221/8772/19
2/221/428/2020
15 травня 2020 року м. Волноваха
Волноваський районній суд, Донецької області
в складі головуючого: судді - ПИСАНЕЦЬ Н.В.
при секретарі - Гуровій Л.Л.
розглянувши у судовому засіданні в м. Волноваха цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням і доводи мотивує тим, що 11 квітня 2018 року його батьки - відповідач ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подарували йому житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 є. У зв'язку з чим нотаріусом було зареєстровано за ним право власності на будинок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відповідач зареєстрований як член сім'ї в будинку з 14.10.1998 року, однак з 2003 року в будинку не проживає. Стосунки з відповідачем не підтримує та про місце його фактичного проживання відомостей не має. У теперішній час виникла необхідність оформити субсидію на оплату житлово- комунальних послуг, однак він позбавлений такої можливості, оскільки в будинку зареєстрований відповідач, доходи якого також враховуються при її нарахуванні. Окрім того, він сплачує комунальні послуги за кількістю зареєстрованих в будинку осіб. Відповідач не приймає участі в оплаті комунальних послуг, в будинку за місцем реєстрації не проживає понад один рік, покинув житло добровільно, наміру продовжувати проживати за місцем реєстрації не виказав, тому вважає, що він втратив право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1 . Його реєстрація у належному позивачу будинку перешкоджає здійсненню своїх прав, як власника майна.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, у своїй заяві зазначив про розгляд справи у його відсутність, на позові наполягає.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про місце та час слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 268 ч.5 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
З договору дарування житлового будинку від 11.04.2018 року вбачається, що власником будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 (а.с. 9-10).
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме айно про реєстрацію права власності №120301337 від 11.04.2018 року власником будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 на підставі договору дарування, серія та номер 444, виданого 11.04.2018 року (а.с. 11).
З довідки громадського квартального комітету від 15.10.2019 року вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 -є не проживає з 2003 року (а.с. 5).
Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад одного року, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.
Аналіз наведених доказів дає суду підстави визнати, що позивач є власником будинку АДРЕСА_1 , в будинку зареєстрований і мешкає. Відповідач по даній справі був зареєстрований в будинку, але не мешкає з 2003 року, його особистих речей в будинку не має, про те відповідач за адресою позивача зареєстрований.
Враховуючи, що відповідач добровільно не мешкає в ньому без поважних причин більше одного року, його особистих речей в будинку не має, добровільно не знявся з реєстрації, до суду за викликом не з'явився, що дає право суду визнати, що він перешкоджає позивачу як власнику будинку користуватися і розпоряджатися своїм майном, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Питання стягнення судових витрат позивач не ставить.
На підставі ст.ст. 386 ч.2, 391, 405 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 268, 280-282, 289 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 є.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області, шляхом подачі апеляції протягом 30-ти днів після проголошення рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
.
Суддя Н.В. Писанець