14 травня 2020 року м. Кропивницький Справа №340/955/20
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Момонт Г.М., розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
за участю:
секретаря судового засідання - Коробченка Є.К.,
представників:
позивача - Майданюка С.І.,
відповідача - не з'явився.
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про:
- визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 24.02.2020 р. №11-2583/14-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою»;
- зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, яка знаходиться на території Казарнянської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області за межами населеного пункту та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що у січні 2020 року позивачем подано заяву до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,00 га із земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Казарнянської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області для ведення особистого селянського господарства. Однак, наказом від 24.02.2020 р. №11-2583/14-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з підстав: подані графічні матеріали не відповідають вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації. Схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів. Затверджених у встановленому законом порядку, у відповідності до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України. Представник позивача вказує, що підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, в рамках ч.7 ст.118 Земельного кодексу України не було, оскільки місце розташування земельної ділянки відповідає вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, при цьому позивачем разом із заявою подано графічні матеріали (викопіювання), роздруковані із публічної кадастрової карти України, інформація в якій створена належним суб'єктом, є належним документом із відображенням інформації, яка дає можливість ідентифікувати бажану земельну ділянку на місцевості. Та містить прив'язку земельної ділянки до відповідного населеного пункту, площу бажаної земельної ділянки. Представник позивача наголошує на тому, що зазначена відповідачем підстава для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою не відноситься ні до однієї з підстав, визначених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України. Представник позивача зазначає, що незаконна відмова Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо подальшого відведення йому у приватну власність земельної ділянки грубо порушує його конституційне право на землю, передбачене ч.2 ст.14 Конституції України.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву у якому заперечено щодо задоволення позову (а.с.30-32). Відповідач вказує, що під час розгляду заяви позивача Головним управлінням повідомлено, що подані матеріали не відповідають вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць. Також відповідач, з посиланням на правову позицію Верховного Суду у справі №П/811/601/18, наголошує на тому, що суд не може втручатися в дискреційні повноваження Головного управління перебираючи на себе функцію органу щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.23-24).
28.04.2020 р. розгляд справи відкладено у зв'язку з неявкою в судове засідання сторін (а.с.36).
У судовому засіданні 14.05.2020 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, представник відповідача заперечив проти задоволення позову.
На підставі ч.3 ст.243 КАС України в судовому засіданні 14.05.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Виготовлення повного рішення відкладено у строк до 19.05.2020 р., про що повідомлено під час проголошення вступної та резолютивної частини.
Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,
21.01.2020 р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області із заявою від 20.01.2020 р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення із земель державної власності сільськогосподарського призначення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га на території Казарнянської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області для ведення особистого селянського господарства (а.с.11). До заяви додано графічні матеріали на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, копії паспорта та ідентифікаційного коду (а.с.9-10, 12).
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 24.02.2020 р. №11-2583/14-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» відмовлено ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території Казарнянської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з таких підстав: подані графічні матеріали не відповідають вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць. проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, у відповідності до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України (а.с.13).
Згідно з ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до п.«б» ч.1 ст.81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
При цьому, з огляду на зміст пп.«в» ч.3 ст.116 Земельного кодексу України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
На підставі п.«б» ч.1 ст.121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Згідно з ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
З огляду на п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. №15 (далі за текстом - Положення №15) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Пунктом 9 Положення №15 визначено, що Держгеокадастр в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів Мінекономіки видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
Відповідно до п.7 Положення №15 Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно з п.1 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 р. №308, чинного на час виникнення спірних правовідносин, Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.
Тобто у даному випадку суб'єктом, уповноваженим на розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності є Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.
На підставі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, ч.7 ст.118 Земельного кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для відмови у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Як встановлено судом, у наказі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 24.02.2020 р. №11-2583/14-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» не конкретизовано у чому саме подані позивачем графічні матеріали не відповідають вимогам законів прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць. проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Суд враховує, що із додані позивачем до заяви від 20.01.2020 р. графічних матеріалів можливо встановити розташування земельної ділянки щодо якої звернувся позивач, оскільки такі матеріали роздруковані з Публічної кадастрової карти України та містять відомості щодо кадастрового номеру суміжної земельної ділянки.
Більш того, Земельним кодексом України не встановлюється жодних вимог до графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.
Таким чином, наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 24.02.2020 р. №11-2583/14-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» не містить жодної законодавчо встановленої підстави для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.
Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 24.02.2020 р. №11-2583/14-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою» прийнято необґрунтовано та не пропорційно, а тому він підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Відповідно до п.п.2, 4, 10 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Зважаючи на викладене та беручи до уваги, що Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області відмовляючи позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою не вчинило всіх дій спрямованих на встановлення відповідності поданих документів вимогам чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, яка знаходиться на території Казарнянської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області за межами населеного пункту та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, підлягає задоволенню.
