Номер провадження 2/243/1339/2020
Номер справи 243/2828/20
18 травня 2020 року м.Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мінаєва І.М.,
за участю секретаря судового засідання Малиновської І.Ю.,
розглянувши в порядку загального позовного провадженняу судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області,
вимоги позивача: про стягнення недоотриманої пенсії, компенсації та трьох відсотків річних,
учасники справи: не з?явилися,
негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:
І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
1.26 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою в інтересах ОСОБА_2 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, про стягнення недоотриманої пенсії, компенсації та трьох відсотків річних.
Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер цивільний чоловік позивачки ОСОБА_3 , який через наявність інвалідності за життя не мав змоги постійно підтверджувати свою ідентифікацію, внаслідок чого у березні 2016 р. йому безпідставно було припинено виплату пенсії. Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом сума недоотриманої пенсії спадкодавця ОСОБА_3 становить 37321 грн.
Після отримання допомоги на поховання представник позивача у вересні 2019 р. надав пакет документів для оформлення недоотриманої пенсії померлого, однак грошові кошти виплачені не були через відсутність довідки внутрішньо переміщеної особи.
Представник позивача вважає такі дії відповідача незаконними, посилаючись на те, що п.2 ст.46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком. Норма закону, на яку посилається відповідач, регулює питання щодо виплати пенсії саме пенсіонерові за минулий час, яку він не отримав з власної вини чи з вини органу, та жодним чином не регулює отримання недоодержаної пенсії, що залишилася після смерті пенсіонера членами його сім'ї чи на підставі свідоцтва про право на спадщину.
Згідно положення ст.52 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, згідно з яким у разі відсутності членів сім'ї, які проживали з пенсіонером на момент його смерті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений ч.2 цієї статті строк, сума пенсії, що належала пенсіонерові та залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини. Тобто, зазначені виплати не обмежені будь-яким строком.
Посилаючись на порушення прав позивача та положення ст.1277 ЦК України, Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, зауважуючи, що відповідачем утримується належне позивачу майно, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача недоотриману пенсію ОСОБА_3 у сумі 37321 грн. Окрім того, посилаючись на Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2010 р. № 159, та положення ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача компенсацію втрати частини пенсії ОСОБА_3 за період з квітня 2016 р. по 13 жовтня 2018 року у сумі 22366 грн.
2.Відповідачем надано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що позовні вимоги не визнаються в повному обсязі. На обґрунтування своєї позиції представник відповідача зазначає, що сума недоотриманої пенсії має бути виплачена у разі звернення до управління з відповідною заявою та пакетом документів згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій № 22-1 та постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 05.11.2014 р. Пунктом 1 зазначеної постанови КМУ передбачено, що призначення та продовження виплати пенсій, усіх видів соціальної допомоги (недоотриманої пенсії) внутрішньо переміщеним особам здійснюється за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
23.04.2015 р. до управління надійшов лист-роз'яснення ПФУ від 08.04.2015 р. щодо виплати допомоги на поховання та недоотриманої пенсії. За змістом зазначеного роз'яснення у разі звернення осіб за допомогою на поховання або недоотриманою пенсією померлих пенсіонерів до органів ПФУ, виплату недоотриманої пенсії необхідно здійснювати відповідно до законодавства. При цьому особи, які звертаються за такими виплатами, повинні бути зареєстровані як особи, переміщені з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, або мати реєстрацію постійного проживання на контрольованій території України.
18.09.2019 р. представник позивача звернулася до управління із заявою про виплату пенсії. За змістом відповіді управління від 26.09.2019 р. було зазначено, що для виплати недоотриманої пенсії необхідно надати свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника та актуальну довідку внутрішньо переміщеної особи за місцем фактичного проживання. До теперішнього часу довідку внутрішньо переміщеної особи з пакетом документів позивачем не надано.
Окрім того, підстав для нарахування компенсації відповідач не вбачає, оскільки первинною умовою нарахування компенсації є наявність вини відповідача. Відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, тому його вина у невиплаті позивачу недоотриманої пенсії відсутня. Посилаючись на наведені обставини, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
3.Представник позивача ОСОБА_1 у позовній заяві виклала клопотання про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивача.
