"19" травня 2020 р. Справа № 480/1956/20
Сумський окружний адміністративний суд в особі судді Гелети С.М., розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправними, скасування припису та постанови,-
Позивач звернулась до суду з позовною заявою до управління Держпраці у Сумській області, в якій просить визнати протиправним та скасувати припис управління Держпраці у Сумській області про усунення виявлених порушень від 11.12.2019 № СМ 2400/1827/АВ/П; визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Сумській області від 31.01.2020 № СМ 2400/1827/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу в розмірі 125190,00 грн.
Ухвалою від 13.04.2020 відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. 27.04.2020 позивач звернулась до суду з клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін. Ухвалою від 27.04.2020 в задоволенні зазначеного клопотання було відмовлено.
05.05.2020 засобами електронного зв'язку до суду надійшло клопотання управління Держпраці у Сумській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Суд відмовляє в задоволенні такого клопотання з огляду на наступне.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 4 ст. 257 КАС України).
В даному випадку позивачами не заявлено вимог, що унеможливлюють розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Аксен проти Німеччини", заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі "Варела Ассаліно проти Португалії", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
ЄСПЛ вказав на те, що відмову в проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник не представив переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання.
Слід звернути увагу на те, що кожен з учасників даної справи може користуватися своїми процесуальними правами та обов'язками, визначеними статтею 44 КАС України, із урахуванням норм, визначених главою 10 "Розгляд справ за правилами спрощеного позовного провадження" КАС України.
Ураховуючи викладене вище, з огляду на обсяг поданих сторонами доказів та обґрунтування ними позиції по справі, суд вважає не вбачає необхідності для переходу до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження з метою усного заслуховування сторін з приводу обставин даної справи, у зв'язку із чим суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача.
Керуючись ст. ст. 12, 248, 257, 262 КАС України, суд -
У задоволенні клопотання управління Держпраці у Сумській області про розгляд справи № 480/1956/20 за правилами загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 19.05.2020.
Суддя С.М. Гелета