13 травня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/641/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Дубінчина О.М.,
представника позивача - Божко Т. Б.,
представника відповідача - Федчун Т. В.,
розглянувши у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 /далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 / звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням уточненої позовної заяви) до Управління Держпраці у Полтавській області /далі - відповідач/ про визнання протиправними та скасування припису про усунення виявлених порушень №ПЛ4644/166/АВ/П від 03 жовтня 2019 року та постанови про накладення штрафу уповноваженими особами Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ4644/166/АВ/П/ТД-ФС від 13 листопада 2019 року /а.с. 32-38/.
Позов обґрунтований тим, що відповідачем проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 у приміщенні магазину " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 , та складено акт №ПЛ4644/166/АВ від 03 жовтня 2019 року. Вказане інспекційне відвідування проведено 20 вересня 2019 року за відсутності позивача, а ОСОБА_2 , яка працює продавцем, не змогла повідомити відповідачу відомості щодо її працевлаштування, оскільки не звертала увагу на оформлення документів. Позивач надала відповідачу всі документи, що підтверджують працевлаштування ОСОБА_2 , проте відповідачем не взято їх до уваги та протиправно винесено припис про усунення виявлених порушень №ПЛ4644/166/АВ/П від 03 жовтня 2019 року та постанову про накладення штрафу уповноваженими особами Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ4644/166/АВ/П/ТД-ФС від 13 листопада 2019 року. Крім того, відповідачем не дотримано умов та порядку призначення перевірки, оскільки направлення на проведення заходу державного контролю №1642 від 20 вересня 2019 року не містить жодної з підстав, визначених пунктом 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 21 серпня 2019 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, а також призначено судове засідання, витребувано докази.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 49-51/ зазначив, що штраф накладено на позивача правомірно, оскільки вона допустила порушення вимоги частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України у зв'язку з допуском працівника, ОСОБА_2 , до роботи без укладення з нею трудового договору. Підставою для призначення та проведення інспекційного відвідування позивача стало розпорядження Кабінету Міністрів України №649-р від 05 вересня 2018 року та доручення заступника голови Держпраці №157/4.3-19 від 02 вересня 2019 року. Норми Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", на які посилається позивач у позовній заяві, на орган Держпраці не поширюються в силу частини п'ятої статті 2 цього Закону, а відтак не порушені відповідачем.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини та норми, викладені у позовній заяві, а представник відповідача проти задоволення позову заперечувала з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець 10 січня 2013 року та здійснює підприємницьку діяльність у м. Полтаві за видом діяльності: 47.19 "Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах", що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії НОМЕР_2 /а.с.16/.
Заступником голови Державної служби України з питань праці видано окреме доручення начальникам Головних управлінь Держпраці в областях №157/4.3-19 від 02 вересня 2019 року про оновлення графіків проведення у 2019 році інспекційних відвідувань, на виконання якого в.о. начальника ГУ ДПС у Полтавській області Рябковою А. та начальником Управління Держпраці у Полтавській області Щербаком С. погоджено перелік суб'єктів господарювання, які підлягають перевірці у вересні 2019 року з питань укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з найманими особами /а.с.55-56/, до якого включено ОСОБА_1 .
Пунктом 1.3 наказу Управління Держпраці у Полтавській області №202П від 20 вересня 2019 року "Про проведення заходів державного контролю" /а.с.57/ наказано провести заходи державного контролю щодо відповідності вимогам законодавства про працю ФОП ОСОБА_1 на підставі доручення заступника голови Держпраці №157/4.3-19 від 02 вересня 2019 року та плану спільних заходів з ДФС щодо перевірки суб'єктів господарювання на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України №649-р від 05 вересня 2018 року на вересень 2019 року .
На підставі вказаного наказу заступником начальника Управління Держпраці у Полтавській області Великою Н. видано головному державному інспектору Хоменко А.М. направлення № 1642 від 20 вересня 2019 року /а.с. 58/ на проведення заходу державного контролю у період з 20 вересня 2019 року по 03 жовтня 2019 року з питання додержання законодавства про працю щодо належного оформлення трудових відносин ФОП ОСОБА_1 з найманими працівниками .
У період з 20 вересня 2019 року по 03 жовтня 2019 року інспектором праці Хоменко А.М. проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питання додержання нею вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, за результатами якого складено акт №ПЛ4644/166/АВ від 03 жовтня 2019 року /а.с. 59-63/.
В акті №ПЛ4644/166/АВ від 03 жовтня 2019 року зафіксовано порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вимоги частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України у зв'язку з допущенням до роботи без укладення трудового договору фізичної особи ОСОБА_2 .
Так, з опису виявленого порушення слідує, що "з метою проведення заходу державного контролю 20 вересня 2019 року було здійснено вихід за місцем здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Станом на 20 вересня 2019 року о 10 год. 50 хв. магазин був відчинений, проте ФОП ОСОБА_1 була відсутня, в приміщенні магазину перебувала громадянка, яка виконувала обов'язки продавця, вільно володіла асортиментом товару та цінами, здійснювала продаж продовольчих товарів покупцям магазину, зокрема продавала алкогольні напої та тютюнові вироби. Даній працівниці було запропоновано надати письмове пояснення по факту її перебування у магазині та виконання роботи продавця, проте від надання письмових пояснень працівниця відмовилась, лише усно зазначила, що з червня 2019 року працює у ФОП ОСОБА_1 продавцем, з режимом роботи з 08.00 до 22.00 без перерви, заробітну плату отримує в розмірі 4000,00 грн. Також повідомила, що не пам'ятає чи оформлені трудові відносини з ФОП ОСОБА_1 Працівниця ОСОБА_2 за допомогою мобільного зв'язку зателефонувала підприємцю та повідомила про початок інспектування її діяльності. У телефонній розмові підприємець головному державному інспектору повідомила, що всі необхідні документи надасть у понеділок 23 вересня 2019 року, проте документи доставлені до Управління не були. 27 вересня 2019 року ФОП ОСОБА_1 до Управління надала документи, а саме: наказ про прийняття на посаду продавця ОСОБА_2 з 20 вересня 2019 року, трудовий договір №1 від 20 вересня 2019 року та повідомлення про прийняття на роботу, подане лише 21 вересня 2019 року о 00:10:23, про що свідчить квитанція про доставку документа до ГУ ДПС у Полтавській області (м. Полтава). Отже, враховуючи вищевикладене гр. ОСОБА_2 з червня 2019 року до 20 вересня 2019 року перебувала без належного оформлення трудових відносин з ФОП ОСОБА_1 " /а.с. 59-63/.
03 жовтня 2019 року інспектором Управління Держпраці у Полтавській області винесено припис про усунення виявлених порушень №ПЛ4644/166/АВ/П, яким фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 зобов'язано усунути порушення вимоги частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України.
Примірники акту та припису надіслано ФОП ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та повернулося до управління з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням встановленого строку зберігання" /а.с. 71/.
Листом Управління Держпраці у Полтавській області №02-12/6398 від 04 жовтня 2019 року /а.с.75-зворот/ повідомлено ФОП ОСОБА_1 про отримання 03 жовтня 2019 року акту державного інспектора праці №ПЛ4644/166/АВ від 03 вересня 2019 року та наявність підстав для розгляду справи про накладення штрафу згідно статті 265 КЗпП України.
Вказаний лист надіслано позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та повернувся із відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням строку зберігання".
13 листопада 2019 року начальником Управління Держпраці у Полтавській області Щербаком С.Л. винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ4644/166/АВ/П/ТД-ФС, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 125190,00 грн на підставі абзацу другого частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України за порушення вимоги частини третьої статті 24 КЗпПУ в частині допущення працівника до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням керівника /а.с. 76-77/.
Примірник вказаної постанови надіслано ФОП ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та вручено 07 грудня 2019 року /а.с. 77-зворот/.
Не погодившись із прийняттям відповідачем припису про усунення виявлених порушень №ПЛ4644/166/АВ/П від 03 жовтня 2019 року та постанови про накладення штрафу уповноваженими особами №ПЛ4644/166/АВ/П/ТД-ФС від 13 листопада 2019 року, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення справи, суд виходить з такого.
Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України).
Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11 лютого 2015 року, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Відповідно до Положення про Управління Держпраці у Полтавській області, затвердженого наказом Держпраці №8 від 04 лютого 2016 року, Управління Держпраці у Полтавській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування), визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21 серпня 2019 року /далі - Порядок № 823 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)/.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
Підстави для проведення інспекційного відвідування визначені пунктом 5 Порядку №823.
Так, згідно з цим пунктом інспекційні відвідування проводяться з таких підстав: 1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту; 4) за рішенням суду; 5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), правоохоронних органів про виявлені в ході виконання ними повноважень ознак порушення законодавства про працю щодо неоформлення та/або порушення порядку оформлення трудових відносин; 6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати; ДПС та її територіальних органів про: - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; - факти порушення законодавства про працю, виявлені в ході здійснення повноважень; - факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом, як суб'єкта господарювання; Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: - роботодавців, які нараховують заробітну плату 30 і більше відсоткам працівників менше мінімальної; - роботодавців, в яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; - роботодавців, в яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; - фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; - роботодавців, в яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці, що завершився; - роботодавців, в яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; - роботодавців, в яких 30 і більше відсотків фізичних осіб працюють на умовах цивільно-правових договорів; - роботодавців із чисельністю 20 і більше працівників, в яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників; 7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених у ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю; 8) за дорученням Прем'єр-міністра України; 9) за зверненням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; 10) за запитом народного депутата; 11) у разі невиконання вимог припису.
Отже, підставою для інспекційного відвідування може бути рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.
Матеріалами справи підтверджується, що підставою для інспекційного відвідування став наказ начальника Управління Держпраці у Полтавській області №202П від 20 вересня 2019 року щодо проведення заходу державного контролю стосовно позивача, який прийнятий відповідно до Плану спільних заходів з ГУ ДФС у Полтавській області на вересень 2019 року щодо перевірки суб'єктів господарювання на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України №649-р від 05 вересня 2018 року .
Розпорядженням Кабінету Міністрів України №649-р від 05 вересня 2018 року "Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення" доручено: Державній службі з питань праці, Державній фіскальній службі, Пенсійному фонду України, Національній поліції, іншим центральним органам виконавчої влади за участю органів місцевого самоврядування провести: починаючи з 5 жовтня 2018 р. в установленому порядку комплексні заходи, спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів населення; до 5 жовтня 2018 р. інформаційно-роз'яснювальну кампанію про заплановані заходи та неприпустимість допуску до роботи найманих працівників без оформлення з ними трудових відносин; Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади переглянути власні нормативно-правові акти та внести до них зміни з метою посилення контролю за оформленням трудових відносин з найманими працівниками; Державній фіскальній службі, Пенсійному фонду України, Національній поліції, іншим центральним органам виконавчої влади подавати щомісяця до 10 числа Державній службі з питань праці інформацію про проведену роботу для її узагальнення та подання до 15 числа Міністерством соціальної політики Кабінетові Міністрів України.
На виконання вказаного розпорядження в.о. начальника ГУ ДПС у Полтавській області Рябковою А. та начальником Управління Держпраці у Полтавській області Щербаком С. погоджено Перелік платників податків для проведення спільних заходів контролю ГУ ДПС у Полтавській області з Управлінням Держпраці у Полтавській області з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з найманими особами на вересень 2019 року /а.с.56/, до якого включено ОСОБА_1 . На підставі зазначеного Переліку Управлінням Держпраці у Полтавській області винесено наказ №202П від 20 вересня 2019 року "Про проведення заходів державного контролю" про проведення заходів державного контролю щодо відповідності вимогам законодавства про працю ФОП ОСОБА_1 .
Таким чином, довід позивача про відсутність підстав для проведення інспекційного відвідування суд визнає необґрунтованим.
Пунктом 11 Порядку №823 передбачено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від органів державної влади, об'єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.
Отже, за наявності службового посвідчення інспектори праці мають право під час проведення інспекційних відвідувань без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; наодинці або у присутності свідків ставити працівникам об'єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення та фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.
А відтак, суд вважає безпідставним довід позивача про здійснення інспекційного відвідування позивача за її відсутності та попереднього попередження про проведення інспекційного відвідування.
Надаючи оцінку виявленому інспекційним відвідуванням порушенню вимоги частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України /у редакції, чинній на момент проведення інспекційного відвідування/ трудовий договір - угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно з частиною третьою статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" визначено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв'язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п'ятьма особами.
Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
З аналізу цих норм КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 вбачається, що працівник може бути допущений до роботи за трудовим договором лише після подання до територіального органу Державної фіскальної служби повідомлення про прийняття працівника на роботу за таким трудовим договором.
Судовим розглядом встановлено, що продавця ОСОБА_2 , яка здійснювала продаж товару, виявлено на робочому місці за місцем здійснення діяльності ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) 20 вересня 2019 року о 10 годині 50 хвилин, тоді як згідно квитанції №2 за реєстраційним номером 9216836513 /а.с. 67-зворот/ повідомлення про прийняття працівника на роботу ОСОБА_2 подано до ГУ ДПС у Полтавській області 21 вересня 2019 року о 00:10:23 год.
Вказані обставини зафіксовані в акті інспекційного відвідування №ПЛ4644/166/АВ від 03 жовтня 2019 року та не спростовані позивачем ані у письмових поясненнях від 27 вересня 2019 року, наданих Управлінню Держпраці в Полтавській області /а.с.64/, ані у ході судового розгляду справи.
Більш того, з відеозапису, дослідженого судом, вбачається, що ОСОБА_2 працює у ФОП ОСОБА_1 з червня 2019 року.
Таким чином, суд доходить висновку про доведеність факту порушення позивачем вимоги частини третьої статті 24 КЗпП України та не знаходить ознак протиправності винесених відповідачем припису про усунення виявлених порушень №ПЛ4644/166/АВ/П від 03 жовтня 2019 року та постанови про накладення штрафу уповноваженими особами Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ4644/166/АВ/П/ТД-ФС від 13 листопада 2019 року.
Проте, суд не може залишити поза увагою останні законодавчі зміни в частині підходів до відповідальності за порушення правил оформлення трудових відносин, які сталися під час розгляду судом цієї справи.
Так, Законом України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України" від 12 грудня 2019 року №378-IX, який набрав чинності 02 лютого 2020 року, внесено, зокрема, зміни до частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України - абзац другий замінено двома новими абзацами.
Відповідно до абзаців другого та третього частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:
- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження;
- вчинення порушення, передбаченого абзацом другим цієї частини, повторно протягом двох років з дня виявлення порушення - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.
Метою таких змін, на переконання суду, є ліквідація економічно необґрунтованих штрафних санкцій за порушення норм трудового законодавства України та зупинення процесу руйнування малого та середнього бізнесу в Україні у зв'язку із застосуванням нищівних за своїм розміром штрафних санкцій.
Отже, відповідно до чинного на момент розгляду справи законодавства про працю фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) вперше притягуються до відповідальності у вигляді штрафу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, або у вигляді попередження, якщо вказане правопорушення вчинено фізичними особами - підприємцями, які є платниками єдиного податку першої - третьої груп.
Тобто законодавцем прийнято нормативно-правовий акт, який пом'якшує відповідальність особи.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 №1-рп/99 визначено, що "за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього."
Враховуючи викладене, постанова Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ4644/166/АВ/П/ТД-ФС від 13 листопада 2019 року підлягає скасуванню у порядку застосування судом частини першої статті 58 Конституції України та Закону України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України" від 12 грудня 2019 року №378-IX у зв'язку із пом'якшенням відповідальності особи.
Скасування в такому порядку акту індивідуальної дії не передбачає визнання його протиправним.
Відтак, вимога позивача про визнання постанови №ПЛ4644/166/АВ/П/ТД-ФС від 13 листопада 2019 року протиправною задоволенню не підлягає, оскільки остання прийнята відповідно до чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства.
Так само не підлягає задоволенню позовна вимога про визнання протиправним та скасування припису про усунення виявлених порушень №ПЛ4644/166/АВ/П від 03 жовтня 2019 року, адже вказаний припис прийнятий відповідачем відповідно до вимог законодавства та виконаний позивачем.
Отже, позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, частиною восьмою цієї статті передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Зважаючи на те, що спір у цій справі виник внаслідок неправильних дій позивача, суд вважає за необхідне повністю покласти на позивача понесені ним судові витрати у цій справі.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул.Пушкіна, буд. 119, м.Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 39777136) про визнання протиправними та скасування припису та постанови задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Полтавській області №ПЛ4644/166/АВ/П/ТД-ФС від 13 листопада 2019 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги у порядку, встановленому статтею 297 з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 18 травня 2020 року.
Суддя Н.І. Слободянюк