4.Представник позивача заявила клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судом рішення у справі.
5.Представник позивача надала клопотання про витребування у відповідача належним чином засвідченої копії пенсійної справи ОСОБА_3 та розрахунку компенсації втрати частини пенсії ОСОБА_3 з березня 2016 р. по жовтень 2018 р.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
6.Ухвалою суду від 27.03.2020 р. позовну заяву залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків.
7.Ухвалою суду від 03.04.2020 року клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору задоволено, відстрочено позивачеві сплату судового збору до ухвалення судом рішення по справі, провадження по справі відкрито, призначено справу до підготовчого судового засідання за правилами загального позовного провадження, запропоновано відповідачу у п?ятнадцятиденний строк подати відзив на позов, позивачеві у п?ятнадцятиденний строк з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив.
8.Ухвалою суду від 22.04.2020 р. витребувано у відповідача копію пенсійної справи ОСОБА_3 та розрахунку компенсації втрати частини пенсії ОСОБА_3 з березня 2016 р. по жовтень 2018 р., витребувано у приватного нотаріуса Старобільського районного нотаріального округу Луганської області копію спадкової справи, заведеної до майна померлого ОСОБА_3 , підготовче провадження по справі закрито, справу призначено до судового розгляду.
9.Представник відповідача ОСОБА_4 , яка діє на підставі довіреності юридичної особи № 219/07, не використала свого права на безпосередню участь у судовому засіданні, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, однак у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суду не повідомила. З урахуванням наявних у суду відомостей про належне повідомлення представника відповідача про дату, час та місце судового засідання, та наданого суду відзиву на позовну заяву, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача у відповідності до положень ст.223 ЦПК України.
10.Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв?язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалось.
IV. Фактичні обставини, встановлені судом.
11.Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 18.04.2019 р., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у с.Валіївка Сорокинського району Луганської області у віці 63 роки (а.с.56).
12.Як вбачається зі свідоцтва про право на спадщину за законом № 1065 від 12.09.2019 р., виданого приватним нотаріусом Старобільського районного нотаріального округу Луганської області Басової О.В., спадкоємцем майна ОСОБА_3 , 1955 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менше, ніж 5 років до часу відкриття спадщини. Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з грошових коштів у виді недоотриманої пенсії в сумі 37321 грн. (а.с.9).
13.Відповідно до разового доручення № 914290875179/161 від 10.07.2019, Слов'янським об'єднаним УПФУ виплачено ОСОБА_1 допомогу на поховання ОСОБА_3 в сумі 2904,00 грн. (а.с.8).
14.Рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 02.04.2019 у справі № 426/23705/18, з урахуванням ухвали цього ж суду про виправлення описки від 08.05.2019, встановлено факт проживання однією сім'єю (як чоловіка та дружини) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у період з 2008 р. по день смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Валіївка Сорокинського району Луганської області (а.с.11-16).
15.На звернення ОСОБА_1 щодо сплати заборгованості ОСОБА_2 , яка складається з суми недоотриманої пенсії за померлого ОСОБА_3 та сплати компенсації втрати частини пенсії, 26.09.2019 р. Слов'янським об'єднаним УПФУ Донецької області надано відповідь, за змістом якої особи, які тимчасово переміщені з непідконтрольної території України, що звертаються за недоотриманою пенсією померлих пенсіонерів, повинні бути зареєстровані як особи, переміщені з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції, або мати реєстрацію постійного проживання на контрольованій території України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. № 509. Для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину, документ, що посвідчує особу спадкоємця та актуальна довідка внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання. Пакет документів, наданий представником ОСОБА_2 , не містить довідки ВПО спадкоємця, у зв'язку з чим пропонується поновити пакет документів чинною довідкою внутрішньо переміщеної особи спадкоємця (а.с.17-18).
