Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
18 травня 2020 р. справа №520/4531/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Мар'єнко Л.М.,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправними дії (бездіяльність) військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не здійсненні перерахунку ОСОБА_1 розміру грошової компенсації за не використані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 рік, виходячи з її грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди станом на день звільнення з військової служби 31 липня 2017 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошової компенсації за не використані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 рік, виходячи з її грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди станом на день звільнення з військової служби 31 липня 2017 року, здійснити виплату суми перерахунку.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона проходив військову службу з 17.03.1994 по 31.07.2017 у військовій частині НОМЕР_1 . Наказом від 16.05.2019 №106 позивача виключено зі списків особового складу у зв'язку зі звільненням з військової служби в запас у зв'язку із закінченням контракту. Також позивач зазначила, що у зв'язку з тим, що їй під час проходження військової служби не надано додаткову відпустку, відповідно не компенсовано за додаткову відпустку як учасника бойових дій, позивач звернулася до суду з позовом. за результатами розгляду прийнято судове рішення від 09.12.2019 по справі №520/11917/19, яке набрало законної сили. Проте, відповідач при нарахування такої компенсації, виходив з грошового забезпечення, без включення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. з вказаним позивач не погоджується у зв'язку з чим, звернулася з даним позовом до суду.
Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - командира ВЧ НОМЕР_1 - Кокорєва В. через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач на час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи положення ч.11 ст.126 КАС України, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 з 17.03.1994 по 31.07.2017 проходила військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно матеріалів справи, позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_4 від 21.06.2017 (а.с.20).
Наказом командира 92 окремої механізованої бригади (по особовому складу) від 31.07.2017 року №155-РС молодшого сержанта ОСОБА_1 механіка - радіотелофніста відділення управління штабу взводу зв'язку механізованого батальйону звільнено з військової служби у запас за пунктом "а" частини шостої з урахуванням підпункту "і" пункту 1 частини восьмої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (як військовослужбовця, який проходить військову службу за контрактом дію якого було продовжено понад встановлені строки на період до оголошення демобілізації та який вислужив не менше 18 місяців з дати продовження дії контракту) (а.с.21).
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.07.2017 року №222 ОСОБА_1 виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с.22).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач не погоджуючись з тим, що їй не було проведено відповідачем грошової компенсації додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 31.07.2017, звернулася до суду з позовом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 по справі №520/10807/19, яке набрало законної сили - 04.03.2020, визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 31 липня 2017 року. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за не використані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 31 липня 2017 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Разом з тим, згідно матеріалів справи, позивач звернулася з відповідною заявою до ВЧ НОМЕР_1 , в якій просила останню на виконання вказаного рішення суду від 12.12.2019 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за не використані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди станом на день звільнення з військової служби 31 липня 2017 року (а.с.26).
За результатами розгляду вказаної заяви листом №10/371 від 19.03.2020 військовою частиною НОМЕР_1 повідомлено з посиланням на п. 37.13 наказу МО України від 11.06.2008 №260, про те, що компенсація за відпустку виплачується без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди (а.с.27).
Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернулася до суду з даним позовом.
По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Суд зауважує, що предметом даного спору фактично є правомірність визначення ВЧ НОМЕР_1 складових грошового забезпечення, з якого виходив відповідач при нарахуванні та виплаті позивачу компенсації за не використані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 рік, що було здійснено на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 по справі №520/10807/19, яке набрало законної сили.
Також суд зауважує, що виходячи з листа та письмового відзиву на позов, відповідач при нарахуванні та виплаті позивачу компенсації за не використані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 рік, виходив з грошового забезпечення, без урахуванням щомісячних додаткових видів грошової винагороди.
Так, відповідно до частини 1 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 №2011-XII, Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Склад грошового забезпечення визначений положеннями ч. 2 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", відповідно до якої до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно матеріалів справи, під час проходження військової служби позивач отримувала у складі грошового забезпечення щомісячну додаткову грошову винагороду, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією грошового атестату серії ЗУ № 279075 ОСОБА_1 (а.с. 24-25).
Водночас, відповідно відомостям, які містяться в автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду", рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 року по справі № 520/11917/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суми та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області щодо неврахування при призначенні пенсії ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01 серпня 2017 року по 31 грудня 2017 року в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірах зазначених у довідці військової частини НОМЕР_1 від 23 жовтня 2019 року № 4/4965. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Отже, зі змісту судового рішення у справі № 520/11917/19 вбачається, що за результатами розгляду справи, суд, з огляду на обставини сплати страхових внесків із сум нарахованих матеріальної допомоги на оздоровлення до відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової винагороди, дійшов висновку, що вказані суми мають бути віднесені до складу грошового забезпечення позивача, з розміру якого обчислюється пенсія.
За наслідками таких висновків судом зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01 серпня 2017 року по 31 грудня 2017 року в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірах зазначених у довідці військової частини НОМЕР_1 від 23 жовтня 2019 року № 4/4965.
З врахуванням вищевикладеного та встановлених під час розгляду справи обставин, суд зазначає, що чинним законодавством України, яке регулює соціальне та пенсійне забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, передбачено єдине поняття грошового забезпечення військовослужбовців відповідно до якого вираховуються і пенсійні виплати, і розмір одноразової грошової допомоги при звільненні.
Аналогічна правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 10.05.2019 у справі №820/5285/17.
Крім того, суд зазначає, що п. 37.13 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, яка затверджена наказом Міністерства оборони України від 11.06.2008 № 260, яка діяла на час спірних правовідносин, розрахунок грошового забезпечення за час щорічної основної відпустки, визначеної в пунктах 37.5 та 37.6 цієї Інструкції, та грошової компенсації, визначеної в пунктах 37.9-37.11 цієї Інструкції, здійснюється виходячи з окладу за військовим званням, посадового окладу та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою штатною посадою, що ним займалася.
З огляду на викладене, враховуючи положення чинного законодавства та встановлене судовим рішенням право позивача на включення щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовця, яку він отримував під час проходження служби, до складу грошового забезпечення, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо здійснення ОСОБА_1 нарахування та виплати грошової компенсації за не використані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 рік, виходячи з її грошового забезпечення станом на день звільнення , без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яку ОСОБА_1 отримувала під час проходження військової служби, через що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, враховуючи положення ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне задля належного захисту прав позивача зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення, з урахуванням додаткових видів грошової винагороди, яку ОСОБА_1 отримала станом на день звільнення з військової служби , через що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 1 ст. 77 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, позов ОСОБА_1 про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити певні дії підлягає задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 291, 295, 297 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо здійснення ОСОБА_1 нарахування та виплати грошової компенсації за не використані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення ОСОБА_1 , без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яку ОСОБА_1 отримувала під час проходження військової служби.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2017 рік, виходячи з грошового забезпечення, з урахуванням додаткових видів грошової винагороди, яку ОСОБА_1 отримала станом на день звільнення з військової служби.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, з урахуванням ч. 3 Розділу VІ Прикінцевих положень КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення складено 19 травня 2020 року.
Суддя Мар'єнко Л.М.