18 травня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/963/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) до звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополь щодо не приведення інтегровану картку платника податків ОСОБА_1 у відповідності до абз. 6 ч. 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування";
- зобов'язати Головне управління ДПС у Херсонській області. Автономній Республіці Крим та м. Севастополь відкоригувати дані інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) у відповідності до абз. 6 ч. 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" з урахуванням задоволенню повністю скарг від 21.02.2020 року на вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.11.2018 № Ф-9850-51-У та від 14.02.2020 № Ф- 9850-51.
Ухвалою від 16.04.2020р. відкрите спрощене провадження у справі без виклику сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач до ДПС України надіслав скарги на вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.11.2018 № Ф-9850-51 У та від 14.02.2020 № Ф 9850-51. Скарги були отримані представником (працівником) ДПС України 25.02.2020, що підтверджується відповідним скріншотом та підтверджується ДПС України у рішеннях від про результат розгляду скарги. Посилаючись на абз. 6 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», позивач стверджує, що податковий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 20 календарних днів з дня отримання скарги, якщо вмотивоване рішення за скаргою платнику єдиного внеску не надсилається протягом 20-денного строку або протягом строку, подовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску з дня, наступного за останнім днем закінчення строків.
Останній строк прийняття ДПС України вмотивованого рішення було 16 березня 2020р., проте рішення за результатами розгляду скарги датовані 26.03.2020р., тобто із пропуском встановленого строку, тому скарги від 21.02.2020 року ОСОБА_1 на вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.11.2018 № Ф- 9850-51 -У та від 14.02.2020 № Ф-9850-51 вважаються повністю задоволеними на користь платника податків. Позивач стверджує, що Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повинне привести інтегровану картку платника податків ОСОБА_1 (рнокнн НОМЕР_1 ) у відповідності до норм чинного законодавства України з урахуванням задоволення наведених вище скарг.
Із вказаних підстав просить суд задовольнити позов повністю.
Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи наступним.
Скарга позивача на вимогу від 14.11.2018 №Ф-9850-51-У надійшла до ДПС України 26.02.2020 вхідний №8310/6 та скарга на вимогу від 14.02.2020 №Ф-9850-51 надійшла до ДПС України 26.02.2020 вхідний №8297/6, що також не заперечується позивачем. ДПС України за результатами розгляду скарги на вимогу від 14.11.2018 №Ф- 9850-51 У прийнято рішення від 26.03.2020 №11010/6/99-00-08-01-01-06 про відмову в задоволенні скарги та 26.03.2020 рішення направлене позивачу. За результатами розгляду скарги на вимогу від 14.02.2020 №Ф-9850-5І ДПС України прийнято рішення від 26.03.2020 №10985/6/99-00-08-06-01-06 про залишення скарги без задоволення та 26.03.2020 рішення направлене позивачу.
Розгляд скарги позивача здійснено відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VІ від 08.07.2010 (зі змінами та доповненнями). Так, відповідно до ч.4 ст. 25 Закону 2464-VІ орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Підпунктом 2 пункту 9 розділу І Закону України від 16.01.2020 № 465-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон від 16.01.2020 № 465-ІХ) внесені зміни до ст. 25 Закону № 2464-VІ, зокрема, в частині строків розгляду скарг платників єдиного внеску (абзац 7 пп. 2 п. 9 розділу І Закону). Згідно з п. 1 Прикінцевих положень Закону від 16.01.2020 № 465-ІХ цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім абзаців третього - сьомого та чотирнадцятого підпункту 2 пункту 9 розділу І цього Закону (зміни до частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо направлення вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску), які набирають чинності з 1 липня 2020 року. Позивач в позовній заяві посилаючись на абз.6 ч.4 ст.25 Закону №2464-УІ не звернув увагу, що норма, яка вносить зміни до строків оскарження відповідно до Прикінцевих положень Закону від 16.01.2020 №465-ІХ набирає чинності з 01.07.2020 року і тому помилково зробив висновки, що строки розгляду скарг становлять 20-ть днів. Таким чином ДПС України розглянула скарги в межах 30 календарних днів відповідно до діючих норм Закону 2464-VІ і тому підстав вважати, що скарги є задоволеними не має.
Із вказаних підстав просив суд відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 02.04.1999 по 19.02.2020 був зареєстрований як фізична особа - підприємець, що підтверджується відомостями з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та перебував на обліку в Головному управлінні ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, як платник єдиного внеску обліковувався за номером НОМЕР_2 /21204 з 05.04.1999, категорія страхувальника 244.
Згідно з даними інформаційної системи «Податковий блок» відповідачем станом на 31.10.2018 по обліковій картці позивача обраховувався податковий борг у розмірі 15819,54 грн.
У зв'язку з наявним боргом відповідачем сформована позивачеві вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14.11.2018 №Ф-9850-51 на загальну суму 15819,54 грн., та направлена на адресу реєстрації АДРЕСА_1 .
Поштове відправлення повернулося 02.03.2019 за зворотньою адресою з відміткою Укрпошти «За закінченням встановленого строку зберігання».
У подальшому вимога про сплату боргу (недоїмки) від 14.11.2018 №Ф-9850-51, яка вважається врученою та узгодженою, передана відповідачем до Державної виконавчої служби для примусового виконання.
Станом на 31.01.2020 згідно даних інтегрованої картки платника за позивачем податковим органом обліковувався борг з єдиного внеску у розмірі 29293,44 грн. У зв'язку з наявним боргом 14.02.2020 була сформована вимога №Ф-9859-51 на загальну суму 29293,44 грн. та направлена позивачу.
Не погодившись із зазначеними вимогами про сплату боргу, позивач 21.02.2020 оскаржив їх до ДПС України шляхом направлення скарг.
Скарга на вимогу від 14.11.2018 №Ф-9850-51-У згідно відомостей розміщених на інтернет сайті Укрпошти, отримана ДПС України 25.02.2020р. та відповідно до даних відповідача зареєстрована ДПС України 26.02.2020 вхідний №8310/6.
Скарга на вимогу від 14.02.2020 №Ф-9850-51 згідно відомостей розміщених на інтернет сайті Укрпошти, отримана ДПС України 25.02.2020р. та відповідно до даних відповідача зареєстрована ДПС України 26.02.2020 вхідний №8297/6.
ДПС України за результатами розгляду скарги на вимогу від 14.11.2018 №Ф- 9850-51 У прийнято рішення від 26.03.2020 №11010/6/99-00-08-01-01-06 про відмову в задоволенні скарги та 26.03.2020 рішення направлене позивачу.
За результатами розгляду скарги на вимогу від 14.02.2020 №Ф-9850-5І ДПС України прийнято рішення від 26.03.2020 №10985/6/99-00-08-06-01-06 про залишення скарги без задоволення та 26.03.2020 рішення направлене позивачу.
07 квітня 2020р. звернувся до відповідача із заявою, у якій зазначив: «…Враховуючи те, що в силу абз. 6 ч. 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Державною фіскальною службою України задоволено скарги 1 та 2 ОСОБА_1 та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.11.2018 № Ф-9850-51 У та вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.02.2020 № Ф 9850-51, Прошу Вас здійснити відповідні коригування в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 та вилучити грошові зобов'язання, які нараховані на підставі податкових вимог про сплату боргу (недоїмки) від 14.11.2018 № Ф- 9850-51 У та від 14.02.2020 № Ф 9850-51. Про прийняте рішення, Прошу Вас повідомити у визначений законом строк.».
Відповідач листом від 14.04.2020р. № 1738/В/21-22-08-01-06 рекомендував Вегерту В. із питанням щодо дотримання терміну розгляду скарги звернутись до органу, який розглядав скаргу - ДПС України.
Не погодившись із такими діями, позивач звернувся до суду.
Судом встановлено, що спір стосується недотримання ДПС України законодавчо встановленого строку розгляду скарги позивача на вимоги про сплату ЄСВ, що має наслідком, на думку позивача, задоволення його скарг та внесення відповідних змін відповідачем до інтегрованої картки платника податків.
Надаючи оцінку позиція сторін у даній справі, суд застосовує наступні правові норми.
Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ (далі - Закон №2464-VI), що набрав чинності з 01.01.2011.
Відповідно до статті 1 Закону № 2464-VІ єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 4 Закону №2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Страхувальниками, в свою чергу, вважаються роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зобов'язані сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до пункту першого частини другої статті 6 Закону №2464-VІ платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Отже, фізичні особи - підприємці, у відповідності до приписів спеціального закону, яким врегульований внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, є страхувальниками та зобов'язані своєчасно та у повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
До Закону № 2464-VІ неодноразово вносились зміни, в тому числі і до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VІ, якою регламентовано право особи оскаржити в адміністративному порядку вимогу про сплату ЄСВ.
На час звернення позивача до ДПС України із скаргами на вимогу від 14.11.2018 №Ф-9850-51-У та на вимогу від 14.02.2020 №Ф-9850-51, які згідно відомостей розміщених на інтернет сайті Укрпошти, отримані ДПС України 25.02.2020р. та відповідно до даних відповідача зареєстровані ДПС України 26.02.2020 вхідний №8297/6 та №8310/6 частини 1- 4 ст. 25 Закону № 2464-VІ діяли в наступній редакції:
« 1. Рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
У разі несплати або несвоєчасної сплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", положення цієї статті застосовуються виключно щодо суми страхових внесків, що має сплачуватися платником єдиного внеску.
2. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
3. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
4. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
У разі несплати частини суми страхових внесків, що сплачується за рахунок коштів державного бюджету відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової і митної політики, інформує про це платників єдиного внеску.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску.
Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.
Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У випадках, зазначених в абзаці дев'ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються…».
Тобто станом на день отримання скарг позивача та їх реєстрації у ДПС України термін розгляду скарги становив 30 днів.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 465-IX внесені зміни в тому числі і в ст. 25 Закону № 2464-VІ, а саме:
« АБЗАЦ 1: 2) у статті 25:
АБЗАЦ 2: у частині четвертій:
АБЗАЦ 3: абзац перший замінити трьома новими абзацами такого змісту:
АБЗАЦ 4 "4. Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.
АБЗАЦ 5: Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена за результатами документальної перевірки, надсилається (вручається) платнику в порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
АБЗАЦ 6: Вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України".
АБЗАЦ 7: У зв'язку з цим абзаци другий - дванадцятий вважати відповідно абзацами четвертим - чотирнадцятим;
АБЗАЦ 8: абзаци сьомий і десятий викласти в такій редакції:
АБЗАЦ 9: "Податковий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 20 календарних днів з дня отримання скарги на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Керівник (його заступник або уповноважена особа) податкового органу може прийняти рішення про подовження строку розгляду скарги платника єдиного внеску понад встановлений строк, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника єдиного внеску до закінчення 20-денного строку. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платнику єдиного внеску не надсилається протягом 20-денного строку або протягом строку, подовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) податкового органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску з дня, наступного за останнім днем закінчення строків";
АБЗАЦ 10: "У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня отримання вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня отримання узгодженої вимоги, податковий орган надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби узгоджену вимогу про сплату недоїмки в електронній формі";
АБЗАЦ 11: після абзацу десятого доповнити новим абзацом такого змісту:
АБЗАЦ 12: "Порядок обміну інформацією між податковими органами та органами державної виконавчої служби визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику".
АБЗАЦ 13: У зв'язку з цим абзац одинадцятий вважати абзацом дванадцятим;
АБЗАЦ 14: в абзаці чотирнадцятому слово "дев'ятому" замінити словом "одинадцятому";
АБЗАЦ 15: у пункті 2 частини дванадцятої слова "накладається штраф у розмірі суми єдиного внеску" замінити словами і цифрами "накладають на банки штраф у розмірі 100 відсотків суми єдиного внеску".».
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» встановлений особливий порядок набрання ним чинності, зокрема: « 1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім:… абзаців третього - сьомого та чотирнадцятого підпункту 2 пункту 9 розділу I цього Закону (зміни до частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо направлення вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску), які набирають чинності з 1 липня 2020 року…».
Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» був офіційно опублікований в газеті Голос України 26.02.2020 № 37, тобто набрав чинності на наступний день 27.02.2020р., крім окремих його положень.
Суд погоджується із позивачем, що положення абзацу сьомого ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VІ «…Податковий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 20 календарних днів з дня отримання скарги на адресу платника єдиного внеску поштою…» набирає законної сили із 27.02.2020р., тобто на наступний день після опублікування Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», оскільки у зазначеному законі зміни щодо строку розгляду скарги із 30 днів до зменшення на 20 днів викладені у абзаці 9 по-порядку, який відповідно до Прикінцевих положень закону не відноситься до виключення (абзаців третього - сьомого та чотирнадцятого підпункту 2 пункту 9 розділу I цього Закону … щодо направлення вимоги про сплату недоїмки з єдиного внеску, які набирають чинності з 1 липня 2020 року) і набирають законної сили у загальному порядку - на наступний день після опублікування, тобто 27.02.2020р.
Разом із тим, суд відмічає, що скарги на вимоги про сплату ЄСВ були подані позивачем та зареєстровані ДПС України і прийняті до роботи у період до вступу в силу нової редакції ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VІ, тобто у період, коли діяла норма, що передбачала право податкового органу розглядати скаргу протягом 30 днів із дня отримання. І лише у період розгляду скарги зміни до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VІ набрали чинності був змінений строк розгляду скарги із 30 календарних днів на 20.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що ДПС України не допустила порушення строку розгляду скарг позивача на вимоги про сплату ЄСВ від 14.11.2018 №Ф-9850-51-У та від 14.02.2020 №Ф-9850-51, оскільки відповіді були надані у межах 30 денного строку: скарги отримані 25.02.2020р., відповіді датовані 26.03.2020р.
Відповідно у відповідача відсутні підстави для коригування даних в інтегрованій картці платника податків.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
При вирішенні спорів щодо правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.
Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать про допущені особою порушення, позивач має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, у зв'язку із чим відмовляє позивачу повністю у задоволенні його вимог.
За правилами статті 139 КАС України, у разі відмови позивачу у задоволенні позову, судові витрати на його користь стягненню не підлягають.
Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114,122,162, 163,164, 165,169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки, продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя Г.М. Морська
кат. 111060000