18 травня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/1837/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного у місті Полтаві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання дій неправомірними, скасування висновку та зобов'язання вчинити певні дії,
06 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Шевченківського районного у місті Полтаві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання дій неправомірними, скасування висновку від 11 лютого 2020 року та зобов'язання внести зміни до актового запису про народження №3237 складеного 12 жовтня 1972 року Шевченківським районним у місті Полтаві відділом держаної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на ОСОБА_2 , щодо виправлення у графі національність матері "українка" на "німкеня"; до актового запису про шлюб №1332 складеного 16 червня 1990 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області на ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у графі національність матері "українка" на "німкеня" та до актового запису про народження №428 складеного 10 червня 2003 року Октябрським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області на ОСОБА_4 доповнити у графі національність матері "німкеня".
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що вона народилася в сім'ї ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Її рідний дід по материнській лінії за національністю був німцем. А тому позивачка має намір відновити свою національну приналежність, шляхом внесення змін до актів цивільного стану.
17.04.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позов, у якому Шевченківський районний у місті Полтаві відділ державної реєстрації актів цивільного стану вказує, що підстави для внесення змін до актових записів цивільного стану відсутні. ОСОБА_1 не подано до відділу жодного документа, який би підтверджував той факт, що національність її матері "німкеня". Наголошує, що оскільки з наданих ОСОБА_1 документів не вдається можливим внести зміни до актових записів про народження та шлюб заявниці, а тому і немає підстав для доповнення національності в актовому записі про народження дитини. Крім того, звернув увагу на те, що питання зміни національності не відноситься до компетенції органів державної реєстрації актів цивільного стану, оскільки Указом Президента України від 27.01.1999 №70/90м "Про зміни та визнання таким, що втратили чинність деяких актів Президента України" втратив чинність та був відмінений Указ Президента України від 31.12.1991 "Про порядок зміни громадянами України національності".
30.04.2020 від позивача до суду надійшло заперечення на відзив, у якому вказує, що посилання відповідача про те, що питання зміни національності не відноситься до компетенції органів державної реєстрації актів цивільного стану, оскільки Указом Президента України від 27.01.1999 №70/90м "Про зміни та визнання таким, що втратили чинність деяких актів Президента України" втратив чинність та був відмінений Указ Президента України від 31.12.1991 "Про порядок зміни громадянами України національності" не заслуговує на увагу, адже ОСОБА_1 ставиться питання не про зміну національності, а про внесення змін до актових записів про національність. А тому, внесення змін про які просила позивач не суперечать чинному законодавству.
Від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без уповноваженого представника.
Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
29.11.2019 ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного у місті Полтаві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області з заявою /а.с. 35/, в якій просила внести:
- до актового запису про народження ОСОБА_7 № 3237 від 12.10.1972, у графі національність матері "українка" замінити "німкеня";
- до актового запису про шлюб ОСОБА_3 і ОСОБА_2 № 1332 від 16.06.1990 у графі національність нареченої "українка" змінити на "німкеня";
- до актового запису про народження неповнолітнього сина ОСОБА_4 №428 від 10.06.2013, в графі національність матері вказати "німкеня".
До вищевказаної заяви ОСОБА_1 додала: копії паспорта ОСОБА_1 , свідоцтва про народження ОСОБА_2 , свідоцтва ОСОБА_8 ( ОСОБА_6 ), свідоцтва про шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , свідоцтво про народження ОСОБА_4 , свідоцтво про розлучення ОСОБА_5 та ОСОБА_9 /а.с. 36-38, 41, 44, 49, 52-53/.
11.02.2020 Шевченківський районний у місті Полтаві відділ державної реєстрації актів цивільного стану прийняв рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 за відсутності підстав /а.с. 54-55/.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист (ч.1 ст.5 КАС України).
Не погоджуючись з висновком Шевченківського районного у місті Полтаві відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 11.02.2020, позивач оскаржив його до суду.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.п. 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Юрисдикція адміністративного суду поширюється на публічно-правові спори, ознаками яких є не лише спеціальний суб'єктний склад (хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції), але й спеціальні підстави виникнення, пов'язані з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
З'ясувавши характер спірних правовідносин, суд звертає увагу, що вказана справа містить ознаки публічно-правового спору.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" від 01.07.2010 №2398-VI /далі - Закон №2398-VI/ державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Згідно приписів частини першою статті 22 Закону №2398-VI внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.
Із матеріалів справи вбачається, що у актовому записі про народження матері №57 від 15.12.1948, складеному виконавчим комітетом Аман-Карагайської селищної ради району Беімбета Майліна Костанайської області республіки Казахстан на ОСОБА_10 (мовою оригіналу ОСОБА_11 ) національність дитини не вказана, національність батька - "німець", національність матері - "українка" /а.с. 52/.
Суд звертає увагу, на те, що доказів того, що ОСОБА_10 виявляла бажання змінити свою національність та зверталась до органів державної реєстрації актів цивільного стану України про внесення змін про свою національність з "українка" на "німкеня" ні до суду, ні відповідачу разом з заявою про внесення змін до актових записів позивачем не надано.
У актовому записі про шлюб батьків ОСОБА_1 (ОСОБА_1) №17 від 12.08.1969 виконавчим комітетом Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області, щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_11 (мовою оригіналу ОСОБА_11 ) в графі "національність" нареченої значиться "українка".
Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є батьками ОСОБА_12 /свідоцтво про народження НОМЕР_1 від 12.10.1972/.
В актовому записі про народження ОСОБА_12 № 3237 від 12.10.1972 на ОСОБА_2 у графі "національність матері" вказано "українка", батько "молдаванин".
Суд приходить до висновку, що підставою для внесення змін до актового запису цивільного стану є попередньо складений актовий запис цивільного стану.
В той же час позивач не стверджує про помилки під час складення актових записів про народження та про шлюб, або неправильність цих актових записів.
Дослідивши вказані копії документів (попередньо складений актових записів цивільного стану), суд дійшов висновку, що вони не містять відомостей, які були б достатніми підставами для внесення змін до:
- актового запису про народження №3237 складеного 12 жовтня 1972 року Шевченківським районним у місті Полтаві відділом держаної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області на ОСОБА_2 , щодо виправлення у графі національність матері "українка" на "німкеня";
- до актового запису про шлюб №1332 складеного 16 червня 1990 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області на ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у графі національність матері "українка" на "німкеня";
- до актового запису про народження №428 складеного 10 червня 2003 року Октябрським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Полтавського міського управління юстиції Полтавської області на ОСОБА_4 доповнити у графі національність матері "німкеня".
Водночас, суд зазначає, що питання зміни національності громадянами України регулювалося Указом Президента України 31 грудня 1991 року №24 "Про порядок зміни громадянами України національності" від, відповідно до якого національність могла бути змінена особами, які при досягненні 16-річного віку та одержанні паспорта прийняли національність одного з батьків та бажали змінити її відповідно до національності другого з батьків. Зміна національності провадилася відділом внутрішніх справ виконавчого комітету районної, міської, районної у місті ради народних депутатів за місцем проживання заявника. Зміна національності допускалася також і щодо осіб, які обрали національність до прийняття цього Указу. Вказаний Указ втратив чинність на підставі Указу Президента України від 27 січня 1999 року №70/99.
Чинним законодавством України не передбачено зазначення в актових записах цивільного стану та свідоцтвах про ДРАЦС національності батьків дитини чи осіб, які вступають у шлюб. Тим самим забезпечується рівність усіх незалежно від національності чи етнічного походження, а також право особи вільно обирати та відновлювати національність, як це передбачено статтею 11 Закону України "Про національні меншини в Україні".
Суд звертає увагу, що у справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану, зокрема і факт реальної національності особи.
Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржуване рішення Шевченківський районний у місті Полтаві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. А позовні вимоги ОСОБА_1 не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та повністю спростовані в ході розгляду справи судом.
За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Шевченківського районного у місті Полтаві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання дій неправомірними, скасування висновку та зобов'язання вчинити певні дії повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення (з дня складення повного судового рішення у разі проголошення скороченого рішення), з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.С. Бойко