14 травня 2020 рокуСправа № 280/1175/19
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. розглянувши в порядку письмового провадження заяву Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Косінова Ігоря Вікторовича про встановлення способу виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.05.2019 у справі №280/1175/19 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю.
15.10.2019 позивачу видано виконавчий лист у даній справі.
04 травня 2020 року до суду від Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Косінова Ігоря Вікторовича надійшла заява про встановлення способу виконання судового рішення у справі у справі №280/1175/18.
В обґрунтування заяви старший державний виконавець вказує, що боржником частково виконане рішення суду, а саме: здійснено нарахування суми доплати з розрахунку 90% грошового забезпечення за період з 01.01.2018 по 31.08.2018 в сумі 27270,04 грн. Донарахування та виплата здійсненні 07.08.2019. Виплата здійснена за період з 29.07.2019 по 31.08.2019 у сумі 1869,32 грн. Проте, виплату нарахованої суми пенсії боржником не здійснено з посиланням на постанову КМУ від 22.08.2018 №649. Зазначає, що пунктом 4 Порядку №649 встановлено, що черговість виконання рішень про нарахування (перерахунок) пенсійних виплат визначається датою їх надходження до Головного управління. З метою виконання Порядку №649 Головним управлінням ведеться реєстр рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України. Виділення коштів для їх виплати стягувачу за рішенням суду здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом їх перерахування Головному управлінню на підставі рішення комісії з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду. Грошові кошти в розмірі 25 400,72 грн. стягувачу не виплачені.
З наведених підстав заявник, відповідно до ст.378 КАС України, просить суд задовольнити заяву та встановити спосіб виконання судового рішення від 23.05.2019 по справі №280/1175/19 шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області негайно (без відстрочення) здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії згідно ч.4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи із основного розміру пенсії 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум у розмірі 25400, 72 грн., без використання при такій виплаті постанови Кабінету Міністрів України чи інших нормативно правових актів (постанова КМУ №649 від 22.08.2018), які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат.
Розгляд заяви призначено на 14.05.2020.
У судове засідання представники заявника та сторін у справі не з'явились. У заяві про зміну способу та порядку виконання судового рішення заявник просить суд розглядати її за відсутності представників відділу.
Відповідно до положень ст. 378 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Суд, дослідивши матеріали справи, заяви, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ч.3 ст.33 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Відповідно до ч.1 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно ч.3 ст.378 КАС України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Тобто, зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту. Разом з тим, суд при розгляді питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення може змінити спосіб та порядок виконання рішення лише у виняткових випадках.
Так, рішенням суду від 23.05.2019, серед іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи із основного розміру пенсії 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення.
В той же час, в заяві про зміну способу та порядку виконання головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Косінов І.В. просить суд встановити спосіб виконання судового рішення та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії згідно ч.4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи із основного розміру пенсії 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум у розмірі 25400, 72 грн., без використання при такій виплаті постанови Кабінету Міністрів України чи інших нормативно правових актів (постанова КМУ №649 від 22.08.2018), які надають боржнику можливість для відстрочення чи розстрочення виплат.
Тобто, заявник фактично просить суд змінити суть резолютивної частини зазначеного рішення суду, а з самої суті заяви вбачається наявність нових позовних вимог, що не заявлялись при розгляді адміністративної справи, що в свою чергу є порушенням норм процесуального права.
Крім того, суд зазначає, що розмір заборгованості, щодо якої подана заява державного виконавця, судом у судовому рішенні не визначалась, правильність розрахунку цієї заборгованості у зазначеному судовому рішенні судом не перевірялась, матеріали справи, на підставі яких було прийняте рішення від 23.05.2019 не містили інформацію про розмір заборгованості перед позивачем.
Суд зауважує, що приписи ст.378 КАС України передбачають зміну чи встановлення порядку чи способу виконання рішення, яке було ухвалено судом у справі, а саме резолютивної частини постанови, яка містить висновки суду по суті позовних вимог, у зв'язку з чим, суд, здійснюючи зміну порядку чи способу виконання рішення, не змінює змісту резолютивної частини та не змінює спосіб захисту порушеного права, обраний судом при вирішенні справи.
Також, суд вважає, що обставини, викладені у заяві головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Косінова І.В. про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №280/1175/19, не обґрунтовують доцільність і необхідність встановлення чи зміни способу та порядку виконання рішення суду.
Суд також зазначає, що невиконання відповідачем судового зобов'язання в частині виплати коштів через наявність окремої процедури, визначеної Кабінетом Міністрів України для їх виплати, в розумінні ч. 3 ст. 378 КАС України, не свідчить про неможливість виконання судового рішення та не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку його виконання, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів із Державного бюджету України.
Відповідно до ст.23 та ст.116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Згідно з пп.20, 29 ч.1 ст.116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається порушення учасником бюджетного процесу встановлених цим Кодексом чи іншим бюджетним законодавством норм щодо складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звітування про його виконання, а саме: взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України; здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України.
Аналогічна правова позиція при вирішенні спорів цієї категорії була неодноразово висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 11.11.2014 року (справи №21-394а14, №21-475а14), від 25.11.2014 року (справа №21-506а14), від 13.01.2015 року (справа №21-604а14), від 17.02.2015 року (справа №21-622а14) та Верховним Судом у постанові від 27.06.2018 року (справа № 713/1062/17), від 10.07.2018 (справа №490/9519/16-а).
Отже, заява Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Косінова І.В про встановлення способу виконання судового рішення у справі №280/1175/19, не підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 248, 256, 378 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Косінова Ігоря Вікторовича про встановлення способу виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її постановлення.
Суддя Н.В.Стрельнікова