про залишення позовної заяви без руху
19 травня 2020 рокум. ПолтаваСправа № 440/2466/20
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Гіглава О.В., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Прокуратури Полтавської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення різниці в заробітку за весь час вимушеного прогулу до дня поновлення на посаді, -
14 травня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Прокуратури Полтавської області про визнання протиправним та скасування наказу прокурора Полтавської області від 15.04.2020 №245к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області, поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області з 15.04.2020, стягнення з прокуратури Полтавської області різниці в заробітку за весь час вимушеного прогулу до дня поновлення на посаді.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
В ході з'ясування наведених питань, суддею встановлено наступне.
Так, зі змісту позовних вимог слідує, що позивачем заявлені три позовні вимоги, дві з яких немайнового характеру (про визнання протиправним та скасування наказу прокурора Полтавської області від 15.04.2020 №245к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області, поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області з 15.04.2020) та одна майнового характеру (про стягнення з прокуратури Полтавської області різниці в заробітку за весь час вимушеного прогулу до дня поновлення на посаді).
Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною другою статті 132 цього Кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною першою статті 4 вказаного Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частиною другою цієї статті за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, сплачується судовий збір за ставкою у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Водночас, за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102 грн.
З викладеного слідує, що розмір судового збору за одну вимогу немайнового характеру для фізичної особи складає 840,80 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), а розмір судового збору за вимогу майнового характеру для фізичної особи складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 840,80 грн та не більше 10510,00 грн.
У спірному випадку позивач судовий збір за жодну із заявлених ним позовних вимог не сплатив.
Натомість, у позовній заяві позивач просить суд звільнити його від сплати такого судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
З цього приводу суд вважає за доцільне зазначити, що статтею 5 Закону України "Про судовий збір" установлено пільги щодо сплати судового збору, згідно з пунктом 1 частини першої якої від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
При цьому, за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України "Про оплату праці" середній заробіток/різниця в заробітку за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати.
Відтак, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні або за час вимушеного прогулу під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Такий правовий висновок сформовано в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16 (провадження №12-301гс18).
За таких обставин, з урахуванням заявленої позовної вимоги майнового характеру, ОСОБА_1 повинен сплатити судовий збір лише за позовну вимогу про стягнення з прокуратури Полтавської області різниці в заробітку за весь час вимушеного прогулу до дня поновлення на посаді.
При цьому, суд зауважує, що позивачем у прохальній частині позову не зазначено конкретних розмірів суми різниці в заробітку за весь час вимушеного прогулу, яку позивач просить стягнути з відповідача на його користь, як і не надано до позовної заяви документів, які б підтверджували звернення позивача до відповідача з метою отримання документів для встановлення конкретних розмірів такої суми чи відмови останнім в наданні таких документів.
З огляду на це, оскільки у суду відсутня можливість встановити чітку суму судового збору, яка підлягає сплаті за подання цієї позовної вимоги, суд доходить висновку, що судовий збір за подання цього позову з майновою вимогою про стягнення з відповідача різниці в заробітку за весь час вимушеного прогулу до дня поновлення на посаді становить 1 відсоток ціни заявлених позовних вимог.
Отже, дана позовна заява не відповідає вимогам третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Беручи до уваги наведене, наявні правові підстави для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-ІХ від 30.03.2020, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Прокуратури Полтавської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення різниці в заробітку за весь час вимушеного прогулу до дня поновлення на посаді залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду документа про сплату судового збору в сумі 1 відсоток ціни позовних вимог про стягнення різниці в заробітку за весь час вимушеного прогулу до дня поновлення на посаді (за реквізитами: отримувач - УК у м. Полтаві/м. Полтава/22030101, код ЄДРПОУ 38019510, банк - Казначейство України (ЕАП), рахунок - UA518999980313141206084016002, призначення платежу - Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд) або належних доказів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Роз'яснити, що будь-які строки, встановлені судом у цьому рішенні, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-ІХ від 30.03.2020, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), продовжуються на строк дії такого карантину.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.В. Гіглава