16.З пенсійної справи ОСОБА_3 , наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів відповідачем, вбачається, що ОСОБА_3 02.12.2015 р. звернувся до Слов'янського об'єднаного УПФУ із заявою про витребування його пенсійної справи з Краснодоньского УПФУ Луганської області. ОСОБА_3 отримував пенсію по інвалідності, розмір його пенсії станом на квітень 2016 р. становив 1074,00 грн., з травня 2016 р. - 1130,00 грн., з грудня 2016 р. - 1247,00 грн., з травня 2017 р. - 1312,00 грн., з жовтня 2017 р. - 1452,00 грн. В квітні 2016 р. виплату пенсії ОСОБА_5 призупинено, пенсія нараховувалася, але не сплачувалася, розмір заборгованості до виплати становить 40655,00 грн., розпорядженням від 10.07.2019 р. вирішено виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання ОСОБА_3 у сумі 2904,00 грн. (а.с.65-84).
17.За змістом роз'яснення Пенсійного фонду України від 08.04.2015 р. вбачається, що відсутність у пенсіонера реєстрації згідно з Порядком оформлення видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення антитерористичної операції не позбавляє їх права на пенсію, однак виплачуватися вона може лише при дотриманні певних умов. Таким чином у разі звернення осіб за недоотриманою пенсією особи, які звертаються, мають бути зареєстровані як особи, переміщені з тимчасово окупованої території або мати реєстрацію на контрольованій території України (а.с.47-48).
18.З матеріалів спадкової справи № 123/2019, заведеної до майна померлого ОСОБА_3 приватним нотаріусом Старобільського районного нотаріального округу Луганської області Басовою О.В., вбачається, що із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 звернулася спадкоємець четвертої черги ОСОБА_2 , до складу спадщини входила недоотримана пенсія, розмір якої за відомостями Слов'янського об'єднаного УПФУ Донецької області становить 37321,00 грн., нотаріусом видано спадкоємцю ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом, спадщиною є недоотримана пенсія у сумі 37321,00 грн. (а.с.90-123).
V. Оцінка суду.
19. Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
20. Згідно статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
21.До складу спадщини, як це передбачено статтею 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
22.Відповідно до ст. 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
23.Відповідно до ст. 52 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
24.За змістом цієї норми, можна дійти висновку, що законодавцем встановлено альтернативний механізм набуття права власності на недоотриману пенсію померлого пенсіонера, а саме пріоритет наданий членам сім'ї спадкодавця, які проживали з ним на момент смерті, та непрацездатним членам сім'ї, які перебували на його утриманні. Зазначені особи мають звернутися за виплатою цих грошових коштів протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, тобто з моменту смерті спадкодавця. Якщо такі особи відсутні або не звернулися у встановлений строк із заявами, недоотримана пенсія входить до складу спадщини і успадковується спадкоємцями померлого на загальних підставах.
25.Згідно п. 2.26 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій № 22-1, затвердженого правлінням Пенсійного фонду України, на який посилається відповідач у своєму відзиві, для виплати недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається свідоцтво про смерть, документи, які підтверджують родинні стосунки, документ, що посвідчує особу заявника. Непрацездатними членами сім'ї, зазначеними у частині другій статті 36 Закону, подаються документи, які засвідчують, що вони перебували на утриманні померлого пенсіонера. Члени сім'ї надають паспорт або інші документи, які підтверджують проживання з пенсіонером на день його смерті. Для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв'язку з відсутністю членів сім'ї або в разі не звернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину. Таким чином, зазначеною нормою також передбачено перелік документів, який був наданий представником позивача в повному обсязі під час звернення до відповідача, вимог про надання відомостей про місце проживання спадкоємця зазначена норма не містить.
26.Постанова Кабінету Міністрів України “Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам” № 637 від 05.11.2014 р. не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки позивач не звертався до відповідача щодо призначення або здійснення йому соціальних виплат як внутрішньо переміщеній особі, тобто зазначеним нормативно-правовим підзаконним актом регулюються зовсім інші правовідносини.
27.Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ч. 1 ст. 317 цього Кодексу власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 цього Кодексу право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
28. Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст.16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, зазначеним у п. 5 ч. 2 цієї статті, може бути примусове виконання обов'язку в натурі.
29. Як було встановлено судом, відповідачем утримується належне позивачеві спадкове майно у виді суми недоотриманої пенсійної виплати в розмірі 37321,00 гривень, нарахованої пенсіонеру ОСОБА_3 і не виплаченої йому за життя, право власності на яку в порядку спадкування за законом перейшло до позивача.
