Справа № 263/2140/20
Провадження № 3/263/1614/2020
15 травня 2020 року місто Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду м. Маріуполя Папаценко П.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 88-1 КУпАП,-
18.02.2020 року на адресу Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області надійшов адміністративний матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.88-1 КУпАП.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями дана справа про адміністративне правопорушення призначена судді Музика О.М.
Ухвалою від 20.02.2020 року протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 повернуто на допрацювання Управлінню Державного агентства рибного господарства у Донецькій області.
30.03.2020 року на адресу Жовтневого районного суду м.Маріуполя повторно надійшли матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями дана справа про адміністративне правопорушення призначена судді Папаценко П.І.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії №002576 від 17.01.2020 року, ОСОБА_1 17.01.2020 року о 09-30 годині на ринку «Славутіч», розташованого по пр.Миру, 143а Центрального району м.Маріуполя, торгував рибою пелінгас у кількості 2,5 кг за ціною 30 грн. за 1 кілограм, без наявності документів, що підтверджує законність її придбання та сертифіката якості.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив ст.63 ЗУ «Про тваринний світ», чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 88-1 КУпАП.
ОСОБА_1 у судові засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі ст. 6 ЄСПЛ, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
Отже, обставини неявки у судові засідання ОСОБА_1 , якому було відомо про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та направлення складених матеріалів до суду, повідомлення про місце та час судового розгляду, дають підстави стверджувати про неналежне здійснення ним своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов'язків.
За зазначених обставин, суд вважає, що ОСОБА_1 був своєчасно та належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, у зв'язку з чим, згідно зі ст.268 КУпАП, справа розглянута на підставі матеріалів, які маються у справі.
Факт адміністративного правопорушення підтверджується: протоколом серії №002576 від 17.01.2020 року, гарантійною розпискою.
Разом з тим, при ухваленні рішення у справі суд керується наступним.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Адміністративне правопорушення було виявлено 17.01.2020 року, тобто на момент розгляду справи в суді закінчився тримісячний строк накладення адміністративного стягнення.
В силу п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
На час розгляду адміністративного матеріалу сплив тримісячний строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, а тому провадження у справі необхідно закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про закриття провадження в справі відносно ОСОБА_1 у зв'язку з закінченнями строку накладення адміністративного стягнення на підставі ст. 38 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 38, 88-1 ч.1, 247, 283-285 КУпАП, суддя -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строків накладання адміністративного стягнення
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя П.І.Папаценко