Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
18 травня 2020 р. справа №520/4259/2020
Харківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Мар'єнко Л.М.,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення № 711 від 20.02.2020 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (код НОМЕР_1 ) в призначенні пенсії за вислугою років згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити, виплачувати в повному обсязі без обмеження граничного розміру виплати та перераховувати пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вислугою років з 19.02.2020 з розрахунку 90 відсотків від розміру заробітної плати згідно довідки про складові заробітної плати, виданої прокуратурою Харківської області від 30.09.2019 №18-267 без обмеження максимального розміру заробітної плати для розрахунку пенсії, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом № 3662-12 від 26.11.1993, у редакції Закону від 12.07.2001 №2663-111.
В обґрунтування позовних вимог позивача зазначив, що він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" при наявності стажу роботи 20 років та розрахунку пенсії в розмірі 90% від заробітної плати. За результатами розгляду вказаної заяви позивачем прийнято рішення відповідачем № 711 від 20.02.2020 про відмову у призначенні пенсії, з посиланням на те, що на теперішній час пенсія призначається на підставі ст. 86 Закону України "Про прокуратуру". З вказаним рішенням відповідача позивач не погоджується, через що звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - заступника начальника ГУ ПФ України в Харківській області - Баєвої Г. через канцелярію суду надійшли письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством. Також представник відповідача зазначив, що наявний стаж роботи позивача, згідно положень ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" є недостатнім для призначення пенсії.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи положення ч.11 ст.126 КАС України, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Згідно з копією диплому серії НОМЕР_2 від 29.06.2002 ОСОБА_1 у 2002 році закінчив навчання за спеціальністю «правознавство» у Національній юридичній академії України ім. Я.Мудрого (а.с. 16-19).
Згідно відомостей, внесених до трудової книжки, ОСОБА_1 (а.с.20-26):
- 09.04.2002 прийнятий на службу в органи внутрішніх справ України;
- 16.08.2004 звільнений з органів внутрішніх справ України;
- 07.09.2004 призначений на посаду помічника прокурора Орджонікідзівського району м. Харкова;
- 26.06.2007 переведений на посаду старшого слідчого прокуратури м. Харкова;
- 09.10.2007 призначений на посаду помічника прокурора м. Харкова;
- 20.05.2008 призначений на посаду прокурора відділу нагляду за додержанням законів спеціальними підрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно - розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство прокуратури Харківської області;
- 26.11.2009 призначений на посаду прокурора відділу нагляду за дотриманням законів спецпідрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду за додержанням законів спецпідрозділами та іншими установами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю і корупцією прокуратури Харківської області;
- 30.09.2010 призначений на посаду прокурора відділу забезпечення участі в судах управління представництва, захисту інтересів громадян та держави в суді прокуратури Харківської області;
- 21.02.2012 призначений на посаду заступника Валківського міжрайонного прокурора Харківської області;
- 05.12.2013 призначений на посаду прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Харківської області;
- 08.02.2014 переведений на посаду старшого прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Харківської області;
- 01.09.2015 переведений на посаду прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури області управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури області;
- 13.04.2016 переведений на посаду прокурора відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури прокуратури області;
- 24.06.2019 переведений на посаду прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтаві, що керує свою діяльність на Харківську область слідчих регіональної прокуратури прокуратури Харківської області.
При цьому, суд зазначає, що згідно відомостей послужного списку ОСОБА_1 , позивач в період проходження служби в ОВС України займав посаду слідчого Київського РВ ХМУ УМВС України Харківської області (а.с.31-35).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до ГУ ПФ України в Харківській області з заявою про призначення пенсії за вислугою років, згідно Закону України "Про прокуратуру", до якої був долучений відповідний пакет документів.
Рішенням ГУ ПФ України в Харківській області № 711 від 20.02.2020 відмовлено у призначенні пенсії ОСОБА_1 , посилаючись на положення ст. 86 Закону України "Про прокуратуру". Водночас, у вказаному рішенні зазначено, що на час звернення позивача до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за вислугою років, відповідно до наданих документів, стаж ОСОБА_1 загальний стаж роботи за вислугу років на день звернення склав 17 років 09 місяців 21 день, у т.ч. стаж роботи на посаді прокурорів - 15 років 04 місяці 25 днів, що є недостатнім для призначення пенсії відповідно до вимог ст. 86 Закону України "Про прокуратуру".
При цьому, у зазначеному рішенні визначено, що період служби ОСОБА_1 в ОВС України з 23.06.2002 по 31.12.2003 не може бути зарахований до вислуги років, на підставі ч.6 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", оскільки необхідна уточнююча довідка про займану посаду у вказаний період.
З вказаним рішенням позивач не погоджується, у зв'язку з чим звернувся з даним позовом до суду.
