справа № 1340/4940/18
14 травня 2020 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючої судді Кедик М.В.,
судді Грень Н.М.,
судді Сакалоша В.М.,
секретар судового засідання Курпіта П.І.,
за участю:
заявник (позивач) не прибув,
представник відповідача не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивача про перегляд за виключними обставинами рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 у справі № 1340/4940/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якому позивач просила суд:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (відділ з питань призначення та перерахунку пенсій № 10 управління застосування пенсійного законодавства) щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку розміру пенсії за вислугу років відповідно до довідки прокуратури Львівської області про заробітну плату від 30.03.2018 № 18/738 виданої у зв'язку із звільненням та виходом на пенсію, з врахуванням фактично отримуваних виплат і умов оплати праці, що існували на день звільнення з роботи за останні 24 календарних місяці роботи підряд на прокурорських посадах перед звільненням, відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" ( у редакції Закону України від 12.07.2001 № 2663-ІІІ, що діяла на час призначення), з розрахунку 90 % від суми місячного заробітку;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (відділ з питань призначення та перерахунку пенсій № 10 управління застосування пенсійного законодавства) провести перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 за вислугу років відповідно до довідки прокуратури Львівської області про заробітну плату від 30.03.2018 № 18/738, виданої у зв'язку із звільненням та виходом на пенсію, з врахуванням фактично отримуваних виплат і умов оплати праці, що існували на день звільнення з роботи за останні 24 календарних місяці роботи підряд на прокурорських посадах перед звільненням, відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" ( у редакції Закону України від 12.07.2001 № 2663-ІІІ, що діяла на час призначення), з розрахунку 90 % від суми місячного заробітку.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначила, що відповідач в порушення положень статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (у редакції, яка діяла на момент призначення пенсії) відмовив їй у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки прокуратури Львівської області про заробітну плату від 30.03.2018 № 18/738.
Позивач вважаючи, що така відмова порушує її законі права та інтереси звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з заявою про перегляд за виключними обставинами рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 у справі № 1340/4940/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, у якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 у справі № 1340/4940/18 та постановити нове рішення у справі, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування заяви зазначає, що Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Установлено такий порядок виконання цього Рішення: частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки". З огляду на рішення Конституційного Суду України заявник вважає, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 у справі № 1340/4940/18 має бути переглянуте за виключними обставинами.
Ухвалою суду від 13.02.2020 відкрито провадження за вказаною заявою та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи колегією у складі трьох суддів.
Представник відповідача 25.02.2020 подав заперечення на заяву про перегляд рішення суду за виключними обставинами, у якому зазначає, що на момент звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії положення частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII були чинними, а тому прийняття рішення Конституційним Судом України від 13.12.2019 у справі № 7-р(ІІ)2019 на спірні правовідносини не впливає, оскільки останні виникли до прийняття зазначеного рішення.
Заявник подала відповідь на відзив від 29.04.2020 (вх. № 3490ел).
У судове засідання учасники справи не прибули, про дату, час та місце його проведення повідомлялись завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути заяву позивача про перегляд за виключними обставинами судового рішення за відсутності учасників справи. При цьому, згідно частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
ОСОБА_1 є пенсіонером органів прокуратури та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області. У жовтні 2004 року їй призначена пенсія відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", виходячи із максимального розміру 90 % від його місячної заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Прокуратура Львівської області 30.03.2018 надала ОСОБА_1 довідку № 18/738 про заробітну плату у зв'язку із звільненням з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних провадженнях та інших заходів примусового характеру прокуратури Львівської області за власним бажанням.
18.04.2018 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до довідки від 30.03.2018 № 18/738.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (відділ з питань призначення та перерахунку пенсій № 10 управління застосування пенсійного законодавства) листом від 24.04.2018 №1018/03.11-36 повідомило позивача, що їй відмовлено в перерахунку пенсії за вислугу років згідно Закону України "Про прокуратуру" по заяві від 18.04.2018 на підставі довідки про заробітну плату від 30.03.2018 № 18/738, оскільки відсутні правові підстави. Відповідно до ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", яка діє з 11.10.2017 умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначається Кабінетом Міністрів України. Також відповідач зазначив, що на час звернення позивача за перерахунком пенсії, Кабінетом Міністрів України нормативно правовий акт, яким визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, не прийнято, а тому підстав для перерахунку раніше призначеної пенсії позивачу немає. Роз'яснено про право звернення до суду.
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною позивач звернулася до суду з відповідними позовними вимогами.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що бездіяльність Кабінету Міністрів України, який протягом тривалого часу не визначає умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено у ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII, не може вважатися доказом протиправності дій Пенсійного фонду України та його територіальних органів і покладати на нього обов'язки, не передбачені законодавством.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Положення ст. 361 КАС України визначають, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з приписами ч. 5 вказаної норми встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане є підставою для перегляду судових рішень за виключними обставинами.
Відповідно до приписів ст. 365 КАС України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.
Суд встановив, що рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(II)/2019 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним), положення ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, якими передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019:
- ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Згідно зі ст. 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
З резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2019 від 13.12.2019 по справі № 3-209/2018 (2413/18, 2807/19) встановлено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, саме з 13.12.2019, з дня втрати чинності положеннями ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII зі змінами, підлягає застосуванню ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII в первинній редакції: "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
Таким чином, положення ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII, які передбачають умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, застосовуються з 13.12.2019 та не поширюють свою дію на відносини, які виникли до 12.12.2019 включно.
Отже, наявність Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р (ІІ)/2019 не змінює правового регулювання спірних правовідносин на момент розгляду справи по суті позовних вимог та не доводить факту допущення судом помилки при вирішенні спору.
Ухвалення Конституційним Судом України рішення, яке покладено в основу заяви, як підстава для перегляду рішення суду за виключними обставинами, не є правовою підставою для його скасування, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин у справі, що переглядається, частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697VII була чинною, а Рішення №7-р(ІІ)/2019 не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності. У свою чергу поширення дії вказаного Рішення на правовідносини, що виникли після ухвалення цього Рішення (після 13.12.2019) також є помилковим, оскільки такі правовідносини не були предметом дослідження судом під час ухвалення рішення по суті спору.
Вказані вище правові висновки відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах від 17.12.2019 у справі № 808/2492/18, від 19.11.2018 у справі №755/4893/18 (755/18431/15-а) та від 25.07.2019 у справі №804/3790/17, що враховується судом відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.
Отже, суд вважає, що визнання неконституційними певних положень чинного законодавства в подальшому не може мати наслідком визнання протиправними дій/рішень відповідача, які були вчинені/прийняті до визнання таких норм неконституційними, оскільки відповідач є територіальним органом Пенсійного фонду України, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, а тому він не мав підстав не враховувати чинні на час прийняття відповідного рішення норми законодавства.
За таких обставин, Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р (ІІ)/2019 на спірні правовідносини не може вплинути, оскільки правовідносини у цій справі виникли до прийняття такого рішення.
При цьому суд зазначає, що наведене не перешкоджає позивачу звернутися до суб'єкта владних повноважень із відповідною заявою про захист його прав на підставі зазначеного Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019.
Враховуючи сукупність викладених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача та, відповідно, скасування рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 у справі № 1340/4940/18.
Відповідно до частини 1 статті 369 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 243, 248, 250, 256, 293-295, 297, 361, 368, 369 КАС України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2018 у справі № 1340/4940/18 залишити в силі.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно з пунктом 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені для апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.
Повний текст ухвали виготовлено 19.05.2020.
Головуючий суддя Кедик М.В.
Суддя Грень Н.М.
Суддя Сакалош В.М.