Справа № 127/4924/20
Провадження № 3/127/1519/20
"14" травня 2020 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романчук Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Подільської митниці Держмитслужби відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Молдови, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина Республіки Молдови НОМЕР_1 , виданий 31.10.2016 року IS CRIS REGITRU Р. Молдова, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ,
про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, -
23.04.2018 о 23:36:48 год. на митну територію України в пункті пропуску «Могилів-Подільський», м/п “Дністер” Вінницької митниці ДФС, громадянином Республіки Молдова ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) в митному режимі “тимчасове ввезення до 1 року” було ввезено автомобіль “ MERCEDES-BENZ V220”, номерні знаки НОМЕР_3 , кузов номер НОМЕР_4 . Під час митного контролю даний громадянин до митного оформлення надав, як підставу для ввезення транспортного засобу, свідоцтво про реєстрацію на транспортний засіб НОМЕР_5 та доручення на право користування транспортним засобом від 10.05.2017 під № G-841, завірене нотаріусом Р. Литва ОСОБА_5 .
16.07.2018 року Вінницькою митницею ДФС направлено проект запиту за №3597/02-80-20-05, до митних органів Р. Литва з метою підтвердження (спростування) факту оформлення та реєстрації доручення на право користування транспортним засобом від 10.05.2017 під № G-841, в нотаріальному бюро ОСОБА_5 .
22.10.2019 року ДФС України отримано відповідь митних органів Р. Литва № (20.3/05)3В-6864 від 30.08.2019 року, «згідно змісту якої 12-м нотаріальним бюро м. Каунас не підтверджено видачу доручення від 10.05.2017 під № G-841 на право користування транспортним засобом марки “MERCEDES-BENZ V220”, номерні знаки НОМЕР_3 , кузов номер НОМЕР_4 громадянином Республіка Молдова ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 )».
Отже, громадянин Республіка Молдова ОСОБА_6 ( ОСОБА_4 ) надав митному органу, як підставу для переміщення транспортного засобу “MERCEDES-BENZ V220”, номерні знаки НОМЕР_3 , кузов номер НОМЕР_4 , через митний кордон України, доручення на право користування транспортним засобом від 10.05.2017 під № G-841 таке, що містить ознаки підробки.
18.11.2019 року громадянину ОСОБА_7 ( ОСОБА_4 ) надіслано запрошення до митниці в термін до 15.01.2020 року, з метою проведення опитування та складання протоколу про порушення митних правил. До 15.01.2020 року громадянин ОСОБА_6 ( ОСОБА_4 ) до митниці не прибув, хоча запрошення отримав 29.11.2019 р., про що свідчить відмітка в повідомленні про вручення поштового відправлення
Згідно п. 57 ст. 4 МК України, товар - це будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі, валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередач.
Таким чином, громадянин Республіки Молдова ОСОБА_6 ( ОСОБА_4 ) перемістив через митний кордон України товар: автомобіль “ MERCEDES-BENZ V220”, номерні знаки НОМЕР_3 , кузов номер НОМЕР_4 , вартістю 109324,36 грн. (сто дев'ять тисяч триста двадцять чотири грн. 36 коп.), з приховуванням від митного контролю, шляхом подання органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товару, підробленого документу, а саме доручення на право користування транспортним засобом від 10.05.2017 під № G-841.
Представник Подільської митниці Держмитслужби Вихристюк В.Д. в судовому засіданні не заперечувала проти розгляду справи за відсутності громадянина Республіки Молдови ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ), зазначивши, що на адресу, повідомленою даною особою митному органу, своєчасно та відповідно до чинного законодавства надсилалися повідомлення про місце, дату та час розгляду справи, однак особа до суду не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, клопотання про перенесення розгляду справи до суду не надала. Просила визнати ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, а саме транспортного засобу, - безпосереднього предмету порушення митних правил з конфіскацією автомобіля.
У судове засідання ОСОБА_6 ( ОСОБА_4 ) не з'явився, хоча повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи , причини неявки суду не повідомив, клопотання про перенесення розгляду справи до суду не наддав, однак надав до суду заяву, в якій просить суд не притягувати його до адміністративної відповідальності у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 526 Митного кодексу України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил. У разі розгляду справи про порушення митних правил у суді про час та місце розгляду справи суд (суддя) повідомляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також відповідний орган доходів і зборів. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Враховуючи зазначене вище, а також позиції учасників судового розгляду з даного питання, справа про порушення митних правил розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суд зазначає, що згідно ст. 486 Митного кодексу України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Статтею 489 Митного кодексу України, встановлено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів. Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відповідні відомості.
Відповідно до п. 57 ст. 4 Митного кодексу України товари - це будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.
Частиною 1 статті 483 Митного кодексу України встановлено адміністративну відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Зазначені порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Відповідно до ч. 1 ст. 495 Митного кодексу України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України, а згідно вимог ст. 252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що винуватість громадянина Республіки Молдови ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) підтверджується зібраними по справі та дослідженими судом доказами, зокрема, протоколом про порушення митних правил № 0057/401000/20 від 18.01.2020 року (а.с. 3-6), витягами з АСМО "Інспектор" (а.с. 17-23).
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 16.07.2018 року Вінницькою митницею ДФС направлено проект запиту за №3597/02-80-20-05, до митних органів Р. Литва з метою підтвердження (спростування) факту оформлення та реєстрації доручення на право користування транспортним засобом від 10.05.2017 під № G-841, в нотаріальному бюро ОСОБА_5 .
22.10.2019 року ДФС України отримано відповідь митних органів Р. Литва № (20.3/05)3В-6864 від 30.08.2019 року, «згідно змісту якої 12-м нотаріальним бюро м. Каунас не підтверджено видачу доручення від 10.05.2017 під № G-841 на право користування транспортним засобом марки “MERCEDES-BENZ V220”, номерні знаки НОМЕР_3 , кузов номер НОМЕР_4 громадянином Республіка Молдова ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 )».
Дана відповідь отримана від компетентного органу Р. Литви, на підставі Протоколу ІІ про взаємну адміністративну допомогу в митних справах до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, від 21.03.2014 року, а тому є належним та допустимим доказом.
Викладене свідчить про те, що громадянин Республіки Молдови ОСОБА_6 ( ОСОБА_4 ) надав митному органу, як підставу для переміщення вищезазначеного транспортного засобу через митний кордон України підроблений документ, а саме, доручення на право користування транспортним засобом від 10.05.2017 під № G-841.
Наведені вище докази не спростовуються іншими доказами чи матеріалами справи.
При цьому, суд враховує і те, що громадянин Республіки Молдови ОСОБА_6 ( ОСОБА_4 ), будучи викликаним до відповідного митного органу для надання пояснень з приводу порушення митних правил під час складання протоколу, у визначений час не з'явилася, про причини неявки не повідомив, жодних письмових пояснень не надав.
На підставі викладеного, суд, даючи оцінку встановленим обставинам та наявним доказам у справі, дійшов висновку про наявність в діях громадянина Республіки Молдови ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 335 Митного кодексу України під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі такі документи та відомості при перевезенні автомобільним транспортом, зокрема: документи на транспортний засіб, а саме, ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність).
Згідно вимог ст. 336 Митного кодексу України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митного органу зокрема, шляхом, перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
З аналізу положень ч. 6 ст. 265 Митного кодексу України, декларування товарів, що належать громадянам, може здійснюватися цими громадянами або іншими громадянами, уповноваженими на це власниками зазначених товарів нотаріально посвідченими дорученнями.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 266 Митного кодексу України у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.
У відповідності до ч. 3 ст. 461 Митного кодексуУкраїни, за порушення митних правил може бути накладене таке адміністративне стягення: конфіскація товарів, транспортних засобів комерційного призначення безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону), а також транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу.
Статтею 465 цього Кодексу встановлено, що конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у п. 3 ст. 461 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави. При цьому моторні транспортні засоби та несамохідні транспортні засоби, що буксируються ними, розглядаються як самостійні обєкти конфіскації. Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначаються цим Кодексом та іншими законами України. Конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у п. 3 ст. 461 цього Кодексу, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.
Відповідно до положень ч. ч. 1-2, 4 ст. 511 Митного кодексуУкраїни, товари - безпосередні предмети порушення митних правил та відповідні документи, необхідні як докази у справі про порушення митних правил, можуть тимчасово вилучатися.
Товари - це будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі. (п. 57 ст. 4 Митного кодексу України).
Згідно з п. 57, п. 60 ст. 4 Митного кодексу України поняття транспортного засобу особистого користування, яким є автомобіль “MERCEDES-BENZ V220”, номерні знаки НОМЕР_3 , кузов номер НОМЕР_4 , охоплюється поняттям товару.
З протоколу про порушення митних правил № 0057/401000/20 від 18.01.2020 року вбачається, що вартість автомобіля “MERCEDES-BENZ V220”, номерні знаки НОМЕР_3 , кузов номер НОМЕР_4 складає 109324,36 грн.
