Справа № 216/2282/20
Провадження № 1-кс/216/1400/20
15.05.2020 місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Слідчий суддя Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 клопотання слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, у кримінальному провадженні № 12020040230000742 від 15 квітня 2020 року,
сторони кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
підозрюваний ОСОБА_5 ,
13.05.2020 року до суду надійшло вказане клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, яке мотивоване таким.
Слідчим відділом Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12020040230000742 від 15 квітня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
12.05.2020 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб.
Встановлені під час досудового розслідування обставини, які підтверджуються доданими до цього клопотання матеріалами, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 вказаного кримінального правопорушення та існування ризиків, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків в цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Посилаючись на викладене, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків і запобігання існуючим ризикам, слідчий просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки більш м'які запобіжні заходи у даному випадку є недостатніми.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 клопотання підтримала і просила задовольнити з наведених у ньому підстав.
Підозрюваний ОСОБА_5 проти задоволення вказаного клопотання не заперечував, зазначивши, що вину в інкримінованому йому злочину визнає, захисника не потребує, заборонених методів досудового розслідування до нього застосовувалось.
Заслухавши учасників судового засідання, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує таке.
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити злочин.
У справах «Феррарі-Браво проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Чеботарь проти Молдови» ЄСПЛ зазначив, що для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення. При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування і на даному етапі провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчинені кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
Слідчим суддею встановлено, що 12.05.2020 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, за попередньою змовою групою осіб.
У судовому засіданні ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю.
Крім того, обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення на цій стадії кримінального провадження підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: витягом з ЄРДР №12020040230000742 від 15 квітня 2020 року, копіями протоколів огляду, копіями протоколів допиту свідків, копією протоколів допиту потерпілого, копією висновку експерта № 19/104-17/1/5/329 від 23.04.2020 року, копією висновку експерта №614, копією протоколу проведення слідчого експерименту, копією протоколів пред'явлення особи для впізнання, копією протоколу допиту підозрюваного, копіями протоколів одночасного допиту осіб, які підтверджують фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення.
З огляду на викладене, оцінивши сукупність і вагомість наявних на цій стадії провадження доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для вирішення питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що вони доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити це правопорушення.
Разом з тим відповідно до положень ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Вирішуючи питання щодо наявності передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, слідчий суддя бере до уваги таке.
ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років.
При цьому підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Аягуз Семипалатинської області Республіки Казахстан, громадянин України, який має професійно-технічну освіту, офіційно не працює одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: доньку - ОСОБА_6 , 2013 року народження, та сина - ОСОБА_7 , 2007 року народження, на обліках у лікаря-нарколога та лікаря психіатра не перебуває, відповідно до вимог ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості, зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Оцінивши на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів всі обставини в сукупності, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки в судовому засіданні встановлено достатні підстави вважати, що підозрюваний, усвідомлюючи скоєне й побоюючись суворого покарання, дійсно може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Таким чином, слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, необхідного для запобігання існуючим ризикам, слідчий суддя враховує таке.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, тому відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК України до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
З огляду на наведене, враховуючи тяжкість злочину, спосіб його вчинення та наслідки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, конкретні обставини кримінального провадження та характер інкримінованих йому дій, наведені вище дані про особу підозрюваного, а саме його вік, стан здоров'я, сімейний стан, соціальні зв'язки, спосіб життя взагалі, слідчий суддя вважає, що є достатні підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки стороною обвинувачення доведено, що саме такий запобіжний захід відповідає тяжкості кримінального правопорушення і даним про особу підозрюваного, а також є співмірним з реально існуючими ризиками, запобігти яким, окрім як застосуванням такого запобіжного заходу неможливо.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів у даних фактичних обставинах не буде ефективним і доцільним, оскільки застосування особистого зобов'язання, особистої поруки або застави не зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного, тому слідчий суддя не вбачає підстав для можливості застосування цих запобіжних заходів як таких, що недостатні для запобігання наявним ризикам та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного, ст. ст. 177, 178, 181, 193-196, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, у кримінальному провадженні № 12020040230000742 від 15 квітня 2020 року - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, тобто до 15.07.2020 року.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду та покласти на нього строком до 15.07.2020 року такі обов'язки:
- не відлучатися із м. Кривого Рогу Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- не залишати приміщення квартири АДРЕСА_2 в період часу з 22:00 год. до 06:00 год.
Дія ухвали закінчується 15.07.2020 року.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з метою контролю передати для виконання до Криворізького ВП ГУНП у Дніпропетровській області за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 .
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися до нього в житло, в якому він перебуває під домашнім арештом, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала слідчого судді, яка набрала законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Слідчий суддя ОСОБА_1