справа№466/10379/19
12 травня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд:
головуючий суддя Грень Н.М.,
за участю:
секретар судового засідання Редкевич О.Р.,
представник відповідача Кулініч О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління державної казначейської служби України у Львівській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії, -
17.12.2019 до Шевченківського районного суду м. Львова надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії у період з 08.08.2011 по 12.07.2019;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії у період з 08.08.2011 по 12.07.2019.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 18.12.2019 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії передано на розгляд Львівського окружного адміністративного суду.
Вказана позовна заява надійшла до Львівського окружного адміністративного суду 15.01.2020 за вх. №2181, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції.
Ухвалою від 20.01.2020 суддя залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою судді від 10.02.2020 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою від 16.03.2020 призначено справу до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін та залучено співвідповідача у справі - Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що виплативши 12.07.2019 на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 22.02.2010 пенсії у сумі 44496,00 грн, відповідачем у такий спосіб порушено строк виплати пенсії позивача, встановлений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Покликаючись на положення частини другої статі 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими нараховані суми пенсії не отримані з вини органів Пенсійного фонду виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, позивач стверджує про безпідставність ненарахування та невиплати відповідачем сум компенсації за затримку виплати пенсії у відповідь на його звернення у жовтні 2019 року.
Відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області позову не визнав, подав відзив на позовну заяву зазначаючи про про те, що несвоєчасність виплати нарахованих сум пенсії виникла не з вини пенсійного органу позаяк Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлює інший порядок виплати. Також зазначає, що виплата відповідних коштів за рішенням суду наразі носить разовий характер, відтак не підпадає під дію норм Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків їх виплати». Окрім того стверджує, що компенсація за втрату частини пенсії є видом цивільно-правової відповідальності, яка встановлюється за порушення зобов'язання, та не може застосовуватися у сфері пенсійного законодавства. З таких підстав просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Відповідач 2 - Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не долучав.
Позивач у судове засідання не прибув, 14.04.2020 до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача.
Відповідач 1 - у судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні такого відмовити повністю.
Відповідач 2 - Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області у судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному їх дослідженні у судовому процесі, суд встановив наступне.
14.04.2011 Львівською обласною МСЕК № 1 ОСОБА_1 встановлена 2-га група інвалідності, внаслідок захворювання пов'язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи, у зв'язку з чим, а також відповідно до статті 14 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивача віднесено до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії 156194 , виданим 10.05.2011 Львівською обласною державною адміністрацією (а.с.4).
Управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова позивачу призначена пенсія по інвалідності, а також додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачені статтями 49, 50, 54 Закону № 796-ХІІ.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 22.02.2010 р. по справі № 2а- 83/10 був задоволений позов ОСОБА_1 до УПФУ в Шевченківському районі м. Львова про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова провести перерахунок та виплату різниці раніше призначених державної та додаткової пенсії
На виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 22.02.2010 у справі № 2а-83/10 про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова провести перерахунок та виплату різниці раніше призначених державної та додаткової пенсії, УПФУ в Шевченківському районі м. Львова, розпорядженням № 181598 від 08.08.2011 року, проведений відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_1 та нараховано доплату в сумі 44496,00 грн.
Однак, зазначена сума була виплачена лише 12.07.2019 року, при цьому без жодної компенсації за весь час прострочення її виплати.
15.10.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою щодо нарахування та виплати компенсації за втрату частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії нарахованої 12.07.2019 року на виконання постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 22.02.2010 відповідно до положень Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (а.с.12).
Листом від 15.11.2019 за вих. № 4846/2-20/11.03-06 відповідач відмовив у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходу.
При вирішенні спору суд керувався наступним.
Відповідно до частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 (далі - Порядок № 159).
Згідно зі статтями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
У пункті 4 Порядку № 159 прописано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Аналіз вказаних положень дає підстави для висновку, що пенсія є доходом громадянина, яка не носить разового характеру навіть у випаду її присудження за рішенням суду, а основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії).
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у статті 3 Закону № 2050-ІІІ та пункті 4 Порядку № 159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку № 159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 04.01.2019 у справі № 159/1615/17.
Суд встановив, що нарахування 08.08.2011згідно з розпорядженням №181598 та виплата у 12.07.2019 у розмірі 44496,00 грн відбулось на виконання судового рішення від 22.02.2010.
Таким чином, належні позивачу кошти виплачені останньому лише 12.07.2019 року, тим самим пенсійним органом допущено порушення встановленого строку виплати пенсії. Таким чином, несвоєчасна виплата відповідних сум відбулась з вини органу, що призначає і виплачує пенсію.
З огляду на те, що вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у меншому розмірі, у позивача виникло право на отримання компенсації втрати частини доходу (пенсії), тому виплата вчасно не виплаченої пенсії проводиться з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходів.
Такі висновки суду відповідають позиції Верховного Суду у постановах від 24.01.2019 у справі № 159/1615/17 (адміністративне провадження № К/9901/22965/18) та від 15.04.2019 у справі № 727/7818/16-а (адміністративне провадження № К/9901/45555/18).
Щодо тверджень відповідача про те, що виплату суми заборгованості позивачу проведено відповідно до вимог Закону України «Про гарантії держави з виконання судових рішень» та постанови КМ України № 440 від 03.09.2014 «Про затвердження Порядку погашення заборгованості за рішеннями суду, виконання яких гарантується державою», якими передбачено інший механізм відшкодування Державною казначейською службою України коштів за рішенням суду, суд зазначає, що спірні відносини не охоплюються дією зазначених нормативно-правових актів, оскільки предметом спору у розглядуваній справі є протиправність дій пенсійного органу щодо ненарахування компенсації на суму нарахованої, але несвоєчасно виплаченої пенсії.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході судового розгляду справи відповідач не виконав процесуального обов'язку доказування, не надав суду належних та допустимих доказів правомірності його дій у спірних правовідносинах. Натомість, позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на матеріальному законі та відповідають обставинам справи.
За таких обставин, відмова відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати згідно з Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» є протиправною, тому з метою належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за втрату частини пенсії у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 08.08.2011 по 12.07.2019.
Тому, позов підлягає задоволенню повністю.
Згідно зі статтею 139 КАС України підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління пенсійного фонду України у Львівській області проведенні нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії у період з 08.08.2011 по 12.07.2019.
Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії у період з 08.08.2011 по 12.07.2019.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Згідно з пунктом 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені для апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя Грень Н.М.
Повний текст рішення складено та підписано 18.05.2020.