13 травня 2020 року
м. Черкаси
Справа № 2-106/2010
Провадження № 22-ц/821/718/20
категорія: на ухвалу
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Василенко Л. І.,
суддів: Єльцова В. О., Нерушак Л. В.
секретаря: Анкудінова О. І.
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа (стягувач) - ОСОБА_2 ,
особа рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржується - державний виконавець Ірпінського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кам'янського районного суду Черкаської області від 18 лютого 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій державного виконавця Ірпінського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області із розрахунку заборгованості по сплаті аліментів, у складі: головуючого судді Шкреби В. В.,
09 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою.
Наведена скарга мотивована тим, що Ірпінським МВ ДВС ГТУЮ у Київській області 27 липня 2015 року було відкрито виконавче провадження № 48214649 на підставі виконавчого листа Кам'янського районного суду Черкаської області № 2-106/2010 від 10 грудня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 250 грн на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 250 грн на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 26 січня 2016 року починаючи від 05 жовтня 2015 року було встановлено розмір аліментів на ОСОБА_4 500 грн щомісячно до досягнення повноліття (справа 696/1565/15-ц).
Ірпінським МВ ДВС ГТУЮ у Київській області 26 лютого 2016 року було відкрито ВП № 50294662. Постановою про звернення стягнення на доходи боржника від 23 березня 2016 року запропоновано ТОВ «УКРПРОДМАШБУД» із заробітної плати боржника щомісячно проводити утримання аліментів в розмірі 500 грн.
Водночас зазначив, що не дивлячись на це, до повноліття молодшого сина стягнення проводилося у рамках виконавчого провадження № 48214649 на підставі виконавчого листа Кам'янського районного суду Черкаської області № 2-106/2010 від 10 грудня 2014 року.
Також у 2018 році стягувалися аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Переконаний, що стягнення, щодо молодшого сина здійснювалося паралельно у двох виконавчих провадженнях.
Крім того, у провадженні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області знаходиться справа № 696/737/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) у зв'язку з несплатою аліментів. ОСОБА_2 стверджує, що ним недобросовісно сплачуються аліменти в результаті чого утворилася заборгованість, яка перевищує 18 079 грн 98 коп.
Вказує, що за час роботи в ТОВ «УКРПРОДМАШБУД» самостійно сплачував аліменти, які Товариство вираховувало з його заробітної плати, і вони, відповідно, були сплачені в повному обсязі.
Викладені обставини привели до порушення прав скаржника, оскільки через невірно зазначену заборгованість по аліментах з нього може бути помилково стягнута значна сума в рамках справи № 696/7377/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) у зв'язку з несплатою аліментів.
Переконаний, що наявні підстави для визнання неправомірними дій державного виконавця Ірпінського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області Лемберської О. І. із розрахунку заборгованості по сплаті аліментів ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 48214649 та зобов'язання здійснити перерахунок, для подання правдивої інформації.
За викладених обставин просив витребувати з Ірпінського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області матеріали виконавчих проваджень № 48214649 та № 50294662. Визнати неправомірними дії державного виконавця Ірпінського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області Лемберської О. І. із розрахунку заборгованості по сплаті аліментів ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 48214649. Зобов'язати державного виконавця Ірпінського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області Лемберську О. І. здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 48214649. Зобов'язати державного виконавця Ірпінського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області Лемберську О. І. надати правдиві відомості, щодо заборгованості.
Ухвалою Кам'янського районного суду Черкаської області від 18 лютого 2020 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій державного виконавця із розрахунку заборгованості по сплаті аліментів.
Ухвала мотивована тим, що подана скарга є необґрунтованою, а об'єктивні підстави, які б свідчили про те, що державний виконавець не вживав перевірочних дій нарахованої заборгованості аліментів, що могло призвести до необґрунтованих або завищених сум, відсутні.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, просив її скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати неправомірними дії державного виконавця із розрахунку заборгованості по сплаті аліментів.
При цьому, ОСОБА_1 зазначив, що докази на які він послався, знаходяться в матеріалах виконавчих проваджень, які судом не досліджувалися, що є процесуальним порушенням та підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначила, що усі документи та копії матеріалів виконавчого провадження, необхідні для встановлення правильності розрахунку, знаходяться в матеріалах справи. Судом було ухвалено законне судове рішення, підстави для його скасування наведені у змісті апеляційної скарги є невмотивованими та безпідставними.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були наявні в матеріалах справи.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду, яка у відповідності до ст. 258 ЦПК України є видом судових рішень, таким вимогам відповідає.
