Справа № 266/1548/20
Провадженя№ 3/266/713/20
13 травня 2020 року м.Маріуполь
Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області Шишилін О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
за ст. ст. 130 ч. 1 КУпАП,
Згідно протоколу серія БД №224338, 19 лютого 2020 року, о 05 годині 19 хвилин, Донецька область, Центральний район, пр.. Миру, б. 67 водій ОСОБА_1 керував ТЗ Volkcwacen Passat, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проведення огляду для визначення стану сп'яніння за допомогою технічного засобу Drager Alkotest на місці зупинки ТЗ та від проходження медичного огляду у закладі охорони здоров'я у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Матеріали за вказаним протоколом надійшли до Приморського районного суду м. Маріуполя на підставі Донецького апеляційного суду від 13.04.2020 р. за підсудністю 21.04.2020 року та були постановою суду від 23.04.2020 р. об'єднані в одне провадження із матеріалами справи №266/1548/20 за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі ст. 36 КУпАП.
Згідно протоколу серія БД №062268, 17 березня 2020 року, о 17 годині 30 хвилин, Донецька область, Приморський район, пр.. Будівельників, б. 85 водій ОСОБА_1 керував ТЗ Volkcwacen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя та поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 не має місця реєстрації місця проживання в м. Маріуполі, однак при розгляді Донецьким апеляційним судом питання про передачу справи відносно ОСОБА_1 за підсудністю до Приморського районного суду м. Маріуполя було встановлена адреса проживання останнього АДРЕСА_1 згідно довідки від 16.04.2015 №1411024641 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.
ОСОБА_1 повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи як за адресою: АДРЕСА_1 так і за адресою вказаною у протоколі від 17.03.2020 р. АДРЕСА_2 в черговий раз до суду не з'явився, будь-яких заяв не надав, причин своєї неявки суду не повідомив.
За загальними вимогами ч.1 ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до ст.268 КУпАП у даній категорії справ не передбачає обов'язкової присутності особи яка притягається до адміністративної відповідальності коли вона сповіщена про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Крім того, згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Разом із тим, рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Так з протоколу про адміністративне правопорушення БД №062268 від 17.03.2020 р. вбачається, що ОСОБА_1 був повідомлений про необхідність явки до суду 01.04.2020 р., проте останній не з'явився до суду у зв'язку із чим ОСОБА_1 було повідомлено, що розгляд справи відбудеться в суді 17.04.2020р.. В призначену дату ОСОБА_1 не з'явився, але від захисника надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку із ознайомленням з матеріалами справи, у зв'язку із чим розгляд справи було відкладено, а ОСОБА_1 сповіщено про дату, час та місце розгляду справи замовною кореспонденцією. В призначену дату 30.04.2020 р. ОСОБА_1 не з'явився, судова повістка повернулася без вручення, однак незважаючи на це від останнього найшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю його захисника в іншому процесі, у зв'язку із чим розгляд справи було відкладено. ОСОБА_1 в призначену дату наступного судового засідання 13.05.2020 р. ОСОБА_1 сповіщений про місце і час розгляду справи належним чином замовною кореспонденцією, а також через свого захисника Танабаш Р.І. до суду не з'явився, будь-яких заяв суду не надав.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Згідно ч.1 ст..277; ч.2 ст.38 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - п'ятій цієї статті.
Правопорушення яке інкримінується ОСОБА_1 вчинено 19.02.2020 р. та 17.03.2020р., отже гранічний строк протягом якого може бути розглянута справа зокрема за порушення вчинене 19.02.2020 спливає 19.05.2020р.
Враховуючи, що ОСОБА_1 повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, достовірно розуміучи про подальше закінчення гранічних строків розгляду справи, не з'явився у судове засідання, доказів на поважність причин неявки суду не надав, будь яких доказів не надав, обізнаний про наявність відносно нього матеріалу про адміністративне правопорушення, що дає суду підстави вважати, що ОСОБА_1 зловживає своїми правами передбаченими КУпАП розраховуючи на настання наслідків передбачених п.7 ч.1 ст.247 КУпАП. Такі ж саме підстави визначені його захисником. З метою дотримання належних строків, суд приходе до висновку про можливість розгляду справи у їх відсутність.
