановлено юридичний факт, що архівна довідка видана архівним відділом Хмельницької міської ради від 06.08.2019 №Є-01-31-35941-19 на ім'я ОСОБА_1 належить ОСОБА_1 .
Таким чином, висновок відповідача про неможливість зарахування позивачу частини стажу ґрунтується лише на наявності у трудовій книжці помилки у прізвищі.
Рішення суду від 16.01.2020 позивач надав відповідачу, однак пенсію призначено з 18.02.2020.
Отже, спір у цій справі виник тому, що орган Пенсійного фонду України вважає днем звернення позивача за призначенням пенсії дату повторного звернення 18.02.2020, тобто після одержання рішення суду, яким було встановлено юридичний факт, а тому вважає, що пенсія підлягала призначенню саме з цієї дати.
Суд встановив, що на момент звернення до відповідача 09.07.2019 позивач досягла пенсійного віку та звернувся в межах 3 - місячного строку після досягнення пенсійного віку, що передбачено ст. 45 Закону, що відповідачем не спростовано.
Що стосується часткового незарахування страхового стажу, обумовленого невірному зазначенні прізвища у трудовій книжці, суд вважає, що відповідач мав можливість встановити вірне прізвище позивача з інших джерел.
Крім того, відповідач не ставив під сумнів інші записи тієї ж трудової книжки позивача, якими підтверджуються інші періоди його роботи, а у рішенні від 08.10.2019 № 222030004899 не зазначаються будь-які обґрунтовані мотиви неврахування відповідного стажу.
Необхідно звернути увагу на те, що у рішенні Хмельницького міськрайонного суду від 16.01.2020 не було встановлено, і іншими доказами не було підтверджено, що безпосередньо наявні у трудовій книжці записи про періоди роботи позивача є неправильними або неточними, чи викликають будь-які інші сумніви у їх достовірності.
Відтак, суд оцінює критично посилання відповідача на те, що частину страхового стажу позивача можливо було зарахувати лише після отримання рішення суду про встановлення юридичного факту належності правовстановлюючих документів, оскільки останні не мали фактично ніякого відношення до подальшого підтвердження позивачеві частини стажу, який раніше не був зарахований.
Суд вважає, що право особи на призначення пенсії та отримання належних пенсійних виплат в цьому випадку не може ставитись в залежність від підтвердження в судовому порядку тих обставин, які вже існували на час звернення із первинною заявою, та які хоч і викликали певний сумнів у пенсійного органу, могли бути ним перевірені та підтверджені іншими документами.
Частиною 3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Натомість, як встановлено судом і не спростовано відповідачем, відповідач не звертався до будь - яких органів, організацій та установ з метою підтвердження спірних періодів роботи позивача, оскільки наявні у пенсійній справі довідки надав сам позивач.
Відтак, суд дійшов висновку, що станом на дату первинного звернення позивача 22.07.2019 для призначення пенсії у нього виникло право на призначення пенсії, оскільки він мав необхідний страховий стаж 26 років, який був підтверджений в першу чергу відомостями трудової книжки, а також і іншими наданими документами.
Крім того, позивач звернулась про призначення пенсії у встановлений законом 3 - місячний строк з дати досягнення пенсійного віку, а тому пенсія за віком повинна була бути призначена їй з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо призначення пенсії за віком з 18.02.2020, а не з наступної дати після досягла пенсійного віку 09.07.2019 та зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 09.07.2019 та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Суд також зазначає, що в матеріалах справи міститься рішення відповідача №222030004899 від 08.10.2019 про відмову у призначенні пенсії за віком, що в свою чергу порушує права позивача враховуючи наведене вище.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.
Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього слідує, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов: - лише у справах за позовами до суб'єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача; - повний захист прав позивача неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав; - вихід за межі позовних вимог повинен бути пов'язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.
У той же час, зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений пунктом 4 частини 3 статті 2 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.
Пункт 2 частини 2 статті 245 КАС України визначає, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Враховуючи наведене, з огляду на те що позовні вимоги викладені таким чином, що не дають змогу захистити правові інтереси позивача в повній мірі, суд вважає, що за для повного та всебічного захисту прав позивача та уникнення повторного звернення до суду з позовною заявою, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №222030004899 від 08.10.2019 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки періоди роботи позивача підтверджені відповідними записами у трудовій книжці та іншими доказами, які містяться в матеріалах справи, а тому позивач має право на призначення пенсії, а отже даний адміністративний позов необхідно задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №222030004899 від 08.10.2019 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з 18.02.2020.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 09.07.2019 та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя О.П. Шевчук