Судом встановлено, що 27 липня 2015 року державним виконавцем ВДВС Ірпінського МУЮ Київської області відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2- 106/2010, виданого 10 грудня 2014 року Кам'янським районним судом Черкаської області, № ВП 48214649 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 250 грн на кожну дитину. Копії постанови направлено сторонам (т. 3 а. с. 163, 121 зворот).
24 лютого 2016 року до вказаного відділу виконавчої служби надійшла заява боржника про вирішення питання про завершення виконавчого провадження № 48214649 у зв'язку з надходженням на примусове виконання до відділу виконавчого листа № 696/1565/15-ц виданого 10 лютого 2016 року Кам'янським районним судом Черкаської області, згідно якого змінено розмір стягнутих з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліментів на 500 грн 00 коп., щомісячно.
Постановою від 26 лютого 2016 року державним виконавцем ВДВС Ірпінського МУЮ Київської області відкрито виконавче провадження № 50294662 з примусового виконання виконавчого листа № 696/1565/15-ц виданого 10 лютого 2016 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 05 жовтня 2015 року і до досягнення повноліття (т. 3 а.с. 212).
23 березня 2016 року державним виконавцем ВДВС Ірпінського МУЮ Київської області на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 48214649. Зі змісту постанови вбачається, що станом на 23.03.2016 за виконавчим листом № 2 -106/2010 заборгованість по сплаті аліментів відсутня (т. 3 а.с. 213).
Ухвалою Кам'янського районного суду Черкаської області від 21 березня 2017 року скаргу ОСОБА_7 на дії та бездіяльність державного виконавця Ірпінського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області, третя особа ОСОБА_1 та про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження задоволено.
Визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця Ірпінського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області від 23 березня 2016 року про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа Кам'янського районного суду Черкаської області № 2-106/2010 від 10 грудня 2014 року.
Зобов'язано державного виконавця Ірпінського МВ виконавчої служби ГТУЮ у Київській області, на підставі виконавчого листа Кам'янського районного суду Черкаської області № 2-106/2010 від 10 грудня 2014 року про стягнення з ОСОБА_1 аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 250 грн. на сина ОСОБА_6 , та аліментів в твердій грошовій сумі в розмірі 250 грн. на сина ОСОБА_4 , провести розрахунок заборгованості зі сплати аліментів з урахуванням індексації та враховувати індексацію до завершення виконавчого провадження (т. 3 а.с. 180 - 182).
Враховуючи вищенаведене, 23 січня 2018 року державним виконавцем Ірпінського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області скасовано постанову ВДВС Ірпінського МУЮ Київської області від 23 березня 2016 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 48214649, щодо виконання виконавчого листа №2-106/2010 виданого 10 грудня 2014 року Кам'янським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 250 грн. на кожну дитину (т. 4 а.с. 18 )
Постановою державного виконавця Ірпінського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області від 28 листопада 2018 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , який на момент її винесення отримував дохід у Військовій частині НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , та здійснено відрахування із доходів боржника у рахунок погашення заборгованості по аліментах, яка станом на 08 червня 2018 року становила 16 7612 грн 34 коп. (т. 3 а.с. 233).
Постановою державного виконавця Ірпінського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області від 12 грудня 2017 року виконавчий документ № 696/1565/15-ц виданий 10 лютого 2016 року Кам'янським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліментів в розмірі 5 000 грн. щомісячно, повернуто стягувачу на підставі поданої нею заяви.
Статтею 129-1 Конституції України констатовано, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Водночас, відповідно до приписів ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», яка регламентує права і обов'язки сторін та інших учасників виконавчого провадження, що , зокрема, сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Згідно ч. 1, 3, 4, 8 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: 1) надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; 2) подання заяви стягувачем або боржником; 3) надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; 4) надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; 5) закінчення виконавчого провадження.
Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
При цьому, у відповідності до ч. 13 приведеної статті, довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів видається органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем на вимогу стягувача протягом трьох робочих днів у випадках, встановлених законом.
Довідка про наявність заборгованості зі сплати аліментів дійсна протягом одного місяця з дня її видачі.
Форма довідки встановлюється Міністерством юстиції України.
Згідно п. 4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.
Водночас, відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У відповідності до ч. ч. 1, 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», яка регламентує оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Аналогічні строки розгляду скарги визначені ст. 449 ЦПК України.
Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлений судом - ч. 2 приведеної статті.
Мотивуючи доводи поданої 09.12.2019 скарги, ОСОБА_1 послався на порушення державним виконавцем положень Закону України «Про виконавче провадження» щодо перевірки об'єктивності даних відрахування аліментних платежів та, відповідно, невірне визначення державним виконавцем заборгованості по аліментах.
