Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
19 травня 2020 р. № 520/5252/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Зінченко А.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, 21, 8-9 поверх, м. Харків,61145, код ЄДРПОУ 39792822) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Харківській області наказ від 13.11.2019 №11926-СГ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким ОСОБА_1 відмовлено у видачі дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та зобов'язати відповідача надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га, для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КВЦПЗ-ОІ.ОЗ.), яка знаходиться на території Власівської сільської ради Кегичівського району Харківської області за межами населених пунктів.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області із клопотанням від 27 вересня 2019 року, в якому просив надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства (код цільового призначення згідно КЗЦПЗ-01.03.), яка знаходиться на території Власівської сільської ради Кегичівського району Харківської області за межами населених пунктів за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 6323180800:01:000:0168. Вказане клопотання підписане представником за довіреністю ОСОБА_2 та разом з додатками надіслано поштовим зв'язком на адресу Гу Держгеокадастру у Харківській області. Факт отримання Відповідачем заяви підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
За результатами розгляду клопотання Головне управління Держгеокадастру у Харківській області видав наказ від 13.11.2019 №11926-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою», за змістом якого Позивачу відмовлено у видачі дозволу на виготовлення проекту землеустрою, оскільки частина земельної ділянки з кадастровим номером 6323180800:01:000:0168 перебуває у постійному користуванні третіх осіб згідно з державними актами на право постійного користування землею.
Позивач вважає, що вказаний наказ Відповідача є незаконним, відмова безпідставною та такою, що порушує права Позивача, а тому звернувся з позовом до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Дослідивши надані матеріали суд встановив наступне.
16.10.2019 гр. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0 га, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населених пунктів на території Власівської сільської ради Кегичівської селищної ради Кегичівського району Харківської області.
Головним управлінням у встановлений законом строк та в межах повноважень було розглянуто вказану заяву Позивача по даній справі та відмовлено останньому у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою наказом №11926-СГ від 13.11.2019 року.
Так, Головним управлінням було повідомлено позивача, що за інформацією Відділу Кегичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (далі - Відділ) земельна ділянка яку ОСОБА_1 планує отримати у власність знаходиться на сформованій земельній ділянці загальною площею 78,6984 га із кадастровим номером 6323180800:01:000:0168, яка була сформована за результатами проведеної інвентаризації земель сільськогосподарського призначення у 2013 році. Відповідно до НКС зазначена земельна ділянка державної форми власності, сільськогосподарські угіддя-рілля, цільове призначення-16.00 землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам).
Земельна ділянка яку бажає отримати гр. ОСОБА_1 , місце розташування якої зазначено у наданому графічному матеріалі, розташована на земельних ділянках, які використовуються громадянами мешканцями с.Власівка для ведення особистого підсобного господарства згідно Державних актів на право постійного користування землею, а саме, IV - ХР № 018357 на ім'я ОСОБА_3 , НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_4 .
Відомості щодо розташування земельних ділянок громадян згідно державних актів на право постійного користування землею було встановлено разом з Власівською сільською радою, документації із землеустрою та схеми розташування земельних ділянок, на які видано державні акти на право постійного користування землею у відділі відсутні. У відділі відсутні відомості щодо припинення права користування або визнання нечинними зазначених Державних актів на право постійного користування землею.
Згідно з частиною 5 статті 116 Кодексу земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними порядку, визначеному законом.
Надання дозволу вищезазначеному громадянину може призвести до порушення прав третіх осіб та переривання процедури отримання земельної ділянки у власність, кінцевим етапом якої є реєстрація речового права відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав н нерухоме майно та їх обтяжень».
Враховуючи вищезазначене, Головне управління відмовило у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Також, Головне управління у встановлений законом строк та в межах повноважень наказом №11926-СГ від 13.11.2019 року відмовило ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки.
Статтею 118 Земельного кодексу України встановлено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
Суд вказує, що відповідно до ст. 141 Земельного Кодексу України передбачається, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об'єктом державно-приватного партнерства або об'єктом концесії.
Як встановлено судом, в Головному управлінні Держгеокадастру у Харківській області відсутні відомості щодо припинення права користування (з підстав передбачених статтею 141 Земельного кодексу України) або визнання не чинними вищевказаних Державних актів на право постійного користування землею.
Надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок позивачам по справі може призвести до порушення прав третіх осіб.
Враховуючи вищезазначене, відповідачем відмовлено у наданні дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.
Статтею 118 Земельного кодексу України встановлено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
Відповідно до ч. 6 ст. 118 цього кодексу громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подасться до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з ч. 7 цієї статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
З урахуванням вищевикладеного, Головним управлінням позивачам було надано обґрунтовану відповідь на його заяву.
Тому посилання Позивача в позовній заяві на порушення вимог ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України, а також відсутність підстав у відповідача для відмови у наданні дозволу позивачам по справі , на думку суду, є необґрунтованим та безпідставним.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у приватну власність земельної ділянки.
Суд вказує, що частиною 2 статті 84 ЗК передбачено, що право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.
Пунктом 10.3 Постанови Пленуму ВАСУ від 20.05.2013 р. № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" роз'яснено, що суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.
Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № К(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з декількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає кращим за даних обставин.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення; яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору.
Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Повноваження органів виконавчої влади в галузі земельних відносин визначені Главою З ЗК України.
У відповідності до пункту "є-1" статті 15-1 ЗК України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин віднесено розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом. Згідно з частиною четвертою статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Згідно з підпунктом 13 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 р. № 308 Головне управління розпоряджається землями сільськогосподарського призначення державної власності в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Харківської області.
Передача земельної ділянки у власність в порядку безоплатної приватизації врегульована ст. ст. 116, 118, 12 її 122 ЗК України.
Системний аналіз наведених норм дає підстави вважати, що ними встановлені виключні підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у власність в порядку безоплатної приватизації та органи, уповноважені розглядати ці питання і приймати рішення.
Вказані статті Земельного кодексу України надають Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області дискреційне (самостійне) право на вирішення кола питань в межах закону. Тобто, дискреційні повноваження дають можливість на власний розсуд (без узгодження) визначати зміст рішення або вибрати один із кількох варіантів рішення.
Враховуючи наведені вище норми, надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність в порядку безоплатної приватизації, відповідно до вимог статей 15-1, 116, 118. 121, 122 ЗК України, віднесено до дискреційних повноважень Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.
Верховний Суд України (далі - ВСУ) у постанові від 07.06.2016 по справі №806/2256/15 дійшов висновку, що суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання, які віднесені до виключної компетенції державного органу, перебирати на себе відповідні повноваження.
Крім того, подібна правова позиція міститься в постанові ВСУ від 18.03.2014 року № 21-11а14.
Враховуючи викладене вище та з урахуванням того, що при прийнятті оскаржуваних рішень Головне управління діяло в порядку, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією України, Земельним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на їх виконання, а також в межах строків, визначених ст. 118 ЗК, отже, суд робить висновок, що підстави для визнання неправомірними таких рішень, а також визнання у зв'язку із цим протиправною бездіяльність Головного управління відсутні.
Таким чином, проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених позовних вимог, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.
Таким чином, проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, 21, 8-9 поверх, м. Харків,61145, код ЄДРПОУ 39792822) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії- залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Зінченко А.В.