Справа № 242/2568/19
Провадження № 2-п/242/8/20
Іменем України
18 травня 2020 року Селидівський міський суду Донецької області у складі: головуючого судді Хацько Н.О., за участю секретаря судового засідання Дурової Н.Г., за участю відповідача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 А.В ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове цивільну справу за заявою відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Селидівського міського суду Донецької області від 24.09.2019 року по цивільній справі № 242/2568/19 за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надану теплову енергію,
12.03.2020 року відповідача ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про скасування заочного рішення по цивільній справі № 242/2568/19 за позовом ОКП «Донецьктеплокомуненерго» про стягнення заборгованості за надану теплову енергію та призначення справи до розгляду за правилами загального позовного провадження. В обґрунтування заявлених вимог про скасування заочного рішення відповідач посилається на те, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, оскільки тепло вава енергія за яку пред'явлено позов до її квартири не надавалася з 2011 року та по теперішній час ніяких платежів за не спожиту теплову енергію не стягувалися. В квартирі відсутні прилади централізованого опалення (батареї), про що складено відповідний акт КП «СЕЗ» від 10.10.2011 року.
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 13.03.2020 року поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду із заявою про скасування заочного рішення та призначено справу до судового розгляду.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву про скасування заочного рішення підтримала та зазначила, що з 2011 послуги по теплопостачанню в належній їй квартирі не надавалися, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. Відсутність батарей у квартирі підтверджується актами огляду КП «СЕЗ» від 28.07.2010 року та актом про самовільне переобладнання системи опалювання. Просить суд скасувати заочне рішення та призначити справу до розгляду в загальному порядку.
В засіданні представник позивача ОСОБА_4 просила відмовити в задоволені заяви ОСОБА_1 , оскільки зазначені відповідачем обставини не є підставою для скасування заочного рішення суду.
Заслухавши думку відповідача та представника позивача, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява про перегляд заочного рішення не підлягає задоволенню з наступних підстав.
24.09.2019 року Селидівським міським судом Донецької області було ухвалено заочне рішення за позовом ОКП «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надану теплову енергію, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОКП«Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за надану теплову енергію у розмірі 19 452 грн. 32 коп., індекс інфляції у розмірі 4201 грн. 33 коп., 3% річних у розмірі 1047 грн. 09 коп., судові витрати у розмірі 1 921 грн. 00 коп.
Відповідно до правил ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Згідно матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 22 травня 2019 року отримала судову повістку про виклик в судове засідання на 19 червня 2019 року (а.с. 29), 08 серпня 2019 року отримала судову повістку про виклик в судове засідання на 21 серпня 2019 року (а.с. 37), 11 вересня 2019 року отримала судову повістку про виклик в судове засідання на 24 вересня 2019 року (а.с. 41), тобто була належним чином та завчасно повідомленою про дату, час та місце розгляду справи тричі, але не з'явилася в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подала відзив на позовну заяву.
Щодо відсутності в квартирі відповідача приладів централізованого опалення, як підставу для скасування заочного рішення по справі, слід зазначити наступне.
Згідно з пунктами 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила № 630), споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Згідно ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку, (пункт 2.1 Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 «Про затвердження Змін до Наказу Мінбуду України від 22 листопада 2005 року № 4, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) .
При цьому обов'язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання (пункт 2.2 Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 «Про затвердження Змін до наказу Мінбуду України від 22 листопада 2005 року № 4).
Пунктом 26 Правил № 630 передбачено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.
Згідно з пунктами 2.6, 2.7 Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4, по закінченню робіт складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання і в десятиденний термін подається заявником до постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання.
Тобто єдиною законною підставою для відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення є відповідний акт постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води. Інших підстав чинне законодавство не передбачає.
Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2007 року № 169 було внесено зміни, які унеможливлюють відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише щодо будинку в цілому.
Суд звертає уваги, що відповідачем ОСОБА_1 відповідної проектної документації, яка б засвідчувала факт відключення її квартири від мережі централізованого теплопостачання та доказів ненадання їй послуг з постачання тепла, суду не надана.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про теплопостачання» місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.
Згідно з п. 22 Правил № 630 точками розподіл у багатоквартирному будинку, в яких здійснюється передача послуги централізованого опалення від виконавця споживачеві, є відгалуження від стояків у межах квартири.
Позивачем доведено факт підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири відповідача, що свідчить про виконання послуг ОКП «Донецьктеплокомуненерго». Таким чином ОКП «Донецьктеплокомуненерго» виконало свої зобов'язання щодо надання послуг з централізованого опалення, а відповідач ОСОБА_1 , незалежно від споживання цієї послуги або відмови від її споживання, зобов'язана оплатити надані послуги. У разі наміру споживача не отримувати відповідні послуги він не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення квартири від мережі теплопостачання. Отже, самовільне відключення від вказаної мережі не є підставою для звільнення від оплати за послуги з теплопостачання.
Зазначений висновок суду узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, наведеними у постановах від 11 листопада 2015 року у справах № 6-1192цс15 та № 6-1706цс15.
Таким чином, доводи відповідача ОСОБА_1 з приводу того, що ОКП «Донецьктеплокомуненерго» не надало їй послуг з централізованого теплопостачання з 2011, оскільки в квартирі батареї опалення були відключені від централізованої опалювальної системи, не заслуговують на увагу, оскільки як зазначалося вище, відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади. Факт правомірного відключення квартири від мережі централізованого теплопостачання з дотримання чинного законодавства, як і доказів ненадання або неналежного надання ОКП «Донецьктеплокомуненерго» послуг з постачання тепла відповідачем ОСОБА_1 в судовому засіданні не доведено.
Таким чином, наведені відповідачем обставини, на які вона посилається, не мають істотного значення та не впливають на правильність прийнятого судом заочного рішення.
Європейський суд з прав людини в п. 46 свого рішення в Справі «Устименко проти України» від 29.10.2015 року, зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-Х).
Відтак, зазначені заявником підстави для перегляду заочного рішення, не заслуговують на увагу, як такі внаслідок яких судом було порушено законні права та інтереси відповідача ОСОБА_1 , а відтак заочне рішення не підлягає скасуванню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 288, 289 ЦПК України, суд , -
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Селидівського міського суду Донецької області від 24.09.2019 року по цивільній справі № 242/2568/19 за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надану теплову енергію - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заочне рішення Селидівського міського суду Донецької області від 24.09.2019 року по цивільній справі № 242/2568/19 за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надану теплову енергію може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду в загальному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Строк на апеляційне оскарження рішення відраховується з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст ухвали виготовлено 18 травня 2020 року.
Суддя Н.О. Хацько