Справа № 560/1782/20
іменем України
19 травня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просить:
1. Визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у призначенні пенсії по інвалідності за нормами Закону України «Про державну службу» .
2. Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та здійснити нарахування й виплату з 05.03.2020 року пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" в розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, врахувавши до розрахунку пенсії виплати зазначені у довідках від 02.03.2020р. №104, №105.
На обґрунтування позову позивач вказує, що перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ у Хмельницькій області як одержувач пенсії по інвалідності, згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
24.01.2020 позивач звільнений з посади головного спеціаліста відділу організаційного забезпечення та аналітично - статистичної роботи Хмельницького окружного адміністративного суду. Позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Хмельницькій області із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності 2-ї групи, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію по інвалідності у відповідності до статті 37 закону України "Про державну службу". Листом відповідач повідомив, що згідно Рішення відмовив в переведенні на вказаний вид пенсії, оскільки нормами Закону України "Про державну службу" не передбачено призначення даного виду пенсії.
Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним та таким, що порушує її право на пенсію по інвалідності згідно із Законом України "Про державну службу".
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений ухвалою суду строк, відповідно до якого відповідач заперечив щодо заявлених позовних вимог. У поданому відзиві на позов відповідач зазначив, що чинним законодавством чітко визначені правила, що підлягають застосуванню при призначенні пенсії державним службовцям після 01.05.2016, а саме щодо віку, загального та спеціального стажу. Згідно з пунктом 3 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають: чоловіки, які досягли віку 62 роки, жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Враховуючи викладене, відповідач вважає, що підстав для задоволення позовних вимог немає, тому просить відмовити у задоволенні позову.
У відзиві також заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін.
Враховуючи те, що дана справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, в задоволенні клопотання суд відмовляє.
Ухвалою від 06.04.2020 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в даній справі та призначив її до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) осіб та витребував у відповідача належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи.
Суд встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ у Хмельницькій області та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" по ІІ групі інвалідності.
11.01.2018 позивачу призначена пенсія по інвалідності згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
24.01.2020 позивач звільний з посади з посади головного спеціаліста відділу організаційного забезпечення та аналітично - статистичної роботи Хмельницького окружного адміністративного суду. Позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Хмельницькій області із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності ІІ групи, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію по інвалідності у відповідності до статті 37 Закону України "Про державну службу".
Листом від 23.03.2020 №2200-0301-8/107466 відповідач повідомив, що Рішенням від 11.03.2020 №968250895377 відмовлено в переведенні пенсії, оскільки згідно Закону України "Про державну службу" не передбачено призначення пенсії по інвалідності.
Вважаючи рішення відповідача щодо відмови в переведенні на пенсію по інвалідності ІІ групи відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" протиправним, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" № 889-VIII з 01.05.2016 (далі - Закон № 889-VIII) втратив чинність Закон № 3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пункті 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 статті 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Водночас, за приписами частини 9 статті 37 Закону № 3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (частина 10 статті 37 Закону № 3723-XII).
Якщо особі з інвалідністю I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв'язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (частина 12 статті 37 Закону № 3723-XII).
Стаття 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями - заробітної плати державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. При цьому:
- посадовий оклад, надбавка за ранг та вислугу років враховується в розмірах установлених за останньою займаною посадою державної служби ( або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби;
- розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначаються за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 01.05.2016. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
- у разі коли в осіб зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням на пенсію, починаючи з 01.05.2016, середньомісячна сума виплат ( крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення таких виплат за наявні місяці роботи, починаючи з 01.05.2016 на кількість таких місяців. За бажанням особи, неповні місяці роботи на посаді державної служби, враховуються як повні. При цьому для державних службовців які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016, а також для осіб які не працювали починаючи з 01.05.2016 на посадах державної служби, сума виплат ( крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 як за повний місяць;
- матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Форми довідок про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджено Постановою Правління Пенсійного фонду України № 1-3 від 17.01.2017, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за № 180/30048.
Згідно з частиною 7 статті 37 Закону України "Про державну службу" пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особам, визнаним інвалідами 1 та 2 групи, незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Суд встановив, що трудовий стаж позивача на державній службі на дату звільнення становить більше 15 років, він є інвалідом ІІ групи.
Таким чином, позивач має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі статтею 37 Закону № 3723-XII, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивача з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону № 3723-XII.
Стосовно аргументів Пенсійного органу про те, що законодавець визначив правила, що підлягають застосуванню при призначенні пенсії державним службовцям після 01.06.2016, тобто, на думку відповідача, підлягають застосуванню у сукупності норми, визначені пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, і норми, передбачені частиною 1 статті 37 Закону № 3723-XII, які визначають умови для призначення пенсії державного службовця, а саме: вік 62 роки, стаж державного службовця і страховий стаж, суд зазначає, що такі доводи необґрунтовані, оскільки Закон не пов'язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку. При цьому орган пенсійного фонду, як суб'єкт владних повноважень, трактує норми Закону на свій розсуд, і віддає перевагу найменш сприятливому для пенсіонера тлумаченню законодавства України.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у зразковій справі № 822/524/18 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.04.2019 справа №687/545/17.
Враховуючи те, що ці висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права, прийняті за результатами розгляду справи, фактичні обставини в якій є подібними до фактичних обставин, встановлених у справі, що розглядається, - спір у справі, що розглядається, також стосується підстав переведення позивача з пенсії по інвалідності за Законом № 1058 IV на пенсію по інвалідності державного службовця за статтею 37 Закону № 3723-ХІІ, то висновок суду у справі, що розглядається, стосовно відсутності законодавчих передумов щодо досягнення певного віку при призначенні пенсії по інвалідності за Законом № 3723-ХІІ узгоджується з вимогами законодавства.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, у відповідності до частини 2 статті 2 КАС України, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що Головне управління ПФУ у Хмельницькій області, відмовляючи ОСОБА_1 у переведенні з пенсії по інвалідності за Законом № 1058-IV на пенсію по інвалідності державного службовця за статтею 37 Закону України "Про державну службу", діяло протиправно, чим порушило права позивача.
Враховуючи наведене суд вважає, що відповідач не довів правомірності свого рішення щодо відмови у переведенні позивача з пенсії по інвалідності за Законом № 1058-IV на пенсію по інвалідності державного службовця за статтею 37 Закону України "Про державну службу".
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині визнання протиправним рішення Головного управління ПФУ у Хмельницькій області щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності за нормами Закону України "Про державну службу" та зобов'язання Головне управління ПФУ у Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 з 05.03.2020 пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" в розмірі 60% суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, враховуючи до розрахунку пенсії виплати, зазначені у довідках від 02.03.2020 №104 та №105, необхідно задовольнити.
Щодо вимог позивача про зобов'язання Головного управління ПФУ в Хмельницькій області нарахувати та виплачувати пенсію, суд зазначає, що КАС України не встановлює можливості захисту порушених прав та інтересів осіб на майбутнє, а судове рішення не повинно містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та про зобов'язання відповідача вчинити чи утриматись від вчинення певних дій на майбутнє. Отже, такі вимоги задоволенню не підлягають, оскільки в порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, а тому суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє.
Вказані правові позиції містяться, зокрема, в постановах Верховного Суду від 24.04.2018 по справі № 167/592/17, від 31.07.2018 по справі №348/9/17, від 23.10.2018 по справі №344/4560/17, від 14.02.2019 по справі №362/7962/15-а.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, а суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів, що діяв у межах закону, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов, з урахуванням правового висновку Верховного Суду викладеного у зразковій справі №822/524/18 (Пз/9901/23/18) (провадження № 11-555заі18) та висновків Верховного Суду, задовольняється частково.
Відповідно до статті 139 КАС України, у зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ПФУ у Хмельницькій області від 11.03.2020 №968250895377 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії по інвалідності згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ.
Зобов'язати Головне управління ПФУ у Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 з 05.03.2020 пенсію по інвалідності відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ в розмірі 60% суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, враховуючи до розрахунку пенсії виплати, зазначеної у довідках Хмельницького окружного адміністративного суду №104 і №105 від 02.03.2020.
В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя Г.В. Лабань