Єд. унік. № 243/878/20
Провадження № 3/243/1430/2020
15 травня 2020 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді Старовецького В.І.
за участю секретаря судового засідання Каліух К.М.
прокурора Борисова А.А.
особи, що притягається до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1
захисників Горощука О.В.
Гладун В.Р.
розглянувши матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Донецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з Управління стратегічних розслідувань в Донецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшов для розгляду протокол про адміністративне правопорушення № 40 від 28.01.2020 року з якого вбачається, що згідно рішення в.о. міського голови, Секретаря Святогірської міської ради № 2-ХVІІ-7 від 15.08.2017 року та Розпорядження в.о. міського голови, Секретаря Святогірської міської ради № 74-ОС від 23.08.2017 року ОСОБА_1 прийнято на роботу першим заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради і членом виконавчого комітету Святогірської міської ради, у відповідності із Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 є суб'єктом, на яку поширюється дія цього Закону, як посадову особу місцевого самоврядування та є відповідальною за вчинення корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень.
Рішенням в.о. міського голови, Секретаря Святогірської міської ради № 13-ХХХ-7 від 28.09.2018 року та Розпорядження в.о. міського голови, Секретаря Святогірської міської ради № 41-ОС від 28.09.2018 року ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради і члена виконавчого комітету Святогірської міської ради, за угодою сторін з 29.09.2018 року відповідно до ст. 38 КЗпП України.
Абзацом 2 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», передбачено, що особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у п.п. «а» і «в» п. 2, п. 5 ч. 1 ст. 3, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому ч. 1 цієї статті порядку
декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Відповідно до пп. 3 п. 5 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 року № 3, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 року № 959/29089, декларація суб'єкта декларування, який припинив діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у п.п. «а», «в» п. 2, п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону, подається до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено таку діяльність. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Згідно з відомостями Реєстру, декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (після звільнення) ОСОБА_1 подала 25.09.2019 року о 15 годині 29 хвилин.
Обов'язок належної підготовки суб'єкта декларування для подачі декларації особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (після звільнення), зокрема, вибір місця її подачі, покладається на самого суб'єкта декларування. Для цього у суб'єкта декларування є час, передбачений чинним законодавством, з 1 січня по 1 квітня (тобто 3 місяці). В свою чергу ОСОБА_1 прийняла рішення про своє звільнення та подала відповідну заяву ще 22.08.2018 року.
Поважних причин, які б перешкоджали вчасно подати декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (після звільнення) ОСОБА_1 не вказано і в ході збору матеріалів по даному факту не встановлено.
Таким чином, колишній перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради ОСОБА_1 , припинивши діяльність пов'язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, згідно п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» тобто суб'єкт на якого поширюється дія вказаного Закону, та відповідно до цього зобов'язана наступного року після припинення діяльності подавати в установленому ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, але у зв'язку з особистою зухвалістю та безвідповідальністю, в порушення вимог абз. 2 ч. 2 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подала вказану декларацію лише 25.09.2019 року о 15 годині 29 хвилин, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину не визнала та пояснила, що відмовляється від надання пояснень у відповідності до ст. 63 Конституції України.
Захисники Горощук О.В. та ОСОБА_2 у судовому засіданні просили закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Прокурор Борисов А ОСОБА_3 пояснив, що в діях ОСОБА_1 дійсно вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, тому просив притягнути останню до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене ст.172-6 ч.1 КУпАП, вислухавши сторін, вивчивши надані матеріали, суддя виходить з наступного.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Правопорушення, передбачене ч.1 ст.176-2 КУпАП є правопорушенням, пов'язаним з корупцією.
З матеріалів справи вбачається, що перевірка стосовно ОСОБА_1 проводилась виключно працівниками Управління стратегічних розслідувань в Донецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, які робили запити, збирали докази та
склали протокол про адміністративне правопорушення № 40/2 від 26.03.2020 року за ч.1 ст. 172-6 КУпАП відносно ОСОБА_1 .
При цьому в матеріалах справи відсутні дані щодо проведення НАЗК відповідної перевірки стосовно ОСОБА_1 , повідомлення НАЗК про результати такої перевірки Управління та інше.
Слід зазначити, що згідно Положення про Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, покладення на Департамент обов'язків, що не належать або виходять за межі його компетенції не допускається.
Відповідно до п.1, п.п.1 п.3, п.5 розділу 1 Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі Порядку), затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 56 від 10 лютого 2017 року, цей Порядок визначає механізм проведення НАЗК контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статей 48 та 50 Закону України «Про запобігання корупції» . Контроль здійснюється на засадах верховенства права, через працівників структурного підрозділу його апарату, діяльність яких пов'язана зі здійсненням такої функції, та автоматично засобами програмного забезпечення Реєстру.
Згідно п.1 розділу II Порядку відповідно до Закону Національне агентство проводить щодо декларацій такі види контролю:
1)щодо своєчасності подання;
2)щодо правильності та повноти заповнення;
3) логічний та арифметичний контроль.
Згідно п.2 - п.5 розділу II Порядку, НАЗК здійснює контроль щодо своєчасності подання декларацій. У разі отримання інформації (повідомлень), передбаченої у підпунктах 1, 2 пункту 2 цього розділу, НАЗК перевіряє факт неподання або несвоєчасного подання декларації суб'єктом декларування. У випадку встановлення факту неподання декларації НАЗК письмово повідомляє про це суб'єкта декларування та спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції у визначеному НАЗК порядку.
Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України не відноситься до суб'єктів, які наділені правом перевірки як декларацій, так і повідомлень про суттєві зміни у майновому стані суб'єктів декларування. Такими повноваженнями наділені виключно працівники структурного підрозділу апарату НАЗК, діяльність яких пов'язана зі здійсненням такої функції.
Посадовці Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, відповідно до п.4 розділу II Порядку, вправі, виключно у випадку встановлення факту неподання декларації або неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єктом декларування, після отримання письмового повідомлення із НАЗК, як спеціально уповноважений суб'єкт у сфері протидії корупції, на підставі отриманих матеріалів, скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Без сумніву, статтею 255 КУпАП, передбачено право уповноважених на те посадових осіб органів внутрішніх справ (Національної поліції) складати протоколи про адміністративне правопорушення за ст.ст. 172-4 - 172-9. Статтею 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладено на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Разом з тим, Закон України «Про запобігання корупції», який є основним спеціальним Законом у сфері боротьби з корупцією тільки Національне агентство наділив правом здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (стаття 11 Закону).
Статтею 49 цього Закону встановлено, що державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов'язані перевіряти факт подання суб'єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності, відповідних громадських рад, рад громадського контролю, утворених при державних органах), відповідно до цього Закону декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.
Якщо за результатами контролю встановлено, що суб'єкт декларування не подав декларацію, Національне агентство письмово повідомляє такого суб'єкта про факт неподання
декларації, і суб'єкт декларування повинен протягом десяти днів з дня отримання такого повідомлення подати декларацію в порядку, визначеному частиною першою статті 45 цього Закону.
Одночасно Національне агентство письмово повідомляє про факт неподання декларації спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції, а також керівнику державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, вищому органу управління відповідного громадського об'єднання, іншого непідприємницького товариства про факт неподання декларації відповідним суб'єктом декларування.
Таким чином, всі обов'язкові дії по проведенню контролю та перевірки, у тому числі після встановлення, що суб'єкт декларування несвоєчасно подав декларацію чи не повідомив про суттєві зміни в майновому стані, уповноважені здійснювати виключно працівники НАЗК, у тому числі на підставі листа отримати пояснення від такої особи і вирішувати питання щодо її притягнення до відповідальності. А органи Національної поліції позбавлені контролюючої функції.
Такий висновок узгоджується з висновком Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 квітня 2018 року за касаційною скаргою на рішення Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року у справі за позовом громадянина до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії (справа № 814/886/17), де Суд зазначив, що НАЗК здійснює повну перевірку декларацій у порядку, передбаченому статтею 50 Закону №1700-У11. Здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема щодо достовірності і повноти відомостей, зазначених суб'єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції НАЗК.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
Тобто, одним із завдань Вищої ради правосуддя є забезпечення додержання в діяльності суддів норм Конституції і законів України. Досліджуючи питання забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя ВРП в своєму рішенні від 17 липня 2018 року (справа № 2297/0/15-18) зауважила, що «…за змістом функціональних обов'язків поліція належить до правоохоронних, а не контролюючих органів, її працівники здійснюють виключно оперативно-розшукові заходи. Вжиття превентивних поліцейських заходів урегульовано статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію», при цьому проведення перевірок дотримання вимог антикорупційного законодавства цим Законом до таких заходів не віднесено.
Натомість в Україні діє ціла низка нормативно-правових актів у сфері запобігання та протидії корупції, а також контролю за надходженням коштів до державного бюджету та їх використання, які визначають як перелік суб'єктів контролю, так і їх повноваження щодо здійснення відповідних функцій. Зокрема, вжиття заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, контроль і перевірка декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, згідно зі статтею 11 Закону України «Про запобігання корупції» покладено на Національне агентство з питань запобігання корупції».
З огляду на викладене, на підставі аналізу вище зазначених нормативних актів, суд приходить до висновку, що досудова перевірка по справі проведена не уповноваженим органом, що дає підстави визнати недопустимими всі докази по справі.
Викладені обставини свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, в зв'язку з чим провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247, 266, 284 КУпАП України, -
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Донецького апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області.
Суддя
Слов'янського міськрайонного суду
Донецької області В.І. Старовецький