ЄУН 229/1014/20
Номер провадження 2/229/840/2020
15 травня 2020 року Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Гонтар А.Л.,
при секретарі Білик О.А.,
розглянувши у судовому засіданні у залі суду м.Дружківка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
03 березня 2020 року позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про розірвання шлюбу.
Мотивує свої вимоги тим, що вони з відповідачем 10 грудня 2011року зареєстрували шлюб у відділі РАЦС Дружківського міського управління юстиції , актовий запис за №397. Фактично шлюбні відносини припинено з 01 грудня 2016 ро-ку і одночасно припинено сумісне ведення господарства. Родина розпалася через відсутність взаєморозуміння. Від шлюбу подружжя має неповнолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Просить суд розірвати шлюб укладений між нею та відповідачем.
В судове засідання, позивачка не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, проте надала заяву з клопотанням слухати позов за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, на розірванні шлюбу наполягає. Проти заочного рішення не заперечує. Просить після розірвання шлюбу залишити ій прізвище, яким вона іменувалась у шлюбі, а саме, " ОСОБА_4 ".
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - судовими повістками про виклик до суду та через оголошення на сайті судової влади України, заяву з клопотанням розглядати справу у його відсутності та відзив суду не надав.
При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, який сповіщений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, зі згодою позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України при винесенні заочного рішення, суд вирішує справу на підставі наявних в ній даних та доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оцінивши усі докази, зібрані в справі у їх сукупності, виходячи з обставин, встановлених під час судового розгляду справи, враховуючи норми діючого законодавства, яким врегульовані встановлені судом правовідносини, керуючись принципом верховенства права суд дійшов до таких висновків.
Суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини, що випливають із сімейного законодавства, пов'язані з розірванням шлюбу.
Відповідно до ст.16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
У відповідності до вимог ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до частини 3 статті 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу. За правилами, встановленими ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дружківського міського управління юстиції у Донецькій області 10 грудня 2011, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстровано шлюб про що складений актовий запис № 397 від 10 грудня 2011 року (а.с.6).
Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_2 , актовим записом № 389 від 24 жовтня 2003 року, зробленого відділом реєстрації актів громадянського стану Дружківського міського управління юстиції Донецької області (а.с. 3).
Дитина проживає з позивачем. Питання із ким буде проживати дитина вирішено сторонами в досудовому порядку.
З 01 грудня 2016 року подружжя спільного господарства не веде, спільним побутом не пов'язано, майновий спір відсутній.
Враховуючи, що регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння, а держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу, суд вважає встановленим, що між сторонами втрачено взаєморозуміння, збереження сім'ї та поновлення шлюбних відносин неможливо, заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини.
Враховуючи вищеназвані обставини, суд приходить до висновку, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує формально, а тому підлягає розірванню. Суд вважає не можливим примусити позивача або відповідача зберігати шлюб.
Відповідно до положень частини 1 статті 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку із реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Позивачка по справі, наполягала на залишенні прізвища яким іменувалась у шлюбі, відповідач заперечень проти цього не надав. Тому суд вважає за можливе залишити позивачу після розірвання шлюбу прізвище « ОСОБА_4 ».
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має намір зберігати шлюб з відповідачем. Суд вважає, що причини, які спонукають його наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню. До того ж відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263-265, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженкою м. Дружківка, Донецької області, Україна, громадянкою України та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцем м. Дніпропетровськ, Дніпропетровської області, Україна, громадянином України, який було зареєстровано 10 грудня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дружківського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 397 (свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 від 10 грудня 2011 року).
Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Копію рішення суду після набрання ним чинності направити до Дружківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 15 травня 2020 року.
Суддя: А. Л. Гонтар