Справа № 495/2615/20
Номер провадження 1-кп/495/479/2020
18 травня 2020 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого - одноособово судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровський кримінальне провадження внесеного до ЄРДР за № 62020150000000243 у відношенні:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Аргузинка, Миколаївського району, Миколаївської області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , патрульного 1 відділення нештатного тимчасового формування 4 прикордонної застави НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_3 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, суд -
сторони кримінального провадження:
прокурор Білгород-Дністровського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_4
потерпілий ОСОБА_5
обвинувачений ОСОБА_3
Обвинувачений ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення при наступних обставинах:
Так, 23.05.2019 року ІНФОРМАЦІЯ_4 громадянина України обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , призвано до лав Збройних сил України на військову строкову службу.
Відповідно до наказу Начальника НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_6 (по особовому складу) № 305-ос від 22.07.2019 року обвинуваченого ОСОБА_3 зараховано в списки особового складу військової частини та поставлено на всі види забезпечення, призначено на посаду патрульного 1 відділення нештатного тимчасового формування 4 прикордонної застави НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованого по
АДРЕСА_2 .
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 24, 68 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Статтею 23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» передбачено, що військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України під час виконання покладених на них обов'язків керуються тільки законами, діють на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Комплектування Державної прикордонної служби України військовослужбовцями і проходження ними військової служби здійснюються на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян, призваних на строкову військову службу, є день відправлення у військову частину з обласного збірного пункту.
Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», правоохоронні органи - органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Статтею 1 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» визначено, що на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.
Відтак, відповідно до вищевказаних норм законодавства обвинувачений ОСОБА_3 є працівником правоохоронного органу.
У відповідності до вимог ст.ст. 4, 6, 9, 11, 16, 49, 50 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (зі змінами), ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551- XIV, обвинувачений ОСОБА_3 , під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та Законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Незважаючи на викладене, обвинувачений ОСОБА_3 , всупереч вимог ст.ст. 4, 6, 11, 16, 21, 22, 49, 50 Статуту внутрішньої служби, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту ЗС України, 08.03.2020 приблизно о 19 годині 15 хвилин, перебуваючи у місці для паління на території ІНФОРМАЦІЯ_3 підрозділу ІНФОРМАЦІЯ_3 , розташованого по АДРЕСА_2 , на ґрунті сварки між ним та потерпілим - військовослужбовцем строкової служби солдатом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , умисно та з мотивів особистих неприязних стосунків, підійшов до останнього, стиснувши пальці правої руки в кулак наніс один удар правою рукою у область обличчя, а саме щелепи потерпілого ОСОБА_5 .
В результаті умисних протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_3 , спрямованих на умисне спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 , останньому заподіяно: відкритий перелом тіла нижньої щелепи справа, рваної рани слизової оболонки області 4-5 зубів нижньої щелепи справа, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесні ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 КК України, але спричинило тривалий розлад здоров'я.
У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 заявив клопотання про закриття кримінального провадження у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України з тих підстав, що він відмовляється від обвинувачення.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання потерпілого та закриття кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання потерпілого, просив закрити кримінальне провадження у відношенні нього.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК України, кримінальним провадженням у формі приватного обвинувачення є провадження, яке може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження).
За таких обставин, враховуючи, що вказане кримінальне провадження здійснюється у формі приватного обвинувачення, а потерпілий ОСОБА_5 відмовився від обвинувачення відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , то суд вважає, що кримінальне провадження підлягає закриттю.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 284, 288, 369-372, 477, 392-395 КПК України, суд -
Кримінальне провадження у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України - закрити у зв'язку з відмовою потерпілого від обвинувачення.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1