про залишення заяви без руху
19 травня 2020 року Справа № 340/1559/20
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Хилько Л.І., розглянув матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
18.05.2020 року позивач звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовом до відповідача, в якому просить:
-визнати протиправними дії щодо неправильного нарахування коефіцієнту заробітної плати позивача при перерахуванні пенсії з 01.01.2004 року;
-визнати протиправними дії щодо нарахування позивачу пенсії по довідці від 23.12.1991 року, але за 12 місяці роботи з 01.12.1990 по 1991 року;
-зобов'язати відповідача зробити перерахунок пенсії позивача з коефіцієнтом заробітної плати за 24 місяці виходячи з її середньої заробітної плати з 01.12.1989 року по 31.11.1991 року, починаючи з 01.01.2004 року.
Відповідно до п.п.3, 5 ч.1 ст.171 КАС України Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Подана позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відтак, позивачу необхідно надати суду копії всіх долучених до позовної заяви документів (крім постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 06.04.2020 р. у справі № 1140/3399/18) для відповідача.
Відповідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Ч.2 ст.132 КАС України вказує те, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Так, згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено, що у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102,00 гривні.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено три позовні вимоги немайнового характеру, які є похідними одна від одної.
Відтак, зважаючи на зміст позовних вимог позивачу необхідно подати суду документ про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн. (2102,00 грн. х 0,4).
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частиною 1 статті 122 КАС України встановлено те, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу наведеної вище норми вбачається, що законодавець початок строку звернення до суду з адміністративним позовом пов'язує не з дня звернення до органу або отримання від цього органу у будь-який час рішення, а з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач у позові зазначає, що строк звернення до суду нею не пропущений, оскільки порушення її прав хоча і було в 2004 р., але воно є триваючим, і останнє звернення до відповідача було 12.10.2018 р.. Потім розглядалась адміністративна справа № 1140/3399/18.
Суд вважає вищевказані обставити необґрунтованими, оскільки за визначенням Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV пенсія- щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відтак, отримуючи кожного місяця з січня 2004 року пенсію, позивач була достеменно обізнана про її розмір, а тому про порушення своїх прав та інтересів дізналась саме з 2004 року, що нею загалом і не заперечується.
Слід зазначити, що постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.04.2020 р. у справі №1140/3399/18 позовні вимоги позивача в частині періоду з 01.01.2004 р. по 12.06.2018 р. було залишено без розгляду. Суд в межах розгляд справи встановив, що про порушення своїх прав та інтересів позивач дізналася ще у січні - лютому 2004 року. Крім того, про таку обізнаність зазначала і в адміністративному позові у справі № 404/3625/17, про що вказано в рішенні Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04.12.2017 року.
З даним позовом позивач звернулась до суду лише 18.05.2020 року, тобто з порушенням строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України. При цьому, клопотання про поновлення строку звернення до суду позивачем не заявлялось.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (ч.2 ст.123 КАС України).
Відтак, позивачу необхідно подати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Керуючись ст.ст. 160, 161 КАС України, суддя, -
Позовну заяву залишити без руху та повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Л.І. Хилько