Іменем України
19 травня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1112/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Станично - Луганському районі Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
16 березня 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Станично - Луганському районі Луганської області, в якій позивач просить суд:
визнати протиправною відмову відповідача у проведенні перерахунку та обчисленні пенсії позивачу з урахуванням заробітної плати (доходу), отриманого за періоди роботи з вересня 1985 року по червень 1989 року та з липня 1991 року по липень 1993 року в Шахтопрохідницькому управлінні № 4 тресту "Ворошиловградшахтопроходка", в наступному реорганізованому в Публічне акціонерне товариство "Трест "Луганськшахтопроходка", що відображена в архівних довідках від 05.01.2018 №03-14/6151, 6152 та від 08.01.2018 № 03-14/5867;
зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням заробітної плати (доходу), отриманого за періоди роботи з вересня 1985 року по червень 1989 року та з липня 1991 року по липень 1993 року в Шахтопрохідницькому управлінні № 4 тресту "Ворошиловградшахтопроходка", в наступному реорганізованому в Публічне акціонерне товариство "Трест "Луганськшахтопроходка", що відображена в архівних довідках від 05.01.2018 №03-14/6151, 6152 та від 08.01.2018 № 03-14/5867, починаючи з місяця, наступного за місяцем звернення за перерахунком пенсії - 01 грудня 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він є пенсіонером за віком, якому призначено пенсію відповідно до діючого пенсійного законодавства. З урахуванням стажу та розміру заробітної плати (доходу) в 2019 році позивачу було призначено пенсію, розмір якої на сьогодні складає 1638,00 грн. При цьому, при обчисленні розміру пенсії до уваги не було взято отримуваний позивачем дохід (заробітну плату) за період з вересня 1985 року по червень 1989 року та з липня 1991 року по липень 1993 року, яку позивач отримував за час роботи в Шахтопрохідницькому управлінні № 4 тресту "Ворошиловградшахтопроходка".
20 листопада 2019 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області із заявою щодо проведення перерахунку пенсії, згідно довідок архівного управління адміністрації міста Луганська від 05.01.2018 №03-14/6151, 6152 та від 08.01.2018 № 03- 14/5867.
Відповідачем було надіслано лист від 12.12.2019 №342/Р-5, яким позивачу відмовлено у перерахунку пенсії внаслідок неможливості врахування довідок для перерахунку пенсії через те, що згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р затверджений перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. В переліку цих пунктів зазначене м.Луганськ. Тому, відповідач позбавлений можливості перевірити достовірність документів, створених на території не підконтрольній державній владі України.
На думку позивача такі дії відповідача порушують його права, передбачені чинним законодавством.
Ухвалою суду від 23 березня 2020 року справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 16.04.2020 постановлено перейти із розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Станично - Луганському районі Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін. Призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19 травня 2020 року.
17.04.2020, 22.04.2020 від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовних вимог не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне (а.с.47, 63-64).
28.03.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та, відповідно до протоколу від 04.06.2019 позивачу було призначено пенсію, яка сплачується 17 числа кожного місяця.
20.11.2019 до управління надійшло звернення позивача про проведення перерахунку та виплату пенсії з урахуванням заробітної плати (доходу) за період з вересня 1985 року по червень 1989 року та з липня 1991 року по липень 1993 року. До заяви були надані такі документи: копія паспорту; копія трудової книжки; копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру; копія архівної довідки від 08.01.2018 №03-14/5867; копія архівної довідки від 05.01.2018 №03-14/6151,6152.
12.12.2019 управлінням за №342/Р-5 було надано відповідь, де позивачу було повідомлено, що наданні ним довідки №03-14/6151,6152 від 05.01.2018 та №03-14/5867 від 08.01.2018, видані архівним управлінням адміністрації м.Луганська Луганської Народної Республіки не можуть бути враховані для перерахунку пенсії, у зв'язку з тим, що місцем знаходження підприємства, яке видало вказані довідки є м.Луганськ.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 р. №1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в якому зазначено мЛуганськ Луганської області, що є тимчасово непідконтрольною Україні територією.
На підставі вищенаведного, управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області у даному випадку забезпечувало реалізацію своїх повноважень в межах, визначених нормативно-правовими актами. Тому вважає позовні вимоги ОСОБА_1 безпідставними та необгрунтованими, просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи не прибули у судове засідання.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77, 90 КАС України, суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і.н. НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , є отримувачем пенсії за віком (а.с.4-7).
Відповідно до копії свідоцтва від 14.04.2005 серії НОМЕР_2 про переміну прізвища, імені, по батькові, громадянин ОСОБА_1 перемінив прізвище на ОСОБА_1 (а.с.8).
На підставі заяви позивача від 28.03.2019 про призначення пенсії, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу призначено пенсію за віком, відповідно до протоколу від 04.06.2019 (а.с.58 на звороті - 61,72,73).
Згідно записів трудової книжки позивача БТ - ІІ від 10.07.1985 вбачається, що позивач у періоди, зокрема, з вересня 1985 року по червень 1989 року та з липня 1991 року по липень 1993 року працював в Шахтопрохідницькому управлінні № 4 тресту "Ворошиловградшахтопроходка", в наступному реорганізованому в Публічне акціонерне товариство "Трест "Луганськшахтопроходка". Вказані періоди роботи враховано позивачу при призначенні пенсії (а.с.9-12, 58 на звороті - 60).
20.11.2019 позивач звернувся до управління із заявою довільної форми, відповідно до якої просив провести перерахунок та виплату пенсії з урахуванням заробітної плати (доходу) за період з вересня 1985 року по червень 1989 року та з липня 1991 року по липень 1993 року, надавши копії: паспорту; трудової книжки; довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру; архівної довідки від 08.01.2018 №03-14/5867; архівної довідки від 05.01.2018 №03-14/6151,6152 (а.с.49 на звороті, 50,54 на звороті, 55, 56).
Листом від 12.12.2019 №342/Р-5 відповідач повідомив позивача про неможливість врахування наданих довідок №03-14/6151,6152 від 05.01.2018 та №03-14/5867 від 08.01.2018 для перерахунку пенсії, оскільки вказані довідки видані архівним управлінням адміністрації м.Луганська Луганської Народної Республіки (а.с.48 на звороті,76).
Отже, спірним при розгляді даної справи є питання правомірності не проведення відповідачем перерахунку пенсії позивача на підставі наданих довідок.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абзац перший частини першої статті 24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону (абзац перший частини другої статті 27 Закону № 1058-IV).
Згідно з абзацом першим частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини (абзац четвертий частини першої статті 40 Закону № 1058-IV).
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (абзац п'ятий частини першої статті 40 Закону № 1058-IV).
Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Частиною четвертою статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з абзацом першим пункту 1.5 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім'ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.
Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (абзац п'ятий пункту 1.7 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку 22-1).
Абзацом першим пункту 2.7 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.
Абзацами першим, другим підпункту 3 пункту 2.1 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії (абзаци перший-третій пункту 2.10 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1).
Відповідно до абзацу першого пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі (абзаци другий, третій пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).
Згідно з абзацами першим, другим пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління (абзац шостий пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).
Відповідно до пункту 4.7 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (абзац другий пункту 4.9 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).
Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що єдиною і обов'язковою умовою для обчислення особі пенсії за віком з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року, є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжними відомостями та іншими документами про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за призначенням пенсії. Тобто, роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати та її складові за даними, що містяться у розрахунковому листі особи за відповідний період.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 17 березня 2015 року у справі № 21-11а15, від 15 грудня 2015 року у справі № 2-а/576/29/14, та Верховним Судом, зокрема, у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 358/1179/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 686/6278/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 2а-6873/11.
При цьому, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами, також у випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на неможливість врахування наданих позивачем довідок, виданих підприємствами, установами та організаціями, які розташовані на тимчасово окупованій території України, та неможливість здійснити перевірку первинних документів з огляду на таке.
