Справа № 420/3985/20
18 травня 2020 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Корой С.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
12 травня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
- визнати дії Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки по виконанню рішень Окружного адміністративного суду м Києва від 12.12.2018 року, Шостого апеляційного суду м Києва від 05.03.2019 року, Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 12.10.2019 року (справа №826/3858/18, адміністративне провадження №9901/10882/19) про визнання протиправними і недійсними п. 1,2 Постанови КМУ від 21. 02 2018 року №103 та зміни до п 5 і доповненнями 2 Порядку проведення перерахунку пенсії, затверджене Постановою КМУ від 13.02 2008 року №45 - неправомірними, юридично безпідставними і такими, що порушують Конституцію України, мої права і свободи;
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області по виконанню рішень Окружного адміністративного суду м Києва від 12.12.2018 року, Шостого апеляційного суду м Києва від 05.03.2019 року, Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 12.10.2019 року (справа №826/3858/18, адміністративне провадження №9901/10882/19) про визнання протиправними і недійсними п. 1,2 Постанови КМУ від 21. 02 2018 року №103 та зміни до п 5 і доповненнями 2 Порядку проведення перерахунку пенсії, затверджене Постановою КМУ від 13.02 2008 року №45 - неправомірними, юридично безпідставними і такими, що порушують Конституцію України, мої права і свободи;
- зобов'язати Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки протягом десяти днів після набрання законної сили рішення суду, подати до ГУ ПФУ в Одеській області довідку про розмір мого грошового забезпечення, що враховується при перерахунку пенсії з урахуванням всіх додаткових видів грошового забезпечення за період з 05.03.2019 року по 31.12.2019 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області на протязі десяти днів після набрання законної сили рішення суду і отримання довідки про моє грошове забезпечення від ООТЦКСП провести перерахунок недоотриманої ОСОБА_1 суми пенсії з урахуванням всіх додаткових видів відсоткових надбавок за період з 05.03.2019 року по 31.12 2019 року.
Відповідно до п.п.3,5,6 ч.1 ст.172 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись зі змістом адміністративного позову, суддя дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.160, ст.161 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається, в тому числі, зміст позовних вимог.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пп.2-4 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Так, в прохальній частині позову позивач, зокрема, просить суд:
- визнати дії Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки по виконанню рішень Окружного адміністративного суду м Києва від 12.12.2018 року, Шостого апеляційного суду м Києва від 05.03.2019 року, Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 12.10.2019 року (справа №826/3858/18, адміністративне провадження №9901/10882/19) про визнання протиправними і недійсними п. 1,2 Постанови КМУ від 21. 02 2018 року №103 та зміни до п 5 і доповненнями 2 Порядку проведення перерахунку пенсії, затверджене Постановою КМУ від 13.02 2008 року №45 - неправомірними, юридично безпідставними і такими, що порушують Конституцію України, мої права і свободи;
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області по виконанню рішень Окружного адміністративного суду м Києва від 12.12.2018 року, Шостого апеляційного суду м Києва від 05.03.2019 року, Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 12.10.2019 року (справа №826/3858/18, адміністративне провадження №9901/10882/19) про визнання протиправними і недійсними п. 1,2 Постанови КМУ від 21. 02 2018 року №103 та зміни до п 5 і доповненнями 2 Порядку проведення перерахунку пенсії, затверджене Постановою КМУ від 13.02 2008 року №45 - неправомірними, юридично безпідставними і такими, що порушують Конституцію України, мої права і свободи.
Предметом публічно-правового спору є рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, а також дії чи бездіяльність суб'єктів публічно-правових відносин, які не є суб'єктами владних повноважень, але є суб'єктами публічно-правового спору.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Передумовою застосування такого способу захисту порушеного права як зобов'язання суб'єкта владних повноважень прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення, тощо має бути протиправність акта, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень внаслідок реалізації покладених на нього владних управлінських функцій.
Суд зазначає, що порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, визначений положеннями ст.383 КАС України.
Так, відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з ч.4 ст.383 КАС України заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
З аналізу вищевказаних положень вбачається, що особливий порядок подання заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, визначений ст.383 КАС України та відповідно до норм вказаної статті вирішення таких вимог здійснює суд, який приймав відповідне рішення.
Питання щодо допущення бездіяльності суб'єктом владних повноважень - відповідачем щодо не виконання рішення адміністративного суду або його дії щодо неналежного виконання такого рішення підлягають розгляду судом, що постановив вказане рішення, в порядку розгляду питань, що пов'язані із виконанням рішення суду.
Отже, подання позовної заяви із вимогами щодо виконання рішення суду не є належним способом захисту порушеного права позивача та не відповідає засадам адміністративного судочинства.
Таким чином, суддя роз'яснює позивачу, що з приводу неналежного виконання рішення суду він має право звернутися до суду не із позовною заявою, а із відповідною заявою по справі №826/3858/18 в порядку, визначеному статтею 383 КАС України.
В той же час, суддя зазначає, що обґрунтовуючи позовні вимоги позивач як на підставу для звернення до суду зазначає про відмову Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 06.02.2020 року №882.
Суддя зазначає, що зміст позовних вимог впливає на з'ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.
При цьому, суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.
Відповідно до положень ч.2 ст.173 КАС України остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті є завданням підготовчого провадження.
Згідно з вимогами ч.1 ст.47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 31.10.2018 року по справі №826/16958/17.
В той же час, суддя зазначає, що відповідно до ч.5 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Згідно з ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, суддя зазначає позивачу про необхідність надання до суду уточненої позовної заяви із викладом змісту позовних вимог у відповідності до приписів КАС України.
Згідно ч. 1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду:
- уточненої позовної заяви (з копією для відповідача) із викладом позовних вимог у відповідності до приписів ст.5 КАС України.
Керуючись ст.ст.123, 160, 161, 169 КАС України, суддя, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви, який обчислюється з дня наступного за закінченням строку дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Копію цієї ухвали надіслати позивачу.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя С.М. Корой