Справа № 761/12490/20
Провадження № 6/761/578/2020
05 травня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєв А.І., при секретарі Беляєвій О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали подання Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань за рішенням суду боржника, ОСОБА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ),
встановив:
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло подання Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань за рішенням суду боржника, ОСОБА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Вимоги подання обґрунтовано тим, що на виконанні у Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває зведене виконавче провадження № 58305200 про стягнення коштів з ОСОБА_1 на користь фізичних осіб в розмірі 128 156,05 грн.
До складу зведеного виконавчого провадження №58305200 входять зокрема наступні виконавчі провадження:
виконавче провадження № 57072160 з Примусового виконання виконавчого листа від 15.03.2012 № 1-270 Кіровоградського районного суду Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі 50336,68 грн.
виконавче провадження № 57072059 з примусового виконання виконавчого листа від 15.03.2012 № 1-270 Кіровоградського районного суду Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі 2000,00 грн.
виконавче провадження № 57072758 з примусового виконання виконавчого листа від 15.03.2012 № 1-270 Кіровоградського районного суду Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу у розмірі 40000,00 грн.
виконавче провадження № 57072253 з примусового виконання виконавчого листа від 15.03.2012 № 1-270 Кіровоградського районного суду Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 боргу у розмірі 3688,45 грн.
виконавче провадження № 57072350 з примусового виконання виконавчого листа від 15.03.2012 № 1-270 Кіровоградського районного суду Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 боргу у розмірі 4000,00 грн.
виконавче провадження № 57072660 з примусового виконання виконавчого листа від 15.03.2012 № 1-270 Кіровоградського районного суду Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу у розмірі 12742,72 грн.
виконавче провадження № 57072458 з примусового виконання виконавчого листа від 15.03.2012 № 1-270 Кіровоградського районного суду Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 боргу у розмірі 3388,20 грн.
виконавче провадження № 57072059 з примусового виконання виконавчого листа відЛ5.03.2012 № 1-270 Кіровоградського районного суду Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу у розмірі 2000,00 грн.
виконавче провадження № 56862719 з примусового виконання виконавчого листа від 15.03.2012 № 1-270 Кіровоградського районного суду Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 боргу у розмірі 2000,00 грн.
Державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень, копії постанов направлено боржнику для виконання та стягувачу до відома. Вказаними постановами боржника зокрема зобов'язано надати до Шевченківського РВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) декларацію про доходи та майно.
Відповідно до статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Проте, боржником рішення суду так і не виконано та не надано до Шевченківського РВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) декларацію про доходи та майно.
Посилаючись на інформацію, встановлену в порядку примусового виконання рішення суду зазначає, що боржник свідомо ухиляється від виконання рішення суду та не вчиняє жодних дій, спрямованих на таке виконання у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (зокрема наявні грошові кошти).
Належно повідомлений про час і місце розгляду справи державний виконавець в судове засідання 05.05.2020 не з?явився.
Суд, дослідивши надані докази, дійшов висновку, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Свобода пересування гарантована ст. 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, частина друга якої передбачає, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. При чому, згідно ч. 3 зазначеної статті на здійснення цього права не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Згідно із ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Як передбачено п.5 ч.1 ст. 6 вказаного Закону, підставою для тимчасового обмеження громадянина України у праві виїзду за кордон є факт його ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
Відповідно до ч.2 ст. 6 вказаного Закону, у разі запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Порядок вирішення судом питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, передбачено ст. 441 ЦПК України, у відповідності з якою тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Пунктом 19 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів. Тобто, зазначене звернення здійснюється в межах повноважень державного виконавця як посадової особи органу державної влади.
Зі змісту наведених вище норм закону вбачається, що можливість тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України пов'язана з ухиленням останнього від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів. Тому задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Суд звертає увагу, що положеннями законодавства передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків. У зв'язку з цим, з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Відповідно до положення ч.2-3 ст.12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, як підстава його вимог, підлягають доведенню. Відповідно до ст. 441 ЦПК України саме на виконавця покладається тягар доказування.
На момент звернення до суду з таким поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та підтверджуватися матеріалів виконавчого провадження.
Отже при зверненні до суду з вказаним поданням виконавець повинен мотивувати таке, обставинами та підтвердити їх відповідними доказами про те, що боржник має паспорт для виїзду за кордон та ухиляється від виконання зобов'язань.