Тим самим відповідач порушує право власності позивача на вказану суму грошей, яке підлягає судовому захисту способом примусового виконання обов'язку в натурі, тобто стягнення її на користь позивача. При цьому суд зауважує, що право обирати спосіб отримання коштів на підставі свідоцтва про право на спадщину належить позивачу. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 377/612/17 від 06.02.2019 р.
30. Заперечення відповідача не спростовують підстав позову і не приймаються судом до уваги, оскільки предметом позову є не оскарження позивачем бездіяльності відповідача щодо невиплати недоотриманої пенсії, а захист права власності. Роз'яснення Пенсійного фонду України від 2015 р. має виключно рекомендаційний характер і стосується саме виплати недоотриманої пенсії до закінчення шестимісячного строку з моменту відкриття спадщини членам сім'ї та утриманцям померлого пенсіонера (ст.46 вищевказаного закону) та жодним чином не замінюють собою положень ст.52 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” та ст.ст.321, 1216, 1227 ЦК України. Слід зазначити, що зазначені положення Цивільного кодексу та Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не містять жодних вимог про надання спадкодавцями довідки про місце проживання та вимог, що зазначені особи мають мешкати саме на певній території.
31.В судовому засіданні встановлено, що право позивача на отримання недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_3 у сумі 37321,00 грн. посвідчене свідоцтвом про право на спадщину за законом № 1065 від 12.09.2019 р., виданим на підставі відомостей відповідача щодо розміру недоотриманої пенсії спадкодавця, тому відповідач має виплатити позивачеві зазначену суму. Таким чином позовні вимоги в частині стягнення недоотриманої пенсії підлягають задоволенню.
32.Розглядаючи вимоги позивача про стягнення компенсації втрати пенсії ОСОБА_3 за період з квітня 2016 р. по 13 жовтня 2018 р., суд враховує наступне.
33.Положенням ч.2 ст.46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.
34.Відповідно до статей 1, 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” від 19.10.2000 № 2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
35.Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
36.З метою реалізації Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” Кабінетом Міністрів України 21 лютого 2001 року прийнято постанову № 159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати. Згідно п. 1 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Пунктом 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
37.Зі змісту вказаних норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата). У пункті 4 Порядку закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи був виплачений нарахований дохід, та чи виплачений він із порушенням строків, чи нараховувався і виплачувався грошовий дохід, право на який визнано. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
38.Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Використане у ст. 3 Закону № 2050-ІІІ та п. 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток “нарахованого, але не виплаченого грошового доходу” за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати на достатній правовій підставі.
39.Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст. 2 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення. Водночас, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1 - 3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені. Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права висловлений Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року (справа № 336/4675/17), від 21 червня 2018 року (№ 523/1124/17), від 03 липня 2018 року (справа № 521/940/17).
40.Згідно ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Відтак, у випадку припинення відповідних правовідносин з пенсіонером у зв'язку з його смертю спірні відносини вже врегульовуються положеннями ч. 1 ст. 1227 ЦК України, якою визначено, що суми пенсії, які належали спадкодавцеві, але не були одержані ним за життя, передаються членам його сім'ї а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
41.Згідно з ч.1 ст.1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом. Право на такі виплати мають особистий характер, оскільки покликані забезпечити наявність засобів існування для конкретних осіб. Тому зі смертю уповноваженої особи припиняється і право на отримання відповідної виплати. Однак, наведене правило не застосовується до випадків, коли зазначені суми були нараховані, але не одержані спадкодавцем.
42.Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що основною умовою нарахування компенсації за несвоєчасну виплату пенсії є наявність вини органу, який таку виплату здійснює, тобто відповідача по справі. Окрім того, компенсація втрати грошових доходів, зокрема, пенсії, з огляду на сутність цієї виплати та її мету є такою виплатою, що нерозривно пов'язана з особою, тому може бути успадкована та отримана спадкоємцями лише у випадку її нарахування та не виплати за життя спадкодавця. Отже, оскільки спадкодавець за життя не оскаржив бездіяльність відповідача щодо несплати йому пенсії за період з квітня 2016 р. до моменту його смерті, вина відповідача у невиплаті пенсії за цей період не встановлена, компенсація спадкодавцю не нарахована, а ця виплата за своєю суттю є нерозривно пов'язаною з особою спадкодавця, оскільки має на меті забезпечити наявність засобів існування саме для спадкодавця, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог у цій частині, а саме стягнення з відповідача компенсації.
