Справа № 753/1181/20
Провадження № 2-а/761/262/2020
18 травня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєв А.І., розглядаючи питання про відкриття провадження у справі
позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),
відповідач: Крилач Сергій Володимирович , інспектор рядовий поліції 3 батальйону, 1 роти Управління патрульної поліції у м. Київ (місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9, номер телефону: НОМЕР_2 , офіційна електронна адреса відповідача; ІНФОРМАЦІЯ_1),
предмет позову: скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
Позивач 20 січня 2020 року звернувся із вказаним позовом до Дарницького районного суду м. Києва.
Предметом позову є скасування постанови серія ЕАК № 1966378 від 12 січня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності.
Вказана позовна заява подана в порядку ст. 286 КАС України та із дотриманням строків звернення.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 04 лютого 2020 року адміністративний позов передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.
Матеріали адміністративної справи надійшли до Шевченківського районного суду м. Києва 08 травня 2020 року та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2020 р. передані на розгляд судді Саадулаєва А.І.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено у ст. 286 КАС України.
Вивчивши подану заяву, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти. Всупереч вказаних вимог позивачем зазначено лише адресу відповідача. Крім цього позивачем не вказано власної офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти.
У відповідності до вимог ч.3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому суддя враховує висновки про застосування норми права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 (провадження № 11-1287апп18).
Частиною четвертою статті 288 КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Аналіз установленого статтею 288 КУпАП права на оскарження постанови державного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення показує, що коло осіб, які мають право оскаржити таке рішення, порядок їх оскарження визначені і діють у редакції Закону України від 24 вересня 2008 року № 586-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху».
З 11 листопада 2011 року набрав чинності Закон України «Про судовий збір» (№3674-VI). Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, що є предметом цього перегляду, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується інший платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платник, об'єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом №3674-VI.
Прийняття Закону №3674-VI не обмежує можливість дії чи прийняття у майбутньому законодавчих актів, які визначають пільги щодо сплати судового збору, отже, питання справляння судового збору, крім Закону № 3674-VІ, може регулюватися іншим законодавством (наприклад, частиною другою статті 239-1 КАС України в редакції Закону України від 12 лютого 2015 року №192-VІІІ «Про забезпечення права на справедливий суд», згідно з якою за подання і розгляд заяви з підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів, судовий збір не сплачується, тоді як у Законі № 3674-VI такої підстави для звільнення від сплати судового збору немає).
Визначальним у такому випадку є наявність норми, припису про те, що у разі звернення до суду особа не обтяжується обов'язком сплачувати платіж, який належить сплачувати на загальних підставах при поданні до суду заяви чи скарги.
Відповідно до положень статей 3, 5 Закону №3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об'єктів оплати судовим збором.
У вказаній постанові від 18 березня 2020 року Велика Палата Верховного Суду, за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, Велика Палата Верховного Суду констатувала, що він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому Велика Палата Верховний Суду відступила від висновку про застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16).
Відповідно до вимог ч.1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Отже позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420,40 грн.
Крім того, позивачу слід подати згоду про розгляд справи у Шевченківському районному суді м. Києва, оскільки розгляд справи, у відповідності до ч.1 ст. 25 КАС України, можливий лише за вибором позивача.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 49, 79, 159, 162-165, 171, 173, 175, 179 КАС України, суддя, -
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Крилача Сергія Володимировича , інспектора рядового поліції 3 батальйону, 1 роти Управління патрульної поліції у м. Київ (місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9, номер телефону: НОМЕР_2 , офіційна електронна адреса відповідача; ІНФОРМАЦІЯ_1), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків, який становить п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що строки потрібно обраховувати з урахуванням положень Закону України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким процесуальні строки продовжено на строк дії карантину.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлені строки, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: