про відмову у забезпеченні адміністративного позову
19 травня 2020 р. Справа № 480/3101/20
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Глазько С.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до секретаря Глухівської міської ради VII скликання Бурлаки Юрія Олександровича про визнання протиправним та скасування розпорядження,-
18.05.2020 до Сумського окружного адміністративного суду завернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до секретаря Глухівської міської ради VII скликання Бурлаки Юрія Олександровича, в якій просить визнати протиправним та скасувати розпорядження секретаря Глухівської міської ради VII скликання Сумської області Бурлаки Юрія Олександровича від 08.05.2020 № 100-ОД «Про проведення службового розслідування стосовно начальника управління соціального захисту населення міської ради ОСОБА_1».
Одночасно з вказаною позовною заявою о 14 год. 54 хв., позивачем була подана заява про забезпечення позову, у якій позивач просить забезпечити позов шляхом заборони секретарю Глухівської міської ради VII скликання Сумської області Бурлаці Юрію Олександровичу приймати рішення за результатами розгляду акта службового розслідування стосовно начальника управління соціального захисту населення Глухівської міської ради Павленка Р.В. - до моменту набрання рішенням суду законної сили.
Свою заяву позивач обґрунтовує тим, що у випадку задоволення позову, враховуючи строки судового розгляду та час необхідний для набрання рішенням суду законної сили, відповідач буде мати можливість звільнити позивача. Зазначає, що можливому розвитку подій, які закінчаться звільненням позивача, передує службове розслідування, проведення якого регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 "Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України "Про запобігання корупції" прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування" (далі - Порядок №950) і висновки якого є передумовою звільнення чи застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани, яка також матиме негативні наслідки для позивача у зв'язку з неможливістю отримувати премії та надбавки протягом строку дії такого стягнення, який складає один рік.
Враховуючи викладені обставини, просить забезпечити позов шляхом заборони відповідачу вчиняти лише одну дію, а саме, приймати рішення за результатами розгляду акту комісії зі службового розслідування, що передбачено пунктом 10 Порядку №950.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
У зв'язку з цим суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співрозмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову.
Частиною другою статті 150 КАС України передбачені вичерпні підстави для застосування заходів забезпечення адміністративного позову.
Так, забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може мати певні наслідки, а саме істотно ускладнити чи унеможливити: 1) виконання рішення суду або 2) ефективний захист або 3) поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (п.1 ч.2 ст.150 КАС України).
Також забезпечення позову допускається якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (п.2 ч.2 ст.150 КАС України).
Суд зазначає, що заявником не наведено мотивів, які б давали підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Також суд зазначає, що можливі негативні наслідки, про які зазначає позивач у даній заяві, базуються виключно на припущеннях позивача, а зазначене позивачем порушення його прав має ймовірний, виключно прогнозований характер.
Щодо посилання позивача на очевидні ознаки протиправності оскаржуваного розпорядження, суд зазначає, що попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.
Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскаржуваного рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.
Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Також суд звертає увагу, що наведені позивачем підстави для забезпечення позову є його доводами позову щодо визнання протиправним та скасування розпорядження.
Згідно з ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.
Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги виключно прогнозоване на майбутнє порушення права позивача, суд зазначає, що вказані позивачем у заяві про забезпечення позову доводи, не свідчать про наявність законних та переконливих підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених ст. 151 КАС України.
Позивачем також не надано доказів того, що невжиття таких заходів, як заборона секретарю Глухівської міської ради VII скликання Сумської області Бурлаці Юрію Олександровичу приймати рішення за результатами розгляду акта службового розслідування стосовно начальника управління соціального захисту населення Глухівської міської ради ОСОБА_1 , може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, у зв'язку з чим, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 248 КАС України, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Відповідно до п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки визначені, зокрема, статтею 295 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя С.М. Глазько