43.Окрім того, представник позивача у позовній заяві посилається на положення ст.625 ЦК України, на підставі якого просить стягнути з відповідача 3 % річних за період з березня 2016 по 13.10.2018 у сумі 22366 грн. За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц.
44.Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І “Загальні положення про зобов'язання” книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України). Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
45.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 1 червня 2016 року у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством. Отже, відповідач має грошове зобов'язання перед позивачем, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 12.09.2019 р.
46.Положенням ч.2 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
47.Представник позивача звернулася до відповідача із заявою про виплату недоотриманої пенсії 18.09.2019 р., 26.09.2019 р. їй було відмовлено у здійсненні виплати (а.с.17-18). Отже, відповідачем з 26.09.2019 р. було порушено виконання грошового зобов'язання, яке має триваючий характер.
48.З огляду на те, що відповідач порушив вказане грошове зобов'язання, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України. Однак, оскільки порушення права саме позивача ОСОБА_2 (а не спадкодавця ОСОБА_3 ) виникло 26.09.2019 р., 3 % річних слід стягнути з відповідача за період саме з зазначеної дати до ухвалення судом рішення. Сума 3% річних за період з 26.09.2019 р. по 18.05.2020 р. становить 709,1 грн. (231 день х 3% / 365 днів = 1,9 % (проценти за зазначений період), 37321 грн. х 1,9 % = 709,1 грн.).
49.Проаналізувавши обставини справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про порушення права позивача, яке підлягає судовому захисту, а позовні вимоги - частковому задоволенню, в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми недоотриманих пенсійних виплат та трьох відсотків річних за період прострочення виконання грошового зобов'язання. Позовні вимоги в частині стягнення компенсації задоволенню не підлягають у зв'язку з відсутністю підстав.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
50.Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
51.Відповідно до Закону України “Про судовий збір” за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 1 % від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ціна зазначеного позову становить 59688 грн., тому розмір судового збору за вимогу майнового характеру складає 840,80 грн.
52.Ухвалою суду від 03.04.2020 р. позивачу відстрочено сплату судового збору до ухвалення судом рішення по справі, тому з огляду на часткове задоволення позовних вимог, з урахуванням пропорційності, з позивача на користь держави слід стягнути суму судового збору у сумі 305,09 грн., а з відповідача на користь держави - судовий збір у сумі 535,71 грн. (заявлені позовні вимоги 59688 грн., задоволені позовні вимоги - 38000,24 грн. (37321 грн. + 709,1 грн.).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 321, 625, 1216-1218, 1227 ЦК України, суд,
1.Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про стягнення недоотриманої пенсії, компенсації та трьох відсотків річних - задовольнити частково.
2.Стягнути зі Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код юридичної особи: 37803258, місцезнаходження: Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, 3) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , недоотриману пенсію в сумі 37321 (тридцять сім триста двадцять одна) грн. 00 коп., нараховану померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , яка входить до складу його спадщини на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.09.2019 р., виданого приватним нотаріусом Старобільського районного нотаріального округу Луганської області Басовою О.В., запис у реєстрі № 1065.
3.Стягнути зі Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код юридичної особи: 37803258, місцезнаходження: Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, 3) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , три відсотки річних за час прострочення з 26.09.2019 р. по 18.05.2020 р. у сумі 709 грн. 10 коп.
4.В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
5.Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у сумі 305 (триста п'ять) грн. 09 коп. отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
6.Стягнути зі Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код юридичної особи: 37803258, місцезнаходження: Донецька область, м.Слов'янськ, пл.Соборна, 3) на користь держави судовий збір у сумі 535 (п'ятсот тридцять п'ять) грн. 71 коп. отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Перебіг процесуального строку на оскарження рішення починається у день, наступний після закінчення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
У відповідності до п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до /або через відповідні суди.
Суддя
Слов'янського міськрайонного суду І.М. Мінаєв