Справа № 560/1232/20
іменем України
19 травня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з громадянина ОСОБА_1 на користь військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" 55180 грн 15 коп., на відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що підставою звернення до суду стало невиконання відповідачем умов підписаного контракту між Міністерством оборони України та громадянином ОСОБА_1 , через небажання продовжувати навчання, що обумовлює обов'язок відшкодування витрат на утримання особи у закладі вищої освіти. Вказує, що за позивачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням в інституті в сумі 55180,15 грн. В добровільному порядку вказані витрати відповідач не відшкодував, тому позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою від 26.03.2020 суд відкрив провадження у справі та призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому строк не скористався, жодних документів до суду не подав.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.
Суд встановив, що відповідно до наказу начальника Інституту від 17.08.2018 №139 позивач зарахований на перший курс навчання до Інституту.
Наказом начальника Інституту від 30.08.2018 №204 (по стройовій частині) позивача зараховано до списків особового складу інституту та на всі види забезпечення.
Між Міністерством оборони України в особі т.в.о. начальника Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" та солдатом ОСОБА_1 укладено контракт про проходження військової служби (навчання) у Збройних Силах України, відповідно до якого відповідач зобов'язався сумлінно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів та відшкодовувати Міністерству оборони України витрати, пов'язані з утриманням у закладі, в якому проходить військову службу в разі дострокового розірвання Контракту через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість чи відмову від подальшого проходження військової служби на посадах офіцерського складу після закінчення цього закладу.
ОСОБА_1 подав рапорт про його відрахування з числа курсантів Інституту у зв'язку з небажанням продовжувати навчання та зобов'язався відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у навчальному закладі.
Наказом начальника Інституту від 24.01.2020 №2-КС (по особовому складу) у зв'язку з небажанням продовжувати навчання, розірвано контракт із солдатом ОСОБА_1 , відраховано з числа курсантів у зв'язку з розірванням контракту та звільнено із військової служби у запас.
Наказом начальника Академії від 24.01.2020 №16 (по стройовій частині) солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу Інституту та знято з усіх видів забезпечення, зобов'язано відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в Інституті в сумі 55180,15 грн.
У зв'язку з тим, що позивач в добровільному порядку не відшкодував витрати, пов'язані з його утриманням в Інституті, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 - 5 ст. 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" порядок проведення підготовки громадян України для проходження військової служби на посадах осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу встановлюється Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, спільно з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Зарахування громадян України до вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів проводиться на добровільних засадах відповідно до особистих заяв після успішного складення вступних іспитів та відповідних випробувань.
Громадяни України, які в установленому порядку зараховані до вищих військових навчальних закладів або військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів для здобуття певних освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів і не мають звань офіцерського складу, вважаються курсантами, а ті, що мають такі звання, - слухачами.
З громадянами України - курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу укладається контракт про проходження військової служби (навчання) на строки, передбачені абзацом четвертим частини другої статті 23 цього Закону. Контракт про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського або офіцерського складу після закінчення навчання укладається між громадянином та державою, від імені якої виступає уповноважений орган військового управління Збройних Сил України або іншого військового формування, для потреб якого він проходить підготовку, на строк, передбачений абзацами третім і шостим частини другої статті 23 цього Закону.
Згідно з ч. 10 ст. 25 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" Курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість, систематичне невиконання умов контракту військовослужбовцем, невиконання освітньої програми (індивідуального навчального плану - за його наявності) та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення закладу вищої освіти, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років (десяти років - для осіб офіцерського складу, які оволоділи спеціальностями льотного складу авіації) після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу закладу вищої освіти відповідно до підпунктів "д", "е", "є", "з", "и" пункту 1 та підпунктів "д", "е", "є", "ж", "з" пункту 2 частини п'ятої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці заклади освіти, витрати, пов'язані з їх утриманням у закладі вищої освіти, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Порядком "Про відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 №964 (далі - Порядок №964) визначено механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - вищі навчальні заклади) відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "и", "і" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі (далі - витрати).
Згідно з п. 3 Порядку №964 відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлюється Міноборони разом з Мінфіном, МВС, Адміністрацією Держприкордонслужби, Управлінням державної охорони, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбою.
Пунктом 4 Порядку №964 визначено, що розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.
Витрати відшкодовуються у повному розмірі:
курсантами, які вислужили встановлений законодавством строк строкової військової служби до вступу у вищий навчальний заклад, курсантами жіночої статі - за весь період навчання;
курсантами, які навчалися понад встановлений законодавством строк строкової військової служби, - за період навчання, що перевищує цей строк;
особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого навчального закладу відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "и", "і" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" - за весь період навчання (пункт 5 Порядку №964).
Суд встановив, що за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням в Інституті в розмірі 55180,15 грн, що підтверджується матеріалами адміністративної справи, зокрема довідкою та іншими матеріалами справи.
Суд звертає увагу, що курсантом ОСОБА_1 станом на момент розгляду справи не надано доказів добровільно сплачених коштів, а тому за курсантом рахується заборгованість у розмірі 55180,15 грн.
Згідно з п. 7 Порядку № 964 у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
Сума відшкодованих витрат зараховується до спеціального фонду державного бюджету і використовується відповідно до кошторису Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управління державної охорони, СБУ, Служби зовнішньої розвідки та Держспецтрансслужби (п. 8 Порядку № 964).
Суд наголошує, що курсанти, які навчаються в Військовому інституті танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" перебувають на повному державному забезпечені. Кошти, які витрачаються на їх навчання є державними (бюджетними). Разом з тим, будучи обізнаним під час підписання контракту про необхідність відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, відповідач зазначену вище суму коштів не відшкодував, що є підставою для задоволення позову повністю.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем доведена правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача сум витрат, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі, натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому адміністративному позові, та доказів добровільної сплати зазначеної суми боргу на момент розгляду справи.
Відповідно до статті 139 КАС України, підстави для стягнення судових витрат відсутні, оскільки згідно із частиною 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" до ОСОБА_1 про стягнення коштів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Військового інституту танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" витрати, пов'язані з його утриманням у зазначеному закладі вищої освіти у розмірі 55180 (п'ятдесят п'ять тисяч сто вісімдесят) грн 15 коп.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Військовий інститут танкових військ Національного технічного університету "Харківський політехнічний інститут" (вул. Полтавський шлях, 192,Харків,61098 , ідентифікаційний код - 07905262)
Відповідач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 )
Головуючий суддя О.П. Шевчук