Справа № 263/3034/20
Провадження № 3/263/1258/2020
15 травня 2020 року суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Томілін Олексій Миколайович, розглянувши матеріали, які надійшли з Центрального відділу поліції ГУНП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.173-2 КУпАП,
ОСОБА_1 25.02.2020 о 12:20 годині, знаходячись за адресою мешкання: АДРЕСА_1 , ображав свою матір грубою нецензурною лайкою, чим скоїм домашнє насильство психологічного характеру. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 01.04.2020 на 10:00 год. не з'явився за невідомих суду причин, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Постанови суду про примусовий привід ОСОБА_1 у судові засідання призначені на 17.04.2020 на 10:30 год., 15.05.2020 на 09:00 год. виконані не були, ОСОБА_1 до суду не доставлено.
Статтею 268 КУпАП передбачено обов'язкову присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Приймаючи до уваги те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від ОСОБА_1 не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим причини неявки ОСОБА_1 до суду визнані неповажними та, відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутність на підставі наявних матеріалів.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, тобто за умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Абзацом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про попередження насильства в сім'ї» визначено, що насильство в сім'ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї по відношенню до іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю. В абзаці 4 вищевказаної статті зазначено, що під психологічним насильством в сім'ї розуміється насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю.
Згідно з ч. 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Факт адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 423495 від 25.02.2020, рапортом; заявою ОСОБА_2 ; письмовими поясненнями ОСОБА_2 ; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , у яких останній вину у вчиненому правопорушенні визнав, вказав, що 25.02.2020 приблизно о 12:20 годині знаходився вдома у стані алкогольного сп'яніння, відбувся скандал, під час якого він погрожував матері та ображав її.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, представлені докази підтверджують факт вчинення ним адміністративних правопорушень, у встановленому порядку такі не спростовані.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Ураховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 40-1, 173-2 ч. 1, 283, 284 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн. на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 гривень.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області.
Суддя О.М.Томілін