про залишення позовної заяви без руху
15 травня 2020 року м. Київ № 320/4016/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Приватного сільськогосподарського підприємства "Переселенське" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства "Переселенське" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 15 840,59 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.
Розглянувши матеріали позовної заяви судом було встановлено, що він не відповідає вимогам ст. 161 КАС України.
Так, ч. 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судом встановлено, що позивачем не надано до суду документ про сплату судового збору у встановленому порядку або документ, який підтверджуює підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 ст. 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно приписами ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” № 3674-17 від 08.07.2011 судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” № 3674-17 від 08.07.2011 передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет на 2020 рік” прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 - 2 102,00 грн.
Позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 15 840,59 грн, тобто за подання позову майнового характеру у даному випадку пенсійному органу необхідно сплатити 2 102,00 грн (1,5 від 15 840,59 грн, але не менше 2 102,00 грн).
Суд звертає увагу позивача на те, що інформацію щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
У свою чергу, позивачем у позовній заяві заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
В огрунтування вказаного клопотання вказує на відсутність коштів, призначених для сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Так, згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
У позовній заяві (клопотанні) сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
Позивач, обґрунтовуючи необхідність звільнення від сплати судового збору, зазначив про відсутність коштів, призначених для сплати судового збору.
На думку суду, у даному випадку, вказана обставина не є підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки відсутність коштів на сплату судового збору не свідчить про незадовільний майновий стан позивачів, або інші поважні причини їх матеріального становища, що можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору.
Так, Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23.01.2015 № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Отже, якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалах від 16.11.2018 у справі № 818/918/18, від 02.04.2018 у справі № 2а-9786/12/1370 та постанові від 07.08.2018 у справі № 296/9656/16-а.
Суд зазначає, що позивач не включений до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом України "Про судовий збір", а тому є платниками судового збору на загальних підставах.
Отже, суд вважає, що заявлене клопотання позивача є необґрунтованим та немотивованим, а тому суд не вбачає підстав для його задоволення.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст. 169 КАС України визначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подачі до суду документу про сплату судового збору в розмірі 2 102,00 грн або документ, який підтверджуює підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області до Приватного сільськогосподарського підприємства "Переселенське" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій - залишити без руху.
Протягом п"яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подачі до суду документу про сплату судового збору в розмірі 2 102,00 грн або документ, який підтверджуює підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цією ухвалою, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Суддя Головенко О.Д.