Як вбачається із матеріалів подання державним виконавцем - Борисюком Романом Анатолійовичем 06.02.2019 р. винесено постанову про об'єднання виконавчих проваджень №56862719, №57072059, №57072160, №57072253, № 57072350 , № 57072458 , № 57072660 , № 57072758 у зведене виконавче провадження №58305200.
Доказів направлення копії постанов про відкриття виконавчого провадження, так і постанови про обєднання виконавчих проваджень матеріали подання не містять.
В порядку примусового виконання рішення суду державним виконавцем встановлено наступне.
Згідно відповіді Державної фіскальної служби України та Пенсійного фонду України на запит державного виконавця встановлено, що у боржника відсутні відкриті рахунки в банківських установах. Крім того, боржник не перебуває на пенсійному обліку, а також не працює за трудовими та цивільно - трудовими договорами.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо боржника встановлено, що за боржником нерухомого майна не зареєстровано.
Відповідно до заяви стягувача встановлено, що за боржником зареєстровано два транспортні засоби: Mersedes-Benz ATEGO 1828, ДНЗ НОМЕР_6 , Mersedes- Benz ATEGO 12.28, ДНЗ НОМЕР_7 ,Mersedes-Benz ATEGO 1840, ДНЗ НОМЕР_8 , причіп бортовий - С KOGEL AN24 , ДНЗ НОМЕР_10 , DAF, модель FT 34 XF 430, ДНЗ НОМЕР_12 та напівпичіп ROBUSTER, модель KAISER, ДНЗ НОМЕР_13 . Державним виконавцем накладено арешт та оголошено в розшук зазначені вище автомобілі. Станом на сьогоднішній день транспортні засоби боржника не розшукано.
Згідно відповіді Шевченківської РДА боржник зареєстрований з 02.04.2008 року за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно відповіді Київського міського бюро технічної інвентаризації від 04.03.2019 квартира за адресою АДРЕСА_1 за боржником не зареєстрована.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо боржника встановлено, що за боржником зареєстровано ряд об'єктів нерухомого майна. Проте, вказане майно перебуває в іпотеці та на нього встановлено заборону відлучення:, а тому звернути стягнення на таке майно не виявляється можливим.
Згідно листа Державної прикордонної служби України встановлено, що боржник систематично та регулярно перетинає державний кордон України, що свідчить про наявність у боржника грошових коштів.
На думку державного виконавця боржник свідомо ухиляється від виконання рішення суду та не вчиняє жодних дій, спрямованих на таке виконання у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (зокрема наявні грошові кошти).
Разом з цим суд відхиляє посилання виконавця на вказані обставини як на доказ реальної можливості виконання рішення суду оскільки встановлені обставини не можуть свідчити про ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням суду. Крім цього в матеріалах подання відсутні докази про обізнаність боржника з наявністю виконавчого провадження. Крім цього сама по собі наявність майна не може свідчити про відсутність об'єктивних причин, наприклад тривалого відрядження, важкої хвороби тощо, що унеможливлюють виконання боржником рішення суду.
Ухиленням від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням, можуть бути будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Так, відповідно до роз'яснень, що містяться в «Узагальненні судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» Верховного суду України від 01 лютого 2013 року, особа, яка має не виконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.
Разом з тим, з точки зору суду, перелічені докази не свідчать про ухилення боржника від виконання судового рішення.
Окрім цього, матеріали справи не містять будь-яких інших доказів, у розумінні ст.ст. 77-80 ЦПК України, на підтвердження факту ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.
Оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що боржник свідомо ухиляється від виконання рішення суду та підтвердження того, що боржник має намір виїхати за межі України, то заявником не доведено самого факту ухилення боржником від виконання судового рішення, а тому подання виконавця є безпідставним та необґрунтованим, а відтак відсутні підстави для ухвалення судового рішення про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Разом з тим, відмова у задоволенні подання не перешкоджає повторному зверненню державного виконання з таким самим поданням у разі виникнення нових обставин, що обґрунтовують необхідність у тимчасовому обмеженні боржника у праві виїзду за межі України.
На підставі наведеного, керуючись ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст.ст. 1, 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 441 ЦПК України, суд,
ухвалив:
У задоволенні подання Шевченківського районного відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань за рішенням суду боржника, ОСОБА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: