2/130/398/2020
130/540/20
"15" травня 2020 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Сенько Л.Ю.,
за участі секретаря Бондар С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,-
ОСОБА_1 звернулася до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з даною позовною заявою, в якій просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з урахуванням індексу інфляції, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття; стягнути з ОСОБА_2 на її користь витрати на правову допомогу в розмірі 800 грн.; рішення в межах стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.
Позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтувала тим, що вона з відповідачем ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від даного шлюбу у них народилися діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Діти проживають з нею та знаходяться на її утриманні. З чоловіком близько десяти місяців вони не проживають однією сім'єю. Відповідач проживає та працює в м. Києві. З часу розпаду їхньої сім'ї чоловік не надавав допомоги на утримання їхнього спільного сина ОСОБА_4 та на її утримання під час вагітності молодшою дитиною, хоча він є працездатним та отримує нерегулярний мінливий дохід. Рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 11.02.2020 стягнуто з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 1500 грн. щомісячно та на її утримання як вагітної дружини 800 грн. щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку. ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила молодшу дитину - ОСОБА_3 , на утримання якої відповідач коштів також не надає. До 21.05.2019 вона працювала та отримувала дохід, яким забезпечувала себе та сина, однак на сьогоднішній день не працює, знаходиться у відпустці в зв'язку з вагітністю та пологами та не має змоги самостійно забезпечити їхню новонароджену доньку. Відповідач є здоровим та працездатним, отримує дохід в достатньому розмірі, зможе сплачувати аліменти в розмірі 1500 грн. щомісячно на утримання малолітньої доньки щомісячно.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 17.03.2020 відкрито провадження у даній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Одночасно роз'яснено учасникам справи їх право на звернення до суду із клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подачі до суду відзиву на позовну заяву. Роз'яснено відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Встановлено сторонам 5-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Як вбачається з поштового повідомлення, яке повернулося на адресу суду, позивач ОСОБА_3 отримала копію ухвали про відкриття провадження. Заперечень проти розгляду справи в спрощеному порядку до суду не надходило.
Відповідач ОСОБА_2 , який належним чином був повідомлений про розгляд справи, відзиву на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням ( викликом) сторін до суду не надав.
З огляду на вищезазначене суд, на підставі ч.5 ст.279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, клопотань сторін проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не подано.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки розгляд справи відповідно до положень цього Кодексу здійснювався судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Вивчивши доводи позивача, викладені у позовній заяві, дослідивши надані письмові докази, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 сторони по справі 26.11.2011 зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по місту Жмеринці Жмеринського міськрайонного управління юстиції Вінницької області (а.с.6).
Згідно копій свідоцтв про народження (а.с.7,7а) сторони по справі є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до довідки квартального комітету «Південно - Західний» від 02.03.2020 (а.с..9) позивач ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Склад сім'ї: чоловік ОСОБА_2 ( зі слів не проживає), діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Діти знаходяться на утриманні матері ( зі слів).
Згідно копії рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 11.02.2020 стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на ім'я позивача ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1500 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку від 6 до 18 років щомісячно, до повноліття дитини та аліменти на утримання позивача ОСОБА_3 в розмірі 800 грн. щомісячно, до досягнення молодшою дитиною трирічного віку (а.с.13-14).
Судом встановлено, що між сторонами не досягнуто домовленості щодо утримання малолітньої дитини. Обставин, які б доводили необхідність звільнення відповідача від обов'язків утримувати малолітню дитину, судом не встановлено.
Статтею 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, відповідно до якої мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно із Законом України «Про державний бюджет на 2020 рік» з 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років становить 1779 гривень.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я, набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Аналізуючи зазначені норми закону, суд виходить з того, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров'я та розвитку дитини, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто, забезпечення батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує мінімальні потреби дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України слідує, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Крім того, за змістом ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України передбачені обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, зокрема: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітньої дитини є обґрунтованими та такими, що базуються на нормах чинного сімейного законодавства України.
При визначенні розміру аліментів, суд враховує що позивач ОСОБА_3 не працює, так як здійснює догляд за малолітньою донькою, а відповідач є фізично здоровою людиною працездатного віку та доказів, які б це спростовували, відповідач суду не надав.
На підставі наведеного суд вважає за можливе визначити розмір аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 1500 грн. щомісячно, які підлягають стягненню починаючи з дня подання позовної заяви до досягнення дитиною повноліття.
На думку суду такий розмір аліментів буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, її фізичного розвитку, підтримки життєдіяльності на достатньому рівні. Розмір аліментів, визначений судом не є надмірним, і є достатнім для забезпечення розумних потреб малолітньої дитини.
Що стосується стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1-2, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 8 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу позивач надала Договір № 02/03-20 від 04.03.2020 про надання правової допомоги укладеного між адвокатом Кадук А.І. та позивачем ОСОБА_3 з Додатком №1 до Договору який визначає вартість правових послуг за надання правової допомоги, а саме написання позовної заяви в розмірі 800 грн. та з Додатком №2 до Договору про укладення Акту наданих послуг від 05.03.2020, а також квитанцію №02/20 за договором про надання правової допомоги № 02/03-20 в розмірі 800 грн.(а.с.16-20).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Заяви відповідача ОСОБА_2 про зменшення розміру витрат на правничу допомогу матеріали справи не містять. А тому у суду відсутні підстави робити висновок про неспівмірність витрат на правову допомогу без відповідної заяви відповідача.
Відтак, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат за надання правничої допомоги в розмірі 800 грн.
Згідно положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", тому судовий збір в сумі 840,80 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного та керуючись статтями 263-265 ЦПК України, суд-
Позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 ( одна тисяча п'ятсот) гривень, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з урахуванням індексу інфляції, щомісячно, починаючи з 05 березня 2020 року до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , витрати за надання правничої допомоги в розмірі 800 ( вісімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави суму судового збору в розмірі 840 ( вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Відповідно до п.3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, зазначені в цьому рішенні, продовжуються на строк дії такого карантину.
Суддя