По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789- XII від 05.11.1991 (в редакції Закону №2663-111 від 12.07.2001), прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку. Пенсія призначається у розмірі 80 % від суми їхньої місячної заробітної плати, до котрої включається всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 % місячного заробітку. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Згідно ч. 2 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про вищу освіту», університет - багатогалузевий (класичний, технічний) або галузевий (профільний, технологічний, педагогічний, фізичного виховання і спорту, гуманітарний, богословський/теологічний, медичний, економічний, юридичний, фармацевтичний, аграрний, мистецький, культурологічний тощо) вищий навчальний заклад, що провадить інноваційну освітню діяльність за різними ступенями вищої освіти (у тому числі доктора філософії), проводить фундаментальні та/або прикладні наукові дослідження, є провідним науковим і методичним центром, має розвинуту інфраструктуру навчальних, наукових і науково-виробничих підрозділів, сприяє поширенню наукових знань та провадить культурно-просвітницьку діяльність.
Таким чином, до стажу роботи позивача, що дає право на пенсію за вислугою років згідно Закону України «Про прокуратуру» зараховується, зокрема, половина строку навчання у вищому навчальному закладі, а саме в Національній юридичній академії України ім. Я.Мудрого, після навчання у якому позивач отримав вищу юридичну освіту за спеціальністю «правознавство».
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Аналогічна правова позиція зі спірного питання висловлена Верховним Судом України у постановах від 10.12.2013 у справі № 21-348а13 та від 17.12.2013 у справі № 21-445а13.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до положень ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-УІІ, який чинний на час звернення заявника з заявою про призначення пенсії, прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення (з 01.10.2019 по 30.09.2020) вислуги років не менше 24 років 6 місяців, у тому числі, стажу роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 14 років 6 місяців.
Водночас, згідно абз.6 ч. 6 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується половина строку навчання вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання.
Разом з тим, відповідно до абз. 2 ч.6 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на посадах слідчими, суддями.
На час звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення пенсії за вислугою років, відповідно до наданих документів загальний стаж ОСОБА_1 становив 20 років 01 місяць 4 дні, в т.ч. стаж роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури 15 років 04 місяці 25 днів.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, наявні підстави вважати, що стаж роботи позивача на посадах стажиста, помічника прокурора та прокурора прокуратури, а також адміністративних посадах прокурора є більше 20 років.
Суд зазначає, що право позивача на призначення та виплати пенсії, підпадає під дію ст. 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності" і що їх можна вважати "майном" у значені цього положення, отже, непризначення та невиплата пенсії є втручанням у право позивача на мирне володіння майном.
Зазначена правова позиція, викладена в рішенні ЄСПЛ по справі "Сук проти України" від 10.03.2011 (за заявою №10972/05), згідно якої, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинним Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування.
В даному випадку є підстави стверджувати про наявність "законних сподівань", оскільки наявний стаж роботи позивача на посадах слідчого прокуратури передбачає право на призначення та виплату пенсії за вислугою років, а положення ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05.11.1991 в редакції закону від 14.10.2014, фактично звужує право позивача на призначення та виплату позивачу пенсії за вислугою років.
Водночас, суд зазначає, що друге речення першого пункту ст. 1 Першого протоколу до Конвенції "Захист прав власності", яке дозволяє позбавити майна лише "на умовах, передбачених законом", а другий пункт зазначає, що держава має право здійснювати контроль за використанням майном шляхом введення в дію "законів" не поширюється на спірні правовідносини, оскільки втручання у право позивача не може бути визнано таким, що відповідає закону.
Таким чином, суд вважає, що позивач мав "законні сподівання" на призначення та виплату пенсії.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФ України в Харківській області № 711 від 20.02.2020 про відмову у призначенні позивачу пенсії за вислугою років, підлягають задоволенню.
Водночас, задля відновлення порушеного права позивача в сфері пенсійного забезпечення, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача призначити та виплачувати в повному обсязі пенсію без обмеження граничного розміру виплати ОСОБА_1 за вислугою років з 19.02.2020 з розрахунку 90 відсотків від розміру заробітної плати згідно довідок про складові заробітної плати, виданої прокуратурою Харківської області від 30.09.2019 №18-267 без обмеження максимального розміру заробітної плати для розрахунку пенсії, відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом №3662-12 від 26.11.1993, у редакції Закону від 12.07.2001 року №2663-111.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання перераховувати пенсію, суд зазначає, що вказані позовні вимоги є передчасними, оскільки заявлені на майбутнє, отже у задоволенні таких позовних вимог належить відмовити.
Таким чином, позов ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 711 від 20.02.2020 про відмову у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України м. Харкова призначити та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за вислугу років, відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 року №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом №3662-12 від 26.11.1993, у редакції Закону від 12.07.2001 №2663-111, з 19.02.2020, виходячи з розрахунку 90 відсотків від розміру заробітної плати без обмеження розміру заробітної плати та пенсії, згідно довідок про складові заробітної плати, виданої прокуратурою Харківської області від 30.09.2019 №18-267.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, поштовий індекс 61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, з урахуванням ч. 3 Розділу VІ Прикінцевих положень КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення складено 19 травня 2020 року.
Суддя Мар'єнко Л.М.