про відмову у прийнятті звіту про виконання судового рішення
та встановлення нового строку для подання звіту
18 травня 2020 року справа № 320/5901/18
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши у порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київський області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Київського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №320/5901/18 за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправним та скасування рішення начальника управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області №1857 від 29.03.2016 про відмову у праві призначення ОСОБА_1 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язання Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до положень ч. 1 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з дня подачі заяви про призначення такої пенсії, тобто з 28.12.2015.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області від 29.03.2016 №1857 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке зареєстроване 21.04.2016 за №1973/03.
Визнано протиправною відмову Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області у призначенні позивачу пенсії відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка викладена у листах Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 03.10.2018 №476/Є-01 та від 29.12.2018 №729/Є-01.
Зобов'язано Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії, зі зменшенням пенсійного віку згідно п.1 ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 05.12.2015.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2019 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишено без задоволення, рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 - без змін.
Також постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.12.2019 замінено Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Київській області його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київський області.
Отже, рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 набрало законної сили 04.12.2019.
13.12.2019 Київським окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист у справі №320/5901/18 про зобов'язання Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії, зі зменшенням пенсійного віку згідно п.1 ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 05.12.2015 року.
14.02.2020 на адресу суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю щодо виконання судового рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 у справі №320/5901/18, в якій заявник просить суд встановити судовий контроль за виконанням судового рішення у зв'язку з тим, що вказане рішення відповідачем не виконується.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 призначено до розгляду у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі №320/5901/18 на 05.03.2020. Витребувано докази від відповідача, а саме докази виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2019, яке набрало законної сили 04.12.2019, в частині призначення ОСОБА_1 пенсії за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії, зі зменшенням пенсійного віку згідно п.1 ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 05.12.2015.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.03.2020 встановлено для Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області строк для надання суду звіту про виконання судового рішення від 26.04.2019 в адміністративній справі №320/5901/18 протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали суду.
Ухвалу суду від 05.03.2020 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області отримано 12.03.2020.
08.04.2020 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області надійшов звіт про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2020 №1000-0804-7/20853 у справі №320/5901/18, відправлений рекомендованим поштовим відправленням 24.03.2020.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 звіт про виконання судового рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 20.03.2020 №1000-0804-7/20583 в адміністративній справі №320/5901/18 разом із доданими до нього документами повернуто без розгляду. Встановлено Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області новий строк для надання звіту про виконання судового рішення у справі №320/5901/18 та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подати новий звіт про виконання судового рішення від 26.04.2019 у справі №320/5901/18, - протягом п'яти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Ухвалу суду від 09.04.2020 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області отримано 17.04.2020.
07.05.2020 на адресу суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області надійшов звіт від 24.04.2020 №1000-0804-7/31471 про виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 у справі №320/5901/18.
У результаті автоматизованого розподілу вказаний звіт було передано для розгляду судді Кушновій А.О.
Розглянувши звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 24.04.2020 №1000-0804-7/31471 про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Так, у рішенні від 26.04.2019 у справі №320/5901/18 судом зобов'язано Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії, зі зменшенням пенсійного віку згідно п.1 ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 05.12.2015.
У поданому до суду звіті Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області стверджує, що сума доплати позивачу за період з грудня 2015 року по грудень 2019 року буде виплачена в порядку, визначеному Постановою №649 із сум, передбачених Державним бюджетом на виконання судових рішень, а саме: з грудня 2015 року по грудень 2019 року сума в розмірі 175281,27 грн. буде виплачена після взяття на облік судового рішення у окремому реєстрі та після прийняття відповідного рішення комісією Пенсійного фонду України. При цьому, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зазначає, що виплати пенсій можуть бути здійснені ГУ ПФ у Київській області виключно за рахунок коштів Пенсійного фонду України та інших джерел, визначених законодавством, та інших фінансових можливостей для здійснення виплат управління немає. Відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого Законом України "Про державний бюджет України".