Згідно з частиною другою статті 14 Закону України від 20 березня 2003 року № 638-ІV «Про боротьбу з тероризмом» (зі змінами, внесеними Законом України від 05 червня 2014 року) у районі проведення антитерористичної операції можуть вводитися тимчасово обмеження прав і свобод громадян.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 року № 79-р) м. Луганськ Луганської області належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Закон України від 18 січня 2018 року № 2268-VIII «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» (далі - Закон № 2268-VIII) має на меті визначити особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.
У межах тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях діє особливий порядок забезпечення прав і свобод цивільного населення, визначений цим Законом, іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.
Відповідно до частин другої та третьої статті 9 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07 лютого 2008 року, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).
Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.
Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.
Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Крім того, відповідач має враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв'язку з тимчасовою окупацією певних територій Луганської області, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на отримання пенсії з підстави видачі довідки про заробітну плату для обчислення пенсії підприємством, що розташоване на тимчасово непідконтрольній українській владі території, порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.
Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Таким чином, за наслідками судового розгляду судом встановлено, що відповідачем протиправно не враховано надані позивачем довідки архівного управління адміністрації міста Луганська від 05.01.2018 № 03-14/6151, 6152 та від 08.01.2018 № 03-14/5867 про заробітну плату для обчислення пенсії за період страхового стажу до 01 липня 2000 року для обчислення пенсії та не здійснено відповідного перерахунку пенсії.
Отже, відмова відповідача провести позивачу на підставі заяви від 20 листопада 2019 року перерахунок пенсії за віком з урахуванням довідок про заробітну плату для обчислення пенсії від 05.01.2018 № 03-14/6151, 6152 та від 08.01.2018 № 03- 14/5867, виданих архівним управлінням адміністрації міста Луганська, викладена в листі від 12.12.2019 № 342/Р-5, є протиправною та підлягає скасуванню, з урахуванням ч.2 ст.9 КАС України.
Щодо звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії в довільній формі, суд зазначає, що зі змісту заяви вбачається, що вона містить всю необхідну інформацію. До того ж, неналежна форма та зміст заяви позивача про перерахунок пенсії не були підставою для відмови у перерахунку пенсії.
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду (частина третя статті 245 КАС України).
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
З метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне на підставі частини третьої статті 245 КАС України з метою відновлення прав, за захистом яких позивач звернувся до суду, зобов'язати відповідача провести позивачу перерахунок призначеної пенсії за віком з урахуванням довідок від 05.01.2018 № 03-14/6151, 6152 та від 08.01.2018 №03- 14/5867, виданих архівним управлінням адміністрації міста Луганська, з 01 грудня 2019 року, оскільки заяву про перерахунок пенсії та необхідні документи позивач подав до територіального органу Пенсійного фонду України після 15 числа включно.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З огляду на викладене, позовні вимоги належить задовольнити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Ухвалою суду від 19.05.2020 відстрочено позивачу сплату судового збору у розмірі 840,80 грн до ухвалення судового рішення в даній справі.
Відповідно до частини другої статті 133 КАС України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 840,80 грн стягнути на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Станично - Луганському районі Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати відмову управління Пенсійного фонду України в Станично - Луганському районі Луганської області щодо проведення ОСОБА_1 , на підставі його заяви від 20 листопада 2019 року, перерахунку пенсії за віком з урахуванням довідок про заробітну плату для обчислення пенсії від 05.01.2018 №03-14/6151, 6152 та від 08.01.2018 № 03-14/5867, виданих архівним управлінням адміністрації міста Луганська, викладену в листі від 12.12.2019 № 342/Р-5.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Станично - Луганському районі Луганської області провести ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року перерахунок пенсії за віком з урахуванням довідок про заробітну плату для обчислення пенсії від 05.01.2018 №03-14/6151, 6152 та від 08.01.2018 № 03-14/5867, виданих архівним управлінням адміністрації міста Луганська, на підставі заяви від 20 листопада 2019 року та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України в Станично - Луганському районі Луганської області до Державного бюджету України судовий збір у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.Є. Петросян