Справа № 234/21307/19
Провадження № 2-о/234/33/20
15 травня 2020 року м. Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області у складі:
головуючої судді -Демидової В.К.
при секретарі- Воропаєвої Ю.Ю.,
за участю представника заявника - ОСОБА_1 ,
представника заінтересованої особи- Берегової І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краматорську, в порядку окремого провадження,
цивільну справу за заявою ОСОБА_2 від імені якого діє ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, заінтересована особа- Краматорська міська рада,-
Обставини справи:
17 грудня 2019 року до Краматорського міського суду Донецької області надійшла заява ОСОБА_2 від імені якого діє ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, заінтересована особа- Краматорська міська рада, яка мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка на день смерті проживала у належній їй на праві власності 2-кімнтаій квартирі, загальною площею 41,3 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилась спадщина, у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач, який є племінником померлої ОСОБА_3 , є єдиним спадкоємцем після її смерті. Вказує, що він з 2013 року по день її смерті проживав однією сім'єю зі спадкодавцем, він з нею спільне господарство, брав участь у сплаті комунальних послуг, які і сплачує дотепер. Також він доглядав її, коли вона зломала ногу, робив їй інсулінові уколи, бо вона страждала на цукровий діабет. Після її смерті, він її поховав. 5 жовтня 2019 року він через свого представника звернувся до нотаріуса для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Однак нотаріусом йому відмовлено у вчиненні такої нотаріальної дії, у зв'язку і ненаданням доказів сумісного проживання більш ніж п'ять років із спадкодавцем з відповідним доглядом на час відкриття спадщини, про що складено постанову.
Тому просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 однією сім'єю разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу грудня 2013 року по день смерті спадкодавця, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 18 грудня 2019 року відкрито провадження за заявою ОСОБА_2 від імені якого діє ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, заінтересована особа- Краматорська міська рада, в порядку окремого провадження.
Представник заявника ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи Краматорської міської ради- Берегова І.В. в судовому засіданні заперечувала проти доводів заяви, бо в судовому засіданні не був доведений факт проживання заявника разом зі спадкодавцем більш ніж п'ять років.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
В силу ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 15 січня 2019 року Краматорським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального юстиції у Донецькій області, ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Краматорську Донецької області померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після її смерті відкрилась спадщина у виді квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 14.07.1993 року органом приватизації.
Згідно пояснень представника заявника, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а єдиний спільний син ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батьки спадкодавця померли також до смерті ОСОБА_3 .
Як встановлено в судовому засіданні, заявник ОСОБА_2 є племінником спадкодавця.
Згідно постанови приватного нотаріуса Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Берзінь -Усової І.А. від 5 жовтня 2019 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, заявнику ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , на підставі ненадання доказів сумісного проживання більш ніж п'ять років ОСОБА_2 з ОСОБА_3 , його догляду за спадкодавцем, ведення господарства.
Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четвергу чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України, постанови Пленуму Верховного Суду України за №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні, викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним.
Зокрема, згідно ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» (далі - постанова), якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.
Відповідно до п. 21 постанови, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
До спадкоємців четвертої черги може належати жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.
Як зазначив Верховний Суд в своїй постанові від 21 березня 2019 року у справі №461/4689/15-ц, для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення з спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Разом з тим, на підтвердження вимог заяви не було надано жодних переконливих доказів, а покази свідків є суперечливими, непослідовними та такими, що мають суттєві розбіжності.
Так, допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона була сусідкою померлої ОСОБА_3 , яка проживала у спірній квартирі разом з чоловіком та сином, які померли раніше. У березні 2015 року до неї приїхав жити її племінник ОСОБА_2 , який доглядав за нею, купував їй продукти харчування та поховав її. Він постійно не проживав у спірній квартирі.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона була сусідкою померлої ОСОБА_3 . У 2018 році ОСОБА_3 зламала ногу та вона, як сусідка доглядала за нею, а ОСОБА_2 купував продукти харчування. ОСОБА_2 приблизно 2013-2014 року почав приїжджати до ОСОБА_3 , а став приживати з нею з 2015 року.
Надаючи оцінку вказаним доказам суд зазначає, що такі пояснення можуть свідчити про фактичне перебування заявника та померлої на території однієї квартири тільки з 2015 року, проте не підтверджують та не спростовують факту їх проживання однією сім'єю, в розумінні ст. 3 СК України, оскільки не розкривають підстав, умов проживання ОСОБА_2 за вказаною адресою чи суть його взаємостосунків зі спадкодавцем.
Аналізуючи свідчення заявника, суд дійшов висновку, що вони не містять фактичних даних, які б підтверджували факт його проживання з померлою однією сім'єю. Заявником не розкрито суть взаємостосунків між ним та спадкодавцем, в тому числі, чи мали вони взаємні права та обов'язки, в чому вони полягали, чи піклувалися вони один про одного та в чому це виявлялось, чи мали вони спільні заощадження, спільний бюджет і з чого він складався, чи здійснювали вони спільні витрати, покупки та інше.
По суті показів представника заявника вбачається, що ОСОБА_2 доглядав за ОСОБА_3 до її смерті та поховав за власні кошти.
Разом з тим, такі пояснення за відсутності жодних доказів не можуть свідчити про наявність між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 усталених відносин, що за всіма ознаками притаманні сім'ї у розумінні Сімейного кодексу України. Докази, що підтверджували пов'язаність їх спільним побутом, наявність взаємних прав та обов'язків, що є визначальним у вирішенні питання про спадкування на підставі статі 1264 ЦК України суду не надано, крім того суду не надано доказів, що саме з грудня 2013 року заявник став проживати однією сімьєю зі спадкодавцем.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що заявник не довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог та не надав належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували факт його постійного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини,зокрема, що вони були зі спадкодавцем пов'язані спільним бюджетом, побутом, що вони мали взаємні права та обов'язки, спільно несли витрати по утриманню майна, покупок речей домашнього вжитку, виклику лікаря, відсутні листи чи будь-яка кореспонденція як доказ вищевказаного. За таких обставин в задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення факту постійного проживання з ОСОБА_3 однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 258, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_2 від імені якого діє ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, заінтересована особа- Краматорська міська рада - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд (Перехідні положення п.п. 15.5, 15), протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.К.Демидова