Так у протоколі БД №062268 від 17.03.2020 року зафіксована відмова ОСОБА_1 від освідування на визначення стану алкогольного сп'яніння в присутності двох свідків. З матеріалів справи та відеозапису IMG 0302 вбачається, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Volkcwacen Passat, номерний знак НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції на виконання завдання яке надійшло з лінії 102 «Порушення ПДР» з позначкою водій перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння сів за кермо та почав рух. Після того як співробітниками поліції було помічено вказаний автомобіль, який рухався по пр.. Будівельників за кермом якого перебував водій ОСОБА_1 останній був зупинений, йому було роз'яснено причину зупинки та запропоновано пройти освідування для визначення стану сп'яніння. На вимогу працівників поліції в порядку визначеному статтею 266 КУпАП в присутності двох свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відмовився від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер» та в лікаря нарколога для визначення стану алкогольного сп'яніння. Як наслідок було складено відповідний протокол. З протоколу та відеозапису у файлах 20200318062957000226, 20200318063037000230 вбачається, що його було складено в присутності ОСОБА_1 і йому було роз'яснено поліцейським сутність інкримінованого правопорушення, та правові наслідки такої відмови від огляду, проте не зважаючи на все він так і не надав згоди пройти огляд на стан сп'яніння мотивуючи відмову тим, що не є водієм. Однак з дослідженого судом відеозапису у файлі IMG 0302 чітко вбачається, що ОСОБА_1 17.03.2020 р. о 16 год. 54 хв. керував ТЗ Volkcwacen Passat, номерний знак НОМЕР_1 , а з відеофайлу 2020031806274700217 вбачається, що ОСОБА_1 перебував за кермом вказаного автомобілю. Крім того на ОСОБА_1 постановою ДП18 №654264 від 17.03.2020 р. було накладено адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення, за порушення п.2.4 а ПДР України.
Згідно із ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином в діях ОСОБА_1 за епізодом від 17.03.2020 р. є наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яка полягає саме у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Саме таких висновків дійшов Апеляційний суд Донецької області у своїй постанові від 02.07.2018 р. у справі № 266/2712/18.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В той же самий час, суд зазначає, що водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, що відповідає п. 1 розділу IX Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства Внутрішніх справ України за № 1395 від 07.11.2015 року, тобто від часу зупинки та відсторонення водія від керування та проходження огляду на стан сп'яніння проходить певний час.
З розписки від 17.03.2020 р. вбачається, що ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом ( том 1 а.с. 7)..
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Визначаючи міру адміністративного стягнення, яку необхідно призначити правопорушника, суд виходить із того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, шляхом відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що є не тільки обставиною, що обтяжує відповідальність, а є умисно вчиненим правопорушенням, оскільки сідаючи за керування транспортним засобом водій повинен усвідомлювати всю відповідальність та настання можливих наслідків та дій, загрозу яку він може нести не тільки собі, а й усім учасникам дорожнього руху, тому суд вважає доцільним та достатнім для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до правопорушника адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст.. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Так у протоколі БД №062268 від 17.03.2020 року зафіксована відмова ОСОБА_1 від освідування на визначення стану алкогольного сп'яніння в присутності двох свідків, що є порушення п. 2.5 ПДР України.
Проаналізувавши додані до протоколу матеріали, відеозапис, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про таке.
Підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення. Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).
Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції,в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Згідно з вимогами п.п 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: - поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); - лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З матеріалів справи та відеозапису нагрудного відеореєстратора поліцейського (файл 20200219065539002031, вбачається, що 19.02.2020 р. ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу поліцейським було запропоновано пройти огляд для визначення стану сп'яніння, з використанням спеціального технічних засобу Drager Alcotest, у присутності двох свідків від чого ОСОБА_1 спочатку відмовився, а після, що зафіксовано у фідеофайлі 20200219065642002033 погодився пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, однак працівник поліції незважаючи на очевидну згоду водія не звертаючи на це уваги в порушення вимог статті 266 КУпАП відмовився надати ОСОБА_1 пройти огляд для визначення стану сп'янінні як на місці зупинки так і у медичному закладі, мотивуючи це тим, що останній вже відмовився пройти огляд на стан сп'яніння в присутності двох свідків на місці зупинки і на підставі цього вже складено протокол.
Таким чином, вочевидь вбачається, що посадова особа всупереч вищезазначеним вимогам закону незважаючи на згоду водія пройти огляду на стан сп'яніння не забезпечила такий огляд.
Згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції. Таку позицію висловив Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року.
Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, суд приходе до висновку про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за епізодом від 19.02.2020 р. (протокол БД №224338) відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 40-1, 221, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН не відомий) визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за епізодом від 17.03.2020 р. (протокол БД №062268) та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 10200 гривень (розрахунковий рахунок № UA198999980313090149000005001, одержувач Донецьке ГУК / м. Донецьк/, ЄДРПОУ 37967785, код платежу 21081300) з позбавленням права керування транспортним засобом строком на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН не відомий) судовий збір у розмірі 420,40 грн. на користь держави з наступними реквізитами (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України( ЕАП), розрахунковий рахунок №UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН не відомий) за ст. 130 ч. 1 КУпАП за епізодом від 19.02.2020 р. (протокол БД №224338) - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з дня її винесення.
Повний текст постанови виготовлено 15.05.2020 р.
Суддя: Шишилін О. Г.