При цьому, скаржник не конкретизує з яким саме розрахунком, станом на яку дату та в якому розмірі, чи проведеним з яких саме підстав, визначених законом, та на чию вимогу, він не погоджується, та в чому полягають дія чи бездіяльність державного виконавця з якою саме він не згідний.
Водночас, в підтвердження заявлених вимог, ОСОБА_1 долучив до скарги довідку-розрахунок вих. б/н від 14.12.2017 в якій обчислено заборгованість по аліментах станом на 31.05.2017 та довідки заборгованості по аліментах з урахуванням індексації станом на: 01.01.2018, 30.04.2018, 22.03.2018 (т. 3 а.с. 207 - 210, 211, 217).
Дані довідки направлялись як стягувачу ОСОБА_5 так і боржнику ОСОБА_1 . Доказів щодо їх оскарження, в частині розміру визначеної ними заборгованості із сплати аліментів та у строки визначені законом, матеріали справи не містять.
У свою чергу з відповіді наданої стягувачу ОСОБА_2 19.11.2019 № Л-2070/02.2 Управлінням ДВС ГТУЮ у Київській області вбачається, що заборгованість зі сплати аліментів станом на 08.06.2018 (на момент досягнення молодшою дитиною повноліття) становить 11 845, 65 грн (з урахуванням сплачених сум) (т. 3 а.с. 228 - 231).
Згідно ж до постанови державного виконавця Ірпінського МВ ДВС ГТУЮ у Київській області від 28.11.2018 про звернення стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 заборгованість по аліментах стягнутих на утримання дітей станом на 08.06.2018 становить 16 7612 грн 34 коп. При цьому, в постанові зазначено про те, що вона може бути оскаржена в порядку та у строки визначені Закону України «Про виконавче провадження» (т. 3 а.с. 233).
Наведений лист-відповідь та постанова свідчать про наявність інших послідуючих розрахунків, які проводились державним виконавцем.
Отже, матеріали справи, які стосуються розгляду скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця, не місять будь-яких належних доказів того, що останній як боржник звертався до державного виконавця з заявою щодо здійснення розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, як і самого розрахунку, виконаного у відповідності до вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень, з яким би він не погодився.
Також не містять розрахунку чи довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів, виданої органом державної виконавчої служби, за формою встановленою Міністерством юстиції України, на вимогу стягувача, з якою б не погоджувався скаржник.
Крім того, скаржником не оскаржувалась постанова державного виконавця, яка містить визначений станом на конкретну дату розмір заборгованості по сплаті аліментів.
Отже, довідки від 14.12.2017, 22.03.2018, 05.04.2018 та 22.03.2018, з урахуванням обґрунтування вимог скарги та того, що скаржником з часу їх видачі здійснювалось погашення заборгованості, а державним виконавцем відповідно здійснювались нові розрахунки заборгованості, як і того, що строк дійсності довідок даного змісту визначений законом (дані довідки є дійсними протягом одного місяця з дня їх видачі), щодо відповідності розміру існуючої, на час їх видачі, заборгованості зі сплати аліментів з урахуванням індексації, не перевіряються судом в межах розгляду даної скарги.
Разом з цим, судом першої інстанції правомірно враховано те, що з матеріалів справи вбачається, що на підставі наданого державним виконавцем довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, сторона стягувача подала до суду позов про стягнення з боржника розрахованої пені по несплаті аліментів, що сторонами не заперечується, тоді як ОСОБА_1 заперечує можливість державним виконавцем здійснити розрахунок заборгованості аліментів з оспорюванням вказаних у ньому сум.
За викладених обставин суд першої інстанції в цілому прийшов до обґрунтованого висновку про необґрунтованість скаргиОСОБА_1 .
Колегія суддів погоджується з приведеним висновком суду першої інстанції та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, оскільки її доводи суттєвими не являються, не спростовують висновків суду попередньої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди ОСОБА_1 із ухваленим у справі судовим рішенням.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвали судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України», (CASE OF SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE), рішення від 10 лютого 2010 року).
Оскаржувана ухвала містить вичерпні висновки, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи, та обґрунтування щодо доводів сторін по суті скарги, що є складовою вимогою ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали Кам'янського районного суду Черкаської області від 18 лютого 2020 року - без змін.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Кам'янського районного суду Черкаської області від 18 лютого 2020 року, залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст постанови складено 18 травня 2020.
Головуючий Л . І. Василенко
Судді В. О. Єльцов
Л. В. Нерушак