До звіту від 24.04.2020 №1000-0804-7/31471 відповідачем додано копію листа Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 20.02.2020 №1000-0218-8/9414, копію листа Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 10.04.2020 №1000-0218-8/27603 та копію довідки від 27.02.2020 №26/104-15, в якій зазначено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні ПФУ та отримує пенсію за віком, також у довідці наведено розмір суми із зазначенням місяця та року за період з грудня 2015 року по грудень 2019 року, як доплата по перерахунку згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 у розмірі 175281,27 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 було зазначено, що надання суду звіту про виконання судового рішення має бути обґрунтовано посиланням на документи, які створені в процесі виконання рішення і які свідчать про виконання рішення, зокрема, рішення про призначення пенсії, її нарахування та виплату, і такі документи в обов'язковому порядку мають бути надані суду до звіту про виконання судового рішення.
Проте, жодних доказів про прийняте відповідачем рішення, яким позивачу призначена пенсія, суду не надано, як і не надано доказів нарахування позивачу пенсії та обгрунтування розрахунку нарахованої пенсії за період з грудня 2015 року по грудень 2019 року у розмірі 175281,27 грн.
Також відповідачем не надано доказів включення постанови Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 у справі №320/5901/18 до Реєстру рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою згідно з Постановою КМУ № 649, що має бути підтверджено відповідним витягом з Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, проте копії такого Реєстру до звіту не надано.
При цьому, суд звертає увагу, що зі змісту наданої відповідачем довідки від 27.02.2020 №26/104-15, вбачається, що позивач перебуває на обліку в Управлінні ПФУ та отримує пенсію за віком, також у довідці наведено розмір суми із зазначенням місяця та року за період з грудня 2015 року по грудень 2019 року, як доплата по перерахунку згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 у розмірі 175281,27 грн., проте зі змісту довідки не слідує про прийняття рішення про призначення позивачу пенсії, про нарахування пенсії позивачу, а зазначення у довідці "Доплата по перерахунку" є не зрозумілим з точки зору того, чи був здійснений перерахунок пенсії та його підстави. Крім того, не зрозумілим є зазначення у довідці від'ємного значення розміру суми за вересень, жовтень, листопад та грудень 2019 року, і підстави відмінусування сум пенсії.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 07 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Приписами частини 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, дана норма встановлює право суду визначати наслідки щодо виконання рішення суду.
Крім того, рішенням Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі №704/1547/17 сформулював правову позицію, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту. Тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту. Для підтвердження мотивації такого підходу потрібно керуватися абзацом першим підпункту 3.2 пункту 3, абзацу другого пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року №16-рп/2009, де зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини, а виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 26.04.2019 у справі №320/5901/18 відповідачем не виконано, тому звіт про виконання судового рішення, поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області, не підтверджує виконання рішення суду.
Відповідно до ст.ст.129, 129-1 Конституції України обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Аналогічна норма закріплена в ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Проте суд критично оцінює доводи відповідача про те, що ним виконано рішення суду у даній справі в межах повноважень, наданих чинним законодавством, адже належних та допустимих доказів на підтвердження виконання рішення суду відповідачем надано не було.
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах Алпатов та інші проти України, Робота та інші проти України, Варава та інші проти України, ПМП ОСОБА_2 та інші проти України), якими було встановлено порушення п. 1 ст. 6, ст. 13 Конвенції та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою ст. 129-1 Конституції України.
Отже, основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.
У зв'язку з цим, суд на підставі частини першої статті 382 КАС України вважає за необхідне встановити новий строк для подання відповідачем звіту про виконання судового рішення в цій справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 57, 59, 166, 167, 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області 24.04.2020 №1000-0804-7/31471 про виконання судового рішення в адміністративній справі №320/5901/18.
2. Встановити Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області новий строк для надання звіту про виконання судового рішення 26.04.2019 у справі №320/5901/18 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подати новий звіт про виконання судового рішення від 26.04.2019 у справі №320/5901/18, - протягом п'яти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Надання суду звіту про виконання судового рішення має бути обґрунтовано посиланням на документи, які створені в процесі виконання рішення і які свідчать про виконання рішення, зокрема, рішення про призначення пенсії, її нарахування та виплату, обґрунтування розміру нарахованої пенсії і такі документи в обов'язковому порядку мають бути надані суду до звіту про виконання судового рішення.
3. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цією ухвалою, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Суддя Кушнова А.О.