19 травня 2020 р. м. Чернівці справа № 824/321/20-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом дочірнього підприємства "Чернівецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства ДАК "Автомобільні дороги України" до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,-
Дочірнє підприємство "Чернівецькій облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" (далі - позивач, ДП "Чернівецькій облавтодор") звернулось до суду з адміністративним позовом, у якому просить :
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0129475603 від 12.11.2019 року Головного управління Державної податкової служби України у Чернівецькій області (далі - відповідач).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) позивача, за результатами якої складено акт № 650/24-13-56-03/31963989 від 18.10.2019 року, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 12.11.2019 року №0129475603.
Представник позивача у позовній заяві вказує на те, що штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних відповідач застосував в порушення ст.120-1.2 Податкового кодексу України (далі - ПК України). У зв'язку з наведеним, рішення, прийняте на підставі акта перевірки складеному з порушенням, є протиправним.
20.03.2020 року ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі, призначено її розгляд за правилами спрощеного провадження (письмового провадження), та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для надання відзиву на позов.
22.04.2020 року від відповідача у встановлений ухвалою суду строк, надійшов відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні його вимог та зазначив, що ГУ ДПС у Чернівецькій області проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, якою встановлено порушення вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України: податкові накладні зареєстровані в ЄРПН з порушенням законодавчо встановленого терміну для їх реєстрації на загальну суму ПДВ 3615231,00 грн.
Перевіркою встановлено несвоєчасність реєстрації податкових накладних в ЄРПН у ряді випадків, за порушення строків застосовано штрафні санкції, визначені статтею 120-1.1 ПК України.
Відповідач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд дослідивши письмові докази по справі встановив наступне.
ДП "Чернівецький облавтодор" зареєстроване як юридична особа, взяте на облік як платник податків у об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДПС у Чернівецькій області, є платником ПДВ.
ГУ ДПС у Чернівецькій області проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що складено акт від 18.10.2019 року №650/24-13-56-03/31963989 (а.с. 30-32).
Перевіркою встановлено, що податкові накладні, виписані позивачем зареєстровані в ЄРПН з порушенням законодавчо встановленого терміну для їх реєстрації, передбаченого пунктом 201.10 статті 201 ПК України на загальну суму ПДВ 3615231,00 а саме :
- податкові накладні зареєстровані в ЄРПН із затримкою до 15 календарних днів на загальну суму ПДВ - 3587643,53 грн (у т.ч. але невиключно виписані : неплатнику на суму ПДВ - 972346,17 грн; у зв'язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності на суму ПДВ - 114,67 грн; за операціями з постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником податку на суму ПДВ 736,44 грн);
- податкові накладні зареєстровані в ЄРПН із затримкою від 16 до 30 календарних днів на загальну суму ПДВ - 2757,47 грн (у т.ч., але невиключно, виписані неплатнику податку на суму ПДВ - 3644,33);
У висновку акта перевірки вказано про порушення позивачем п.201.10 ст. 201 ПК України в частині несвоєчасної реєстрації ПН в ЄРПН.
12.11.2019 року на підставі акта перевірки від 18.10.2019 року ГУ ДПС у Чернівецькій області винесло оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0129475603 про застосування до ДП "Чернівецький облавтодор" :
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН на 15 і менше календарних днів на суму податку на додану вартість 3587643,53 грн штрафу у розмірі 10 відсотків у сумі 358764,34 грн;
- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН від 16 до 30 календарних днів на суму податку на додану вартість 2757,47 грн штрафу у розмірі 20 відсотків у сумі 5517,51 грн;
Загальна сума штрафу становить 364281,85 грн.
Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням від 12.11.2019 року №0129475603 на суму 364281,85 грн, позивач 25.11.2019 року звернувся до Державної податкової служби України із скаргою.
Рішенням Державної податкової служби України від 24.01.2020 року про результати розгляду скарги податкове повідомлення-рішення від 12.11.2019 року № 0129475603 залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення. Окрім того, Державною податковою службою України вказано, що аналогічна правова позиція щодо подібних правовідносин викладена у постанові Верховного суду від 04.09.2018 року №816/1488/17(К/9901/152/17) (а.с.7-8).
Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відтак, суд, зважаючи на предмет позову, перевіряє чи оскаржуване рішення відповідача прийняте у відповідності до зазначених вище умов.
ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з підпунктом 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Згідно із приписами статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абзац перший пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзац четвертий пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац п'ятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції (абзац дев'ятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац десятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних (абзац тринадцятий пункту 201.10 статті201 ПК України).
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Пунктами 12, 13, 14 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
- відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
- чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкових накладних та/або розрахунку коригування;
- реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
- наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1статті 201 Кодексу;
- наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200.1.3 і 200.1.9 статті 200.1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
- наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
- факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
- наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
- дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем) (абзац тринадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (абзаци чотирнадцятий-п'ятнадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Статтею 120-1 визначено відповідальність за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та допущення помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної.
Так, згідно з пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
- 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Системний аналіз положень статей 201, пункту 120.1.1 статті 120.1 Податкового кодексу України свідчить, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою). При цьому тлумачення словесної конструкції пункту 1201.1 статті 120.1 Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що виняток стосується податкової накладної, яка не надається отримувачу (покупцю), і водночас складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), тобто податкової накладної, яка відповідає одночасно двом умовам.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Аналіз наведеної норми свідчить, що у разі, коли законодавець виокремлює податкові накладні, які не надаються покупцю, та податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, ним застосовується слово "а також", натомість у пункті 120.1.1 статті 120.1 Податкового кодексу України використано інші обороти.
З огляду на викладене суд відхиляє доводи позивача про наявність неоднозначного (множинного) тлумачення прав та обов'язків платників податків, визначених у пункті 120.1.1 статті 120.1 Податкового кодексу України.
Окрім того, суд зазначає, що позивачем не спростовується факт пропущення строків реєстрації податкових накладних, перелік яких наведено в реєстрі податкових накладних а виключно оскаржується рішення у зв'язку наявністю правової проблеми, суть якого полягає в різному тлумаченні сторонами справи положень статті 120.1 ПК України.
При цьому перевіркою встановлено та не заперечується позивачем, що граничні строки реєстрації таких податкових накладних порушено.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що до позивача правомірно застосовано штраф за порушення граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкових накладних, перелік яких наведено в акті перевірки.
При цьому суд бере до уваги, що розрахунок штрафу, застосованого податковим повідомленням-рішенням від 12 листопада 2019 року № 0129475603, позивачем не оскаржується.
Отже, податкове повідомлення-рішення від 12 листопада 2019 року № 0129475603 прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, які визначені законодавством, з урахуванням обставин, які мали значення для його прийняття.
З огляду на викладене, позов дочірнього підприємства "Чернівецькій облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" задоволенню не підлягає.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 2 ст. 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Позивач під час судового розгляду справи, не довів належними засобами доказування обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, натомість відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів належними засобами доказування правомірність та обґрунтованість прийнятого ним рішення (оскаржуваного податкового повідомлення - рішення).
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною 5 ст. 139 КАС України встановлено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки, у задоволенні позову позивачу відмовлено повністю, та за відсутності понесення відповідачем судових витрат, судом розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства "Чернівецькій облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" до Головного управління Державної податкової служби України у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити в повному обсязі.
Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - Дочірнє підприємство "Чернівецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства ДАК "Автомобільні дороги України" (вул. Головна, 205, м. Чернівці, 58018, Код ЄДРПОУ 31963989)
Відповідач - Головне управління ДПС у Чернівецькій області (вул. Героїв Майдану, 200-А, м. Чернівці, 58013, Код ЄДРПОУ 43143196)
Суддя І.В. Маренич