Справа № 495/4017/19
Номер провадження 1-кп/495/66/2020
про продовження запобіжного заходу
18 травня 2020 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі - судді-доповідача ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4 , прокурора Білгород-Дністровського місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_5
обвинувачених : ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
захисника ОСОБА_9 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_10
захисника ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_12 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_13 ,
потерпіла ОСОБА_14 , Представник потерпілої ОСОБА_15 ,
представник Білгород-Дністровської міської ради, як орган опіки та піклування ОСОБА_16
представник служби у справах дітей Білгород-Дністровської районної державної адміністрації ОСОБА_17
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровський Одеської області клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_13 та про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_6 за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 304, ч. 3 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, колегія суддів, -,
В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 304, ч. 3 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просив продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_13 та продовжити запобіжний захід у виді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_6 за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 304, ч. 3 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України мотивуючи тим, що наразі є потреба у продовженні їм строку тримання під вартою та цілодобового домашнього арешту, оскільки не допитані обвинувачені, потерпілі, свідки, не досліджені докази, не проведено всіх необхідних дій пов'язаних зі з'ясуванням обставин та їх перевіркою. Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 усвідомлюючи можливість застосування до них покарання, передбаченого санкцією цієї статті та бажаючи його уникнення може переховуватись від суду; може незаконно впливати на потерпілих та свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення, чим допустити настання ризиків, передбачених п. 1, п.3, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_9 , в інтересах ОСОБА_10 не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_11 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, оскільки вважає його необґрунтованим.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_12 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_13 заперечував проти задоволення клопотання прокурора та просив застосувати цілодобовий домашній арешт, для того щоб обвинувачений мав можливість працювати.
Обвинувачений ОСОБА_10 у судовому засіданні повністю підтримав свого захисника.
Обвинувачений ОСОБА_7 у судовому засіданні повністю підтримав свого захисника, заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_13 у судовому засіданні повністю підтримав свого захисника та просив застосувати до нього цілодобовий домашній арешт.
Потерпіла ОСОБА_14 та її представник ОСОБА_15 у судовому засіданні підтримали клопотання прокурора, просили суд його задовольнити.
У судовому засіданні представник служби у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради ОСОБА_16 не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора.
У судовому засіданні представник служби у справах дітей Білгород-Дністровської районної державної адміністрації ОСОБА_17 підтримав клопотання прокурора, просив суд його задовольнити.
Вивчивши клопотання прокурора, заслухавши думку учасників судового провадження, колегія суддів дійшла до наступного.
Згідно зі ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
П.1 ст.5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості. Також згідно з пунктом 3 статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування мають навести всі підстави для обрання запобіжного заходу тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.
За змістом ч.1 ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед яких: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Враховуючи те, що обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_13 офіційно не працюють, сторона обвинувачення інкримінує обвинувачення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, на даний час по кримінальному провадженню не допитаний обвинувачені, потерпілі, свідки, у зв'язку з чим останні можуть переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює запобігання ризиків, передбачених п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, тобто підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою не відпали, альтернативні запобіжні заходи не забезпечать належний рівень гарантії доброчесної поведінки обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , тому колегія суддів вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора - продовжити запобіжний захід відносно обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_13 у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, який діє до 16.07.2020 року включно.
Обвинувачений ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушень, враховуючи його вік та стан здоров'я, те, що він знаходиться на обліку у лікаря-психіатра, наявність міцних соціальних зв'язків, постійного місця реєстрації та проживання, в силу ст. 89 КК судимість відсутня те, що по справі не допитано обвинувачених, потерпілих, свідків, не досліджено письмових доказів, крім того колегія суддів враховує те, що за період обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з 29.01.2020 року, обвинувачений жодного разу не порушував його, колегія суддів вважає необхідним продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із носінням електронного засобу контролю, в межах ст. 181 КПК України, який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого на час судового розгляду, строком на 60 діб, який діє до 16.07.2020 року включно.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 194, 199, 331, 392 КПК України, колегія суддів,
Задовольнити клопотання прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури Одеської області щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження запобіжного захожу у вигляді домашнього арешту.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_13 у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Ізмаїльській слідчій ізолятор» строком на 60 днів, який діє включно по 16.07.2020 року.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із носінням електронного засобу контролю - за адресою: АДРЕСА_1 , строком на два місяці, який діє до 16.07.2020 року включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду за викликом;
- не відлучатися за межі Білгород-Дністровського району без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування зі свідками та потерпілим по вказаному кримінальному провадженню;
- здати суду на зберігання документи, які надають право на в'їзд та виїзд за межі України.
Роз'яснити обвинуваченому положення ч.5 ст. 181 КПК України, а саме: працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтись до житла цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати засоби контролю.
Ухвала окремо від вироку суду оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя:
Судді: