Справа № 219/6622/19
Провадження № 2/219/351/2020
14 травня 2020 року м. Бахмут
головуючого судді Погрібної Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Захарчук М.В.,
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ПП «Охоронно-пошукове агентство «Вітязь-прім» про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів,
встановив:
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів, згідно якої просить стягнути з відповідача на свою користь пеню станом в розмірі 7 655,32 грн. за несвоєчасну сплату аліментів за період з 01.04.2010 року по 01.05.2019 року. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона з відповідачем ОСОБА_2 проживали однією сім'єю, мали загальний бюджет для ведення сумісного господарства. Від цих відносин у них народилась дитина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . Відповідач ухилявся від сплати допомоги на утримання дитини, тому позивач була вимушена звернутися до суду із позовом про стягнення з нього аліментів на її користь на утримання сина. Згідно виконавчого листа № 6/219/101/2-14, виданого Артемівським міськрайонним судом Донецької області про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу (заробітку). Відповідач не виконує рішення суду, у зв'язку з чим станом на 01.05.2019 заборгованість по аліментам становить - 25544,20 грн., що підтверджується рахунком заборгованості від 02.05.2019 року. Позивач вимушена звернутися до суду із даною заявою про стягнення пені з відповідача за несвоєчасну сплату аліментів.
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 25.06.2019 року відкрито спрощене провадження у справі, призначений судовий розгляд.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи була повідомленою належним чином. Крім того, до суду від позивача надійшла заява, згідно якої вона просила розглянути справу у її відсутність, підтримала позовні вимоги, просила задовольнити у повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило, заперечень не надав. Відзив та заперечення проти позову від відповідача не надходив, тому суд ухвалює рішення про заочний розгляд даної справи у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України.
23.08.2019 року відповідач надав до суду заяву, згідно якої повідомив, що він вважає, що з 01 квітня 2010 року по 01 квітня 2019 року аліменти були сплачені в повному обсязі та надав документи, які підтверджують сплату аліментів.
З урахуванням ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , видане Артемівським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції та Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України.
Рішенням Артемівського міського суду Донецької області від 26 січня 2004 року визнано ОСОБА_2 визнано батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 аліменти в розмірі ј частини з усіх видів заробітку, на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до досягнення дитиною повноліття. Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 20 грудня 2004 року рішення Артемівського міського суду від 26 січня 2004 року залишено без змін.
З розрахунку заборгованості, виданого 02.05.2019 року головним державним виконавцем Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Лю-тен-фу Р.О., вбачається, що згідно виконавчого листа №6/219/101/2-14 виданого Артемівським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини, у розмірі ј частини з усіх видів доходу (заробітку), загальна заборгованість станом на 01.05.2019 рік складає 25 544,20 грн.
23.08.2019 року позивач надав до суду заяву, згідно якої повідомив, що він вважає, що з 01 квітня 2010 року по 01 квітня 2019 року аліменти були сплачені в повному обсязі та надав документи, які підтверджують сплату аліментів.
З наданих відповідачем документів, вбачається, що на адресу старшого державного виконавця директором та головним бухгалтером «Охоронно-пошукове агентство «Вітязь» були направлені довідки, пояснювальна та звіт щодо нарахування виплат з заробітної плати ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини, згідно яких за спірний період дійсно з ОСОБА_2 утримувалися аліменти на утримання дитини, також надані квитанції самостійно сплачених аліментів ОСОБА_2 .
Однак, зі звіту «Охоронно-пошукового агентства «Вітязь» та розрахунку старшого державного виконавця, вбачається, що розмір нарахованих аліментів державним виконавцем та розмір сплачених аліментів ОСОБА_2 відрізняється, а саме сума сплачених аліментів майже за всі місяці, крім 2013 року, менша ніж сума нарахованих аліментів за спірний період, а тому і утворилася заборгованість по сплаті аліментів.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України), батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Як вбачається із ч.1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Статтею 549 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено поняття неустойки. Згідно з частиною 3 вказаної вище статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Частиною 4 статті 195 СК України передбачено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.04.2018 року у справі № 572/1762/15-ц вирішила відійти від правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду України від 01 липня 2015 року справі № 6-94цс15 та зазначила наступне.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою: ?p=(A1?1%?Q1)+(A2?1%?Q2)+……….(An?1%?Qn), де: ?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову; A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць; Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць; A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць; Q2 - кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць; An - нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову; Qn - кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Частиною 1 ст.196 СК України закріплено відповідальність платника аліментів за прострочення сплати аліментів, і зі змісту цієї норми випливає, що визнання боржником наявності заборгованості зі сплати аліментів є визнанням неналежного виконання ним аліментних зобов'язань, що є підставою для стягнення пені за прострочення сплати аліментів.
З розрахунку заборгованості, виданого 02.05.2019 року головним державним виконавцем Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Лю-тен-фу Р.О., вбачається, що згідно виконавчого листа №6/219/101/2-14 виданого Артемівським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини, у розмірі ј частини з усіх видів доходу (заробітку), загальна заборгованість станом на 01.05.2019 рік складає 25 544,20 грн.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» № 2037-VIII від 17.05.2017 р., що набрав чинності 08.07.2017 р., було внесено зміни до ст. 196 Сімейного кодексу України саме з метою удосконалення механізму відповідальності за несплату аліментів.
Згідно із ч.1ст. 196 СК України із змінами від 17.05.2017р., у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Отже, за період прострочення сплати аліментів з 08.07.2017 року розрахунок пені повинен здійснюватися з урахуванням загальної кількості днів прострочення.
У п. 22 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснено, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.
Розмір пені за прострочення сплати аліментів з урахуванням наданого державним виконавцем розрахунку становить:
За період 2010, 2011, 2012, 2013,2014, 2015, 2016, з 01.01.2017 року по 07.07.2017 року розмір неустойки становить 5 070,38 грн., суд погоджується з розрахунком позивача за вказаний період.
Положення ч. 1ст. 196 СК України в редакції закону, яка діяла до 08 липня 2017 року підлягають застосуванню лише під час розрахунку пені за період прострочення сплати відповідачем аліментів по 07.07.2017 року включно, а з 08.07.2017 року, з урахуванням змін, внесених Законом від 17.05.2017 року.
За період з 08.07.2017 року по 01.05.2019 року розмір неустойки за несплату аліментів становить: (240,47х1%х662)+(240,47х1%х638)+(240,47 х1%х607)+(240,47х1%х577) +(240,47х1%х546) +(281,97х1%х516) + (165,25х1%х485)+(165,25х1%х454)+(165,25 х1%х426)+(165,25х1%х395) +(165,25х1%х365) + (165,25х1%х334) + (207,25х1%х304)+(207,25х1%х273)+ (207,25х1%х242) + (207,25х1%х212)+(207,25х1%х181)+(1013,50 х1%х151)+(1013,50х1%х120) +(1013,50х1%х89) + (1013,5х1%х61)+(1013,50х1%х30) = 19 886, 11 грн.
Всього за період з 01.04.2010 року по 01.05.2018 року розмір неустойки за несплату аліментів становить: 5070,38 грн. + 19 886,11 грн. = 24 956,49 грн.
Статтями 12, 13 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Однак відповідачем у ході судового розгляду справи не надано будь-яких заперечень чи спростувань фактів, викладених у позовній заяві, доказів на спростування його вини у несвоєчасній сплаті аліментів, утворення такої заборгованості з незалежних від нього причин.
Тобто положення ч. 1ст. 196 СК України в редакції закону, яка діяла до 08 липня 2017 року підлягають застосуванню лише під час розрахунку пені за період прострочення сплати відповідачем аліментів по 07.07.2017 року включно, а з 08.07.2017 року, з урахуванням змін, внесених Законом від 17.05.2017 року, тобто всього за період з 01.04.2010 року по 01.05.2018 року розмір неустойки за несплату аліментів становить 24 956,49 грн.
Оскільки позивач вказала суму пені за несвоєчасну сплату аліментів на дитину 7 655,32 гривень, суд не може вийти за межі позовних вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача пеня за прострочення сплати аліментів на дитину в розмірі 7 655,32 гривень, тобто в межах заявлених вимог.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840,40 грн.
Керуючись ст. ст. 13, 76-81, 256, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ПП «Охоронно-пошукове агентство «Вітязь-прім» про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , пеню за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у сумі 7 655,32 гривень (сiм тисяч шiстсот п'ятдесят п'ять гривень 32 копiйки) за період з 01 квітня 2010 року по 01 травня 2019 року.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 840,40 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.М.Погрібна