Водночас, суд зауважує, що такий спосіб захисту порушеного права не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зважаючи на те, що рішення суду зобов'язує відповідача - суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, суд вважає за необхідне встановити відповідачу строк для подання звіту про виконання постанови - один місяць з дня набрання законної сили рішенням суду.
При зверненні до суду позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн. (а.с.8) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. (а.с.17).
Згідно з ч.ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
З огляду на п.п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
З огляду на п.1 ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч.ч.6, 7 ст.134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У розумінні положень ч.ч.6, 7 ст.134 КАС України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу можливе виключно за клопотанням іншої сторони, у разі, якщо на її думку, не дотримано вимог співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом витраченим на виконання робіт.
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. №5076-VI встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у п.95 рішення від 26.02.2015 р. у справі «Баришевський проти України», п.80 рішення від 12.10.2006 р. у справі «Двойних проти України», п.88 рішення від 30.03.2004 р. у справі «Меріт проти України». заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23.01.2014 р. у справі «East/West Aliance Limited» проти України»), обгрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на правову позицію Верховного Суду наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 р. у справі №826/841/17 (провадження №К/9901/5157/19), суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. При вирішенні питання щодо певних видів правничої допомоги адвоката враховується як пов'язаність їх з розглядом справи, обґрунтованість та розумність визначення у контексті обсягу заперечень, наданих протилежною стороною. Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.
13.03.2020 р. між адвокатом Майданюком Сергієм Івановичем (Виконавець) та ОСОБА_1 (Замовник) укладено договір про надання правової допомоги (а.с.14), відповідно до якого Замовник уповноважив Виконавця представляти інтереси Замовника в усіх державних та недержавних органах (в тому числі в органах Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, органах державної реєстрації прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності Національному антикорупційному бюро України, Міністерстві юстиції України та органах Державної влади та місцевого самоврядування усіх рівнів, органах Національної поліції України, Служби безпеки України, в усіх судових установах, підприємствах і організаціях України), з приводу будь-яких питань, що пов'язані із представництвом інтересів Замовника при оскарженні неправомірних рішень, дій чи бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області пов'язаних з реалізацією права на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства на території Знам'янського району Кіровоградської області, вчинення інших дій, спрямованих на реалізацію вищевказаного права.
Додатком до договору від 13.03.2020 року про надання правової допомоги від 13.03.2020 р. передбачено, що сторони за цим договором про надання правової допомоги домовилися, що гонорар Виконавця становить 5 000 грн. (а.с.15).
Згідно з актом приймання-передачі правової допомоги до договору про надання правової допомоги від 13.03.2020 р. від 17.03.2020 р. Виконавцем надано Замовнику правову допомогу: ознайомлення з матеріалами справи та дослідження законодавства, яке регламентує порядок безоплатної приватизації земельних ділянок - 2 години по 500,00 грн. за годину на суму 1 000,00 грн.; підготовка позовної заяви, оформлення додатків та розрахунків - 4 години по 1 000,00 грн. за годину на суму 4 000,00 грн. (а.с.16).
18.03.2020 р. ОСОБА_1 сплачено адвокату Майданюку С.І. 5 000,00 грн., що підтверджується квитанцією 0.0.1653273864 від 18.03.2020 р. (а.с17).
Відповідачем не подано заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу у даній справі.
Отже, відповідачем відповідно до приписів ч.7 ст.134 КАС України не доведено, що витрати позивача на правничу допомогу є неспівмірними в розумінні ч.5 ст.134 КАС України.
Вирішуючи питання щодо розподілу витрат понесених позивачем на професійну правничу допомогу суд враховує, що матеріалами справи підтверджено реальність понесення таких витрат та їх пов'язаність з розглядом справи. Також суд враховує, що розмір понесених витрат на професійну правничу допомогу є співмірним до: складності справи (справа незначної складності); виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значення справи для позивача.
Зважаючи на викладене підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у загальному розмірі 5 840,80 грн., у тому числі судовий збір у розмірі 840,80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297, 382 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 24 лютого 2020 року №11-2583/14-20-СГ «Про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою».
3. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га, яка знаходиться на території Казарнянської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області за межами населеного пункту від 20 січня 2020 року (вхідний номер Л-761/0/16-20 від 21 січня 2020 року) та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) понесені ним судові витрати у загальному розмірі 5 840,80 грн. (п'ять тисяч вісімсот сорок грн. 80 коп.), у тому числі судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн. (п'ять тисяч грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39767636, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26).
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області подати звіт про виконання рішення суду у строк - один місяць з дня набрання чинності рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 травня 2020 року у справі №340/955/20.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Дата складання повного рішення суду - 18 травня 2020 року.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.М. Момонт