Суд зазначає, що аналіз норм Митного кодексу України дає підстави для висновку, що кожна особа, яка перетинає державний кордон України, зобов'язана пройти процедуру митного огляду та повно і правильно дати митним органам вичерпну інформацію про переміщувані нею через кордон предмети й товари, а у передбачених законом випадках здійснити процедуру декларування. Відповідальність за порушення норм митного законодавства покладається на цю особу, за виключеннями, які прямо передбачені Митним кодексом і які ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) в даному випадку не стосуються.
Згідно форм обліку ЄАІС та АСМО «Інспектор», інформація щодо притягнення громадянина Республіки Молдови ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. ст. 482, 483 МК України - відсутня.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що громадянин Республіки Молдови ОСОБА_6 ( ОСОБА_4 ) перемістив через митний кордон України товар: автомобіль “MERCEDES-BENZ V220”, номерні знаки НОМЕР_6 JTL220, кузов номер НОМЕР_4 вартістю 109324,36 грн., з приховуванням від митного контролю, шляхом подання органу доходів і зборів, як підстави для переміщення товару, підробленого документу, а саме доручення на право користування транспортним засобом від 10.05.2017 під №G-841.
Відповідно до ст. 487 Митного кодексу України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до положень Митного кодексу України, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 16 Кодексу України про адміністративні правопорушення іноземці і особи без громадянства, які перебувають на території України, підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах з громадянами України.
Згідно положень ч. 1 ст. 458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд зазначає, що ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно положень ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, суд враховує положення ст. ст. 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Розглянувши дану справу, відповідно до положень ч. 2 ст. 34 Кодексу України про адміністративні правопорушення обставин, що пом'якшують відповідальність та обставин, що відповідно до положень ст. 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
При цьому суд також враховує характер вчиненого правопорушення, обставини справи, особу правопорушника, ступінь його вини.
За таких обставин, аналізуючи зазначені вище норми законодавства, враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку, що громадянина Республіки ОСОБА_8 ) ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) , слід визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару - безпосереднього предмету порушення митних правил.
Суд зазначає, що санкцією ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України передбачено накладення штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Така конфіскація, відповідно до ст. 465 Митного кодексу України, може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначаються цим Кодексом та іншими законами України.
З матеріалів справи вбачається, що 23.04.2018 о 23:36:48 год. громадянином Республіки Молдови ОСОБА_3 в митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року» було ввезено автомобіль“ MERCEDES-BENZ V220”, номерні знаки НОМЕР_3 , кузов номер НОМЕР_4 .
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 28.12.2018 року даний транспортний засіб оформлено Чернівецькою митницею ДФС в режим "імпорт" за МД типу ІМ40АА №UA408010/2018/9792 громадянином ОСОБА_9 .
Як вбачається з протоколу про порушення митних правил та інших матеріалів справи, автомобіль вилучений не був, жодної інформації щодо того, де та у чиєму користуванні на даний час перебуває автомобіль, до суду не надано.
Таким чином, враховуючи доведеність вини ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, суд вважає за необхідне застосовувати до ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) стягнення в межах санкції статті даної норми у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару - безпосереднього предмету порушення митних правил, а саме транспортного засобу та із стягненням вартості даного транспортного засобу.
Крім того, суд зазначає, що згідно ч. ч. 1-2 ст. 541 Митного кодексуУкраїни, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил у частині конфіскації виконується державним виконавцем в установленому законом порядку. У разі неможливості конфіскації товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, з осіб, які вчинили порушення митних правил, державним виконавцем за рішенням суду в установленому законом порядку може стягуватися вартість цих товарів, транспортних засобів.
Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) на користь держави Україна підлягає стягненню судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 257, 265, 266, 335, 336, 458, 461, 465, 467, 483, 486, 487, 483, 489, 511 Митного кодексу України, ст. ст. 16, 40-1, 283 - 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Визнати винуватим ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару - безпосереднього предмету порушення митних правил - автомобіля «MERCEDES-BENZ V220”, номерні знаки НОМЕР_3 , кузов номер НОМЕР_4 , що становить 109 324 грн. 36 грн. (сто дев'ять тисяч триста двадцять чотири грн. 36 коп.) та із стягненням вартості даного транспортного засобу в розмірі 109 324 грн. 36 грн. (сто дев'ять тисяч триста двадцять чотири грн. 36 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 ) на користь держави Україна судовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.
Скаргу